Ухвала суду № 2921954, 08.10.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2008  року колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -  Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі – Холодній Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу  приватного підприємства “Коммунпроматоматика”на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства “Коммунпромавтоматика”до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

            У жовтні 2007 року позивач ПП “Коммунпромавтоматика”звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова, яким просить визнати недійсним податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000212305/0 від 23 травня 2007 року, № 0000212305/1 від 03 серпня 2007 року та № 0000212305/2 від 19 жовтня 2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 року на суму 31.455 грн.

            В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган неправильно застосував норми податкового законодавства, а саме п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до помилкових висновків, викладених відповідачем в акті перевірки підприємства позивача, та як наслідок до помилкового зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2007 року. 

            Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.  

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції посилався на те, що відповідачем правомірно проведено корегування податкового зобов’язання на суму 31.455 грн. у зв’язку з реалізацією позивачем товару в порушення п.п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” по ціні, нижчій від його митної вартості.

Будучі незгодним з постановою Харківського окружного адміністративного суду, ПП “Коммунпромавтоматика” в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

____________________

Категорія - 36                                                                             Головуючий 1 інстанції – Тацій Л.В.                   справа № 22-а-3763/08                                                  Суддядоповідач – Мельнікова Л.В.

В засідання колегії суддів представники позивача та відповідача не прибули, про час, місце і дату апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року – скасуванню, відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України,  з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року, поданою позивачем 16 лютого 2007 року до ДПІ у Київському районі м. Харкова, - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника,   ПП “Коммунпромавтоматика”  визначена в розмірі 54.400 грн.

            За результатами проведеної ДПІ у Київському районі м. Харкова виїзної позапланової перевірки ПП “Коммунпромавтоматика”з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку  за лютий 2007 року складений акт № 2055/16-0/31938748 від 16 травня 2007 року.

            При перевірці встановлено, що підприємством порушено: п. 4.1, ст. 4 Закону України ‘’Про податок на додану вартість’’ в наслідок чого занижено суму податкових зобов’язань за січень 2007 року на суму 31.455 грн., за лютий 2007 року – 41.667 грн.; п.п. 7.72, п. 7.7, ст. 7 Закону України ‘’Про податок на додану вартість’’ в наслідок чого завищено залишок від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 31.455 грн.  у січні 2007 року, у лютому 2007 року – 41.667 грн.;  п.п. 7.72, п. 7.7, ст. 7 Закону України ‘’Про податок на додану вартість’’ в наслідок чого завищено суму бюджетного  відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року на 31.455 грн.

            Так, в акті зазначено, що ПП “Коммунпромавтоматика” здійснює реалізацію на митній території України товарів, які були імпортовані.

Реалізація товарів  (та відповідно включення до складу податкових зобов’язань з ПДВ) на митній території України здійснюється за договірними цінами, що є нижчими від митної вартості таких товарів, яка визначена державним митним органом та задекларована в ВМД відповідно до п. 4.3, ст. 4 Закону України ‘’Про податок на додану вартість’’. 

            На підставі даного акту ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000212305/0 від 23 травня 2007 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 31.455 грн.

            При розгляді скарг ПП “Коммунпромавтоматика” в порядку апеляційного узгодження, останні залишені без задоволення.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України ‘’Про податок на додану вартість’’, бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

               Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України ‘’Про податок на додану вартість’’ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.o:p>/o:p>

               При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.  7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 4.3. ст. 4 Закону України ‘’Про податок на додану вартість’’, -для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до п.п. 4.1 ст. 4 Закону України ‘’Про податок на додану вартість’’, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Згідно з п. 4.3. ст. 4 Закону України ‘’Про податок на додану вартість’’, -для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Погоджуючись з висновком суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ПП “Коммунпромавтоматика”, колегія суддів зазначає, що митна вартість товарів заявляється митному органу декларантом у разі переміщення товарів через митний кордон України (постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. № 1598 “Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України”, (далі — постанова № 1598).

Термін “митна вартість”застосовується у разі імпорту (експорту) продукції. Митна вартість зазначається в рядку 12 Вантажно-митної декларації, що і є підтвердженням митної вартості продукції.

У тому разі, коли митному органу надаються документи про підтвердження ціни (рахунки-фактури (інвойси), рахунки-проформи) і достовірність зазначених в них даних не викликає сумніву, митна вартість товарів визначається на підставі поданих документів.

Порядок визначення митної вартості регламентується постановою № 1598, у якій зазначено, що митна вартість складається з ціни товару, наведеної у рахунку-фактурі (рахунку-проформі), і фактичних витрат, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами міжнародної торгівлі ІНКОТЕРМС.

Отже, базою оподаткування, в даному випадку,  є договірна вартість товару, але не менша ніж митна.

            Колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.

            Інші доводи та заперечення сторін не впливають на висновки суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Коммунпромавтоматика”- залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року  – без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Головуючий суддя  -                            (підпис)                             Л.В. Мельнікова

            Судді                                                          (підпис)                        З.Г. Подобайло

                                                                           (підпис)                            А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 13 жовтня 2008 року.

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                                     Л.В. Мельнікова