Ухвала суду № 2948366, 30.09.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 вересня 2008 року колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого судді -  Мельнікової Л.В.

суддів: - Сіренко О.І., Григорова А.М.

при секретареві – Касян В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову господарського суду Полтавської області від 18 жовтня 2007 року по справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, за участю Прокуратури Полтавської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

У липні 2007 року позивач ТОВ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» звернувся до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом  до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі КОДПІ в Полтавській області), за участю Прокуратури Полтавської області, яким просив визнати нечинним (недійсним) податкове повідомлення-рішення №0000322301\0\1530 від 16.07.2007 року.

            Постановою господарського суду Полтавської області від 18 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволені.

Будучі незгодним з постановою господарського суду Полтавської області від 18 жовтня 2007  року, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника сторони, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову господарського суду Полтавської області від 18 жовтня 2007 року слід відповідно до правил ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 15 травня 2007 року по 25 червня 2007 року фахівцями Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області проведена виїзна планова перевірка ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої складений акт № 390/23-120/00191282 від 04 липня 2007 року.

В ході перевірки відповідачем визначені порушення підприємством п. 1.32, ст. 1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3., ст. 5, п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.4, ст. 9 Закону України “Про

Категорія: 35                                                                                            Головуючий 1 інстанції -  Бунякіна Г.І.

Справа  №  22-а-1401/08                                                                     Суддя  доповідач  -  Мельнікова Л.В.

оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 19.335.297 грн., в тому числі:

2 квартал 2006 року в сумі 4.493.121 грн.,

3 квартал 2006 року – 5.024.270 грн.,

4  квартал 2006 року – 5.201.427 грн.,

1 квартал 2007 року – 4.616.479 грн.

Згідно з актом перевірки підприємство не є консолідованим платником податку.

Дочірнім підприємством ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” є ДП “Ферротранс”.

При проведенні КОДПІ  в Полтавській області перевірки встановлено порушення, які визначені в акті перевірки, а саме:

1. Підпункту 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12.1994 року, з наступними змінами, в результаті чого підприємством завищені валові витрати за 2 квартал 2006 року на суму 1 064 938,95 грн. та за 1 квартал 2007 року - 1 574 166,54 грн.

Згідно із Законом України ‘’Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні’’ від 16.07.1999 року, - первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. І ст. 901 Цивільного кодексу України, - за договором надання послуг виконавець зобов’язується за завданням замовника надати послуги (вчинити певні дії чи здійснити певну діяльність), а замовник зобов’язується оплатити послуги, якщо інше не встановлено договором. При укладанні договору необхідно зважати на такі положення.

02.01.2006 р.  ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” укладає договір про надання професійних услуг з ТОВ “ Ернест енд Янг Аудиторські послуги”, а 22.11.2006 р.  – договір № 2400/4661 про надання аудиторських послуг.

Уставом підприємства не передбачено проведення аудиту консолідованої фінансової звітності.

Мета проведення аудиту консолідованої фінансової звітності у документах, наданих ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” до перевірки не визначена, крім того відсутня інформація щодо подальшого використання інформації, отриманої за результатами проведеної роботи.

Встановлено, що на підприємстві відсутні бухгалтерські документи, які підтверджують виконання послуг по аудиту консолідованої фінансової звітності та послуг по аудиту, що є порушенням п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до цього підпункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

2. Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено, що на порушення пп. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 та пунктів 9.1, 9.2, 9.3, 9.4 ст.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” ВАТ „Полтавський ГЗК” включено до складу валових витрат витрати, пов’язані з придбанням та використанням бурових та гірничопрохідницьких робіт, геофізичних та інших досліджень на суму 68 429 277,25 грн., які повинні збільшувати балансову вартість основних фондів з подальшою їх амортизацією.

Згідно з пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не включаються до складу валових витрат “будівництво, реконструкція, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 цього ж Закону”.

Згідно із статутом ВАТ „Полтавський ГЗК”здійснює роботи по відкритому видобутку залізної руди. Видобування корисних копалин безпосередньо здійснюється з земної поверхні за нормами розділу І Загальних положень Гірничого Закону України є відкритою розробкою родовищ.

Експлуатація (розробка) родовищ корисних копалин ВАТ “Полтавський ГЗК” здійснюється на підставі ліцензій, виданих Державним Комітетом України по геології і використанню надр в межах земельних та гірничих відводів, про що зазначено вище.

Відповідно п. 9.1 ст. 9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”, будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин включаються до окремої групи валових витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

Пунктом 9.2 ст.9 вказаного Закону визначено, що перелік витрат, які включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України, тобто Постановою КМ України “Про затвердження переліку витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації ”  від 04.02.1998 р. №118.

Постановою КМ України № 118 визначено витрати, що підлягають амортизації згідно ст. 9 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств ”, а саме:

пунктом 4:

-           витрати на детальну розвідку родовищ (запасів), проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектування, облаштування родовищ (з будівництвом селища тощо), бурові та гірниче - прохідницькі роботи, геофізичні та інші дослідження, комплекс випробувальних робіт, технологічні дослідження тощо;

пунктом 8:

-           передбачені витрати на дорозвідку родовищ (запасів) корисних копалин, що здійснюються підприємствам після завершення детальної розвідки паралельно з експлуатаційними роботами в межах гірничого відводу і які супроводжуються нарощуванням запасів корисних копалин чи переведенням запасів у більш високі категорії розвіданості (включаючи виконання бурових , гірниче - прохідницьких робіт , тощо).

Пунктом 9.3 ст. 9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” визначено, що облік балансової вартості витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалин, ведеться по кожному окремому родовищу (кар’єру, шахті, свердловині). Порядок такого обліку встановлюється Міністерством Фінансів України.

У зв’язку з тим, що п.9.4 ст.9 данного Закону України  передбачено формування балансової вартості групи на початок звітного періоду, збільшеної на суму витрат на розвідку (до розвідку) та облаштування запасів (родовищ) корисних копалин, понесених протягом попереднього періоду, то дані витрати формуються за результатами роботи підприємства протягом року.

3. Перевіркою встановлено, що на порушення п.1.32. ст.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2 п.5.3, ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”підприємство включало до складу валових витрат суми послуг пов’язані з придбанням основних засобів від постачальників нерезидентів у вигляді відсотків за товарний кредит, які за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2007 р. складають 5 811 288 грн.

В договорах з нерезидентами передбачено право отримання основних засобів по частинах, а при отриманні ваговимірювального обладнання право власності на основні засоби переходить після повного виконання покупцем своїх зобов’язань (в тому числі і відсотків).

Таким чином, підприємство попередньо передбачило відображення валових витрат в податковому обліку до отримання від нерезидентів, хоча б частково основних засобів.  Таку діяльність підприємства не можливо пов’язати з господарською, тобто з діяльністю направленою на отримання прибутку.

В ході перевірки підприємством не було надано пояснень з чим пов’язано витрати на сплату відсотків на решту суми несплачених платежів при придбанні основних фондів від нерезидентів, якщо не з придбанням основних засобів.

Підприємство самостійно відсотки по товарному кредиту в декларації по ПДВ відображає в розділі “Податкові зобов’язання”по рядку 7 “Послуги отримані від нерезидента на митній території України”в періоді на який припадає сплата цих сум нерезиденту і в розділі “Податковий кредит”в наступному звітному податковому періоді в рядку 12.4 “Послуги отримані від нерезидента”.

Всі послуги по придбанню основних засобів чи інших товарно-матеріальних цінностей відносяться до складу ціни придбання.

В законодавстві України передбачено, що по основних засобах, витрати по придбанню переносяться на валові витрати підприємства частково, згідно з нормами амортизації, причому амортизація нараховується тільки при умові використання в господарській діяльності підприємства таких основних засобів, тому, керуючись документами наданими для перевірки, Кременчуцькою ОДПІ  зроблений висновок про те, що відсотки по товарному кредиту - це частина вартості придбаних основних засобів і до валових витрат повинні переноситись шляхом нарахування амортизації при використанні основних засобів в процесі виробництва.

В податковому обліку такі витрати не відносяться до складу валових витрат, як витрати не пов’язані з веденням господарської діяльності, тобто діяльності направленої на отримання прибутку, (п. 1.32 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”), у зв’язку з чим, підприємством порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. З вказаного Закону, а саме: положення про те, що “не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати , пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону “.

4. Перевіркою встановлено, що між ВАТ “Полтавський ГЗК” (Страхувальник) та ЗАТ “АСК” Омега” (Страховик) було укладено договір № 011-07-0054 від 01.09.2006р. про добровільне страхування наземних транспортних засобів, страховий платіж складає 461519 грн., вигодо набувач “Цепелінінтернешенал АГ “.

На виконання умов договору ВАТ “Полтавський ГЗК” перерахувало ЗАТ “АСК” Омега” суму 461 519грн. Сума відображена в складі валових витрат Декларації (ряд.04.12 “Добровільне страхування”) та в Додатку до неї К 1/1, таблиця 5, відповідних звітних податкових періодах чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.  З Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Страховий платіж перераховується ВАТ “Полтавський ГЗК” страховику ЗАТ “АСК” Омега”  кошти без оформлення страхового поліса. Підставою для сплати коштів є службова записка в адресу головного бухгалтера: № СЛ/4661/0005 від 20.02.2007р. інспектора аналітичного відділу підприємства Пелеха В.Ю. про необхідність перерахування коштів за страхування наземних транспортних при умові попередньої сплати на суму 265 367 грн.; № б/н від 07.09.2006р. в сумі 46152 грн.

В договорах з нерезидентами передбачено право отримання основних засобів по частинах, а при отриманні ваговимірювального обладнання право власності на основні засоби переходить після повного виконання покупцем своїх зобов’язань (в тому числі і відсотків). При невиконанні умов договорів (передплати з відсотками) купівля-продаж не відбудеться, використання основних засобів неможливе, тобто страхуються не власні основні засоби.

Таким чином, підприємство попередньо передбачило відображення валових витрат в податковому обліку до отримання від нерезидентів, хоча б частково основних засобів. Страхові платежі не можливо пов’язати з господарською діяльністю підприємства, тобто  з діяльністю направленою на отримання прибутку.

Внаслідок порушення п.1.32. ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.3, ст. 5 вищевказаного закону підприємством завищено валові витрати на суми послуг пов’язані з придбанням основних засобів від постачальників нерезидентів у вигляді відсотків за товарний кредит та суму страхових внесків по добровільному страхуванню цінностей поставлених на умовах товарного кредиту які за період з 01.04.2006р. по 31.03.2007р. на загальну суму 6 272 807 грн.

16 липня 2007 року Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області, з урахуванням встановленого під час проведення перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322301/0/1530, що отримане позивачем 17 липня 2007 року, яким ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток на суму 35.742. 939 грн., у тому числі: 19.335.297 грн. – основний платіж, 16.407.642 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

            Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”, - валові  витрати  виробництва та обігу (далі  - валові  витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах,   здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Обов’язкове проведення аудиту передбачено ст.  8 Закону України “Про аудиторську діяльність”. 

Метою обов’язкового аудиту є підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства.

Дочірнім підприємством ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” є ДП “Ферротранс”.

            Складання консолідованих звітів в Україні є обов’язковим для господарських суб’єктів, що мають дочірні підприємства.

            Відповідно до Загальних вимог до фінансової звітності консолідована фінансова звітність – це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

З урахуванням зовнішньоекономічної діяльності ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”не викликає сумнівів необхідність трансформаціїзвітностіпідприємства згідно міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ).

Фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірнього підприємства станом на 31.12.2005  р. та 31.12.2006 р., відповідно до укладених угод ТОВ “Ернест енд Янг Аудиторські послуги” надана.

ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” має повний  технологічний цикл від видобутку сирої руди до виробництва залізорудних котунів, які являються сировиною для металургійних заводів.

Сировиною базою комбінату є Горішне – Плавнинське, Лавриківське родовища залізистих кварцитів Кременчуцької магнітної аномалії.

Розробка родовища ведеться одним кар’єром.

Через велику міцність (коефіцієнт міцності до 20 одиниць) розкривних порід та руди проводяться підрівні роботи для попереднього розпушування.

Статтею 5 Кодексу України про надра визначено, що усі родовища корисних копалин, з запасами оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ, а всі попередньо оцінені родовища – резерв цього фонду.

Підпунктом 4.1 Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 221 від 07.05.2004 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 846/9445 від 07.07.2004 р. визначено, що за промисловим  значенням запаси корисних копалин поділяються на балансові, умовно балансові та позабалансові запаси.

Згідно п.п. 4.2 цього Положення, до балансових запасів родовища належать запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати при сучасній техніці і технології видобутку та переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного використання корисних копалин і охорони природи.

Ліцензією на користування надрами, р. № 1013 від 29.07.1997 р., визначена загальна кількість запасів (балансова), зокрема, залізисті на час отримання ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” цієї ліцензії по Горішне-Плавнинському родовищу.

Ліцензією на користування надрами, р. № 1012 від 29.07.1997 р., визначена загальна кількість запасів (балансова), зокрема, залізисті на час отримання ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” цієї ліцензії по Лавріковському родовищу.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 ст. 9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” будь-які витрати на розвідку (до розвідку), облаштування та  розробку  будь-яких  запасів  (родовищ)  корисних  копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 статті 5  цього  Закону),  включаються  до  окремої групи витрат платника податку,  на балансі якого перебувають такі запаси (родовища),  та підлягають  амортизації.  

            Перелік  витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.1998 р. № 118 “Про затвердження переліку витрат на розвідку (до розвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації” затверджений перелік витрат на розвідку (до розвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації.

Пунктами 4  та 8 цього Переліку визначено, що до витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин, що підлягають включенню до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища) відносяться:

витрати на попередню розвідку родовищ (запасів) корисних копалин, проведену за рахунок власних коштів підприємств, що включає проектні роботи, пошуково-розвідувальні, бурові та гірничі роботи, геофізичні, геохімічні та  інші дослідження в межах визначеної ділянки (території);

витрати на дорозвідку родовищ (запасів) корисних копалин, що здійснюється підприємством після завершення детальної розвідки паралельно з експлуатаційними роботами в межах гірничого відводу і які супроводжуються нарощуванням запасів корисних копалин чи переведенням запасів у більш високі категорії розвіданості (включаючи виконання бурових, гірничопрохідницьких робіт тощо).

Попередня розвідка родовищ корисних копалин це стадія  геологорозвідувальних робіт, що проводиться з метою отримання достовірних даних для геолого-економічної оцінки виявлених при пошукових роботах родовищ твердих корисних копалин або підземних вод, проводиться на тих родовищах, що отримали позитивну оцінку за даними пошуково-оціночних робіт.

Згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з пошуку (розвідки) корисних копалин, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, міністерства екології та природних ресурсів України від 13.02.2001 р. № 31/51, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.2001 р. за № 185/5376, такі роботи потребують відповідної ліцензії.

Дані про наявність у підприємства ліцензії та про факти проведення попередньої розвідки родовищ  (запасів) КОДПІ в Полтавській області не надані.

            Виходячи з звітного балансу запасів металічних та неметалічних корисних копалин за 2006 рік (форма № 5 гр. (металічних та неметалічних корисних копалин) ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” діяльність підприємства не супроводжувалася нарощуванням запасів корисних копалин чи переведенням запасів у більш високі категорії розвіданості.

Підпунктом 5.1.6 Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 221 від 07.05.2004 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 846/9445 від 07.07.2004 р. визначено, що до добувних робіт відносять добування корисних копалин з готової до видобування частини родовища.

Добувні роботи включають такі основні виробничі процеси: відбійка, навантаження, транспортування і розвантаження корисних копалин.

Відбійка полягає у відділенні корисної копалини від масиву з одночасним його розпушенням і здійснюється за допомогою буро підривних робіт або механізмів та машин.

Факт проведення даних робіт позивачем КОДПІ у Полтавській області не спростовує.

Підпунктом 5.4.6, п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що до валових витрат включаються будь-які витрати зі  страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку;  цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що  перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та  ядерної шкоди,  що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного  виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних  з діяльністю фізичних осіб,  що перебувають у трудових  відносинах  з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних  чи  юридичних осіб.      

Якщо мови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на  користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування  таких збитків  включаються  до  валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.

            Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських  підприємств  - за звітний  податковий  рік.

01.09.2006 р. між ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” та ЗАТ “Акціонерна страхова компанія “Омега” укладений  договір добровільного страхування наземних транспортних засобів – п’яти самоскидів.

            Страховий платіж складає, відповідно до умов договору, 461.519,39 грн.

            Відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про страхування” - страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо  захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних   подій   (страхових   випадків),   визначених    договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що  формуються  шляхом  сплати  фізичними  особами  та  юридичними особами  страхових  платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

             Висновок КОДПІ в Полтавській області щодо перерахування страхового платежу без оформлення страхового полісу спростовується фактом укладення вищезазначеного договору.

            Згідно зі ст. 4 Закону України “Про страхування”, об’єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Особливості договорів купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту визначені в підпункті 1.11.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Зокрема зазначено, що товари, які відвантажуються на умовах товарного кредиту, - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на певний термін і під відсоток та, що товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) в момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.

Підпунктом 5.5.1, п. 5.5, ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов’язані з виплатою  або нарахуванням  процентів  за борговими зобов’язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі  виплати  або нарахування здійснюються у   зв’язку  з  веденням  господарської  діяльності платника податку.

Визначення терміну господарська діяльність містить у собі пункт 1.32 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у відповідності до якого це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у випадку, коли  безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та істотною.

Та обставина, що ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”, отримавши за контрактами (договорами купівлі-продажу) на умовах товарного кредиту матеріальні цінності – самоскиди та ваговимірювальне обладнання, оприбуткувало це майна на Д-т рахунку 10 “Основні засобиКОДПІ в Полтавській області не спростовується.

Оскільки встановлено, що придбані матеріальні цінності не підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, посилання КОДПІ в Полтавській області на положення п.п. 5.3.2, п. 5.3, ст. 5 цього Закону до уваги не приймаються.

            Відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу  Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Полтавської області від 18 жовтня 2007 року - без змін.

            Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом місяця.

Головуючий суддя  -                            (підпис)                 Л.В. Мельнікова

 Судді                                                         (підпис)                  О. І. Сіренко

                                                                     (підпис)                  А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06 жовтня 2008 року.

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                                     Л.В. Мельнікова