ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" січня 2013 р. м. Київ К-35823/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства «Регент ІІІ»
на постанову Господарського суду Львівської області від 24.01.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009
у справі №13/372А
за позовом Приватного підприємства «Регент ІІІ»
до ДПІ в Жовківському районі
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Львівської області від 24.01.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жовківському районі Львівської області від 08.10.2007 №571/23-0/14943/33476985 та №572/23-0/14943/33476985 відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог повністю, з підстав порушення норм матеріального права.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.03.2007, за результатами якої складено акт № 1053/23-0/33476985 від 28.09.2007.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог: пп.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 98134 грн. При цьому виявлено заниження цього податку на суму 3602,25 грн., що самостійно виправлено підприємством в наступному податковому періоді, через що до платника підлягає застосуванню штрафна санкція в порядку пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами а державними цільовими фондами»; - п.4.1 ст.4, пп.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило заниження ПДВ на загальну суму 24247 грн.; - пп.8.1.1, 8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб2, в результаті чого не нараховано і не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 22,75 грн.
На підставі акта перевірки, з врахуванням результатів адміністративного оскарження, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 571/23-0/14943/33476985 від 08.10.2007 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 36370,50 грн., з яких 24247 грн. основного платежу та 12123,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 572/23-0/14943/33476985 від 08.10.2007 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 147793,48 грн., з яких 98134 грн. основного платежу та 49659,48 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що при перевірці рахунку 361 журналів - ордерів за жовтень, листопад, грудень 2005 року встановлено, що підприємством не включено у валові доходи до декларації по податку на прибуток підприємства за 2005 рік реалізацію яловичини блочної мороженої на суму 160062 грн., а саме : 18.10.2005 по накладній № РН-10/09 відпущено яловичину блочну морожену (тремінг) ТОВ «Шамшу»на суму 81887 грн. (без ПДВ), 23.12.2005 по накладній № РН-12/15 відпущено яловичину блочну морожену ТОВ «Торговий дім «Ірина»на суму 78175 грн. (без ПДВ), а також зазначені операції не було включено до реєстрів виданих податкових накладних за жовтень, грудень 2005 року, та до декларацій по податку на додану вартість за жовтень та за грудень 2005 року.
У 2006 році позивачем подано коригуючі розрахунки по податку на додану вартість, в складі декларації з ПДВ за квітень 2006 року до яких включено податкову накладну № 98 від 18.10.2005 на суму ПДВ 16377 грн. та за травень 2006 року включено податкову накладну №20 від 23.12.2005на суму ПДВ 15636 грн. Тим самим проведено виправлення заниженої бази оподаткування з ПДВ в 4 кв. 2005 року на суму 160062 грн., однак коригування валового доходу до декларації з податку на прибуток підприємства за 4 кв. 2005 року позивачем не проводилось, у зв'язку з чим податковим органом правомірно донараховано податок на прибуток в розмірі 60023,25 грн.
Доказів дотримання вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при визначенні валових доходів у IV кварталі 2005 року позивачем не надано.
На підставі договору позики № 25/08 від 25.08.2005, укладеного з ТОВ «Торговий дім «Ірина», позивачем отримано грошові кошти в сумі 1000000 грн., термін користування кредитом становить 31.12.2005.
Станом на 01.10.2005 позика в сумі 1000000 грн. не повернена, у позивача значиться борг з поворотної фінансової допомоги. Відповідно до вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 та пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валового доходу підлягають включенню суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, що позивачем зроблено не було.
Згідно наведених розрахунків сума умовно нарахованих відсотків, яка підлягала включенню до складу валових доходів складає 27374,48 грн., у зв'язку з чим податковим органом правомірно нараховано податок на прибуток у розмірі 10265,25 грн.
Згідно з пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових доходів відносяться доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Судами встановлено, що позивач орендував у КСП «Гвоздика В» та СПД ОСОБА_2 складські приміщення, що засвідчується відповідними договорами. Однак, по бухгалтерському обліку за І квартал 2007 року зазначені операції не відображені, нарахування орендної плати не здійснювалося, розрахунки між юридичними особами не проводилися.
Таким чином, позивачем отримано у І кварталі 2007 року по орендним відносинам з КСП «Гвоздика В»безкоштовно послуги на суму 9000 грн. (розмір орендної плати за місяць - 3000 грн., строк оренди - 3 місяці) та з травня 2006 року по березень 2007 року від СПД ОСОБА_2. безкоштовно послуги на суму 52129 грн., у зв'язку з чим податковим органом нараховано податок на прибуток у розмірі 21337,13 грн.
В порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем завищені валові витрати за ІІ квартал 2006 року на суму 1530 грн., за ІІІ квартал 2006 року на суму 2780 грн., за 11 місяців 2006 року на суму 2780 грн., за IV квартал 2006 року на суму 2780 грн., оскільки під час звірки даних оборотно-сальдових відомостей позивача за ІІ, ІІІ, IV квартали 2006 року було виявлено різницю балансової вартості запасів над їх балансовою вартістю на початок звітного періоду (по півріччю на суму 1530 грн., за 11 місяців 2006 року - на 2780 грн., за 2006 рік - на суму 2780 грн.).
Крім того, безпідставно включено до складу валових витрат суми транспортних послуг, отриманих від ТПФ «Фурполь»(Польща), в сумі 45980,25 грн., оскільки представлені акти виконаних робіт, свідчать, що перевезення здійснювалися іншими особами, самі послуги не підтверджуються відповідними СМR. За таких обставин позивачем завищено валові витрати за IV квартал 2005 року на суму 34870 грн., за І квартал 2006 року - на 3535 грн., за ІІІ квартал 2006 року - на 7575 грн., у зв'язку з чим податковим органом нараховано податок на прибуток у розмірі 11495 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 5747,51 грн.
А також до складу валових витрат за IV квартал 2005 року включені суми наданих послуг по перевезеннях, здійснених СПД ОСОБА_3 у жовтні та листопаді 2005 року, у розмірі 64650 грн., які належно не підтвердженні, оскільки представлені акти виконаних робіт не містять інформації про транспортні засоби, якими здійснювалися перевезення, відсутні відомості про шляхові листи, маршрути перевезень, найменувань вантажу, підписи, печатки і штампи перевізника, тобто не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які встановлені для первинних бухгалтерських документів, та не можуть слугувати достатньою підставою для віднесення вартості наданих послуг (виконаних робіт), підтверджених такими актами, до складу валових витрат.
Щодо порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість», то судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у лютому 2006 року отримано від фірми «Фуд сервіс»(Польща) півтуші свинячі, фактурна вартість яких згідно тимчасової вантажної митної декларації /ВМД/ № 209030005/6/001360 від 06.02.2007 складає 138092,25 грн.; 10.02.2006 митним органом видано постійну ВМД ІМ-40 № 209030005/6/001564, у якій фактурна вартість отриманого товару складає 165256 грн. Отримана продукція позивачем оприбуткована по тимчасовій ВМД, а 08.02.2006 реалізована, при цьому вказана операція призвела до заниження бази оподаткування ПДВ.
Собівартість отриманої продукції з урахуванням митних зборів, мита та інших витрат, пов'язаних з її придбанням, складає 232977,48 грн., сума реалізації продукції становить 206728,20 грн., чим занижено базу оподаткування ПДВ на суму 26249,28 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання по вказаному податку на суму 5250 грн., фінансові санкції складають 2650 грн.
Крім того, позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за листопад і грудень 2005 року податкові накладні, отримані від СПД ОСОБА_3, за операціями зв'язок яких з господарською діяльністю позивача не підтверджено, у зв'язку з чим сума завищення податкового кредиту склала за листопад 2005 року 12930 грн. і за грудень 2005 року 5200 грн., через що до податкових зобов'язань підприємством не включено 18130 грн., фінансові санкції склали 9065 грн.
А також, до реєстру податкових накладних за грудень 2005 року включено податкову накладу № 7 від 27.12.2005 на суму ПДВ 867 грн., виписану СПД ОСОБА_3, яка до перевірки не надавалася, що стало підставою для донарахування податкових зобов'язань за грудень 2005 року.
За встановлених обставин, висновки судів попередніх інстанцій про наявність у податкового органу правових підстав для донарахування податкових зобов'язань на підставі оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
З огляду на те, що позивачем не спростовано встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, а заперечення касаційної скарги зводяться до їх правової оцінки, судова колегія не вбачає підстав для скасування постановлених у справі рішень з мотивів наведених у касаційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Регент ІІІ» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 24.01.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 -без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
Судове рішення № 29487949, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 28.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-35823/09-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: