Постанова № 29482398, 05.02.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/8802/12

категорія 8.2.6

05 лютого 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шимоновича Р.М.,

при секретарі - Прохорчуку П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський хлібозавод" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Новоград-Волинський хлібозавод" звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби № 0007242200 від 11 грудня 2012 р. про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 293318,00 грн., в тому числі основний платіж - 254749,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 38569,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки відповідача є безпідставні, оскільки товариством у відповідності до вимог чинного законодавства сформовано валові витрати по господарських операціях з придбання товарів (паливно-мастильних матеріалів) у ПП ОСОБА_1, ПП "Райагропостач" та МПФ "Сігма-С", оскільки, на його думку, дані правочини були виконані сторонами належним чином, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку. Також зазначає, податковий орган безпідставно прийшов до висновку щодо нікчемності договорів доручення, укладених позивачем з ТОВ ДК "Партнер-Інвест" та про збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток за віднесення до складу валових витрат витрати пов'язані з наданням послуг ТОВ ДК "Партнер-Інвест", у зв'язку з відсутністю реальності їх виконання. Факт надання послуг, визначених договорами доручення від 02 серпня 2010 р. та 21 грудня 2012 р. підтверджується належно оформленими первинними документами, а саме: укладеними договорами, актами прийому-виконання робіт, звітами до них, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами, а тому вважає податкове повідомлення-рішення протиправним.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог, пояснивши, що податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби № 0007242200 від 11 грудня 2012 р. винесено на підставі правомірних висновків перевірки за порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що посадовими особами Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби з 22.10.2012 р. по 09.11.2012 р. було проведено планову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський хлібозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р., про що був складений акт від 16.11.2012 р. № 1308/22-00/00377785 (т. 1 а.с. 37-124).

В акті перевірки стосовно питань, що оскаржуються позивачем, зафіксовано порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 33494-ВР (з змінами та доповненнями) та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) товариством занижено податок на прибуток на суму 254749,00 грн., в т.ч. в 3 кварталі 2009 р. в сумі 471 грн., в 4 кварталі 2009 р. в сумі 1202,00 грн., в 1 кварталі 2010 р. в сумі 3608,00 грн., в 2 кварталі 2010 р. в сумі 2158,00 грн., в 3 кварталі 2010 р. в сумі 11390,00 грн., в 4 кварталі 2010р. в сумі 22821,00 грн., в 1 кварталі 2011 р. в сумі 25462,00 грн., в 2 кварталі 2011 р. в сумі 30109,00 грн., в 3 кварталі 2011 р. в сумі 29611,00 грн., в 4 кварталі 2011 р. в сумі 40761,00 грн., в 1 кварталі 2012 р. в сумі 45392,00 грн., в 2 кварталі 2012 р. в сумі 41764,00 грн.

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" 30 листопада 2012 р. направило до Новоград-Волинської ОДПІ заперечення за вих. № 1373. (т. 1 а.с. 173-176)

За результатами розгляду заперечень, Новоград-Волинська ОДПІ надала відповідь за вих. № 20346/22-00 від 06 грудня 2012 р. (а.с. 178-182) про залишення без змін висновків акту планової виїзної документальної перевірки за № 1308/22-00/00377785 від 16 листопада 2012 р.

На підставі вказаного акта від 16 листопада 2012 р., Новоград-Волинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2012 р. за №0007242200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 293318,00 грн., в тому числі основний платіж - 254749,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 38569,00 грн.

Суд не погоджується з такими висновками Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту11.2 статті 11 цього Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Однією з підстав для збільшення ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, став висновок податкового органу про завищення валових витрат позивачем по господарським операціям з ПП ОСОБА_1, МПФ "Сігма-С" та ПП "Райагропостач" з придбання паливно-мастильних матеріалів. Неправомірність формування валових витрат, на думку податкового органу, обумовлюється відсутністю документів, які б стверджували факт придбання даного товару, а саме: чеків РРО, які є розрахунковими документами, що підтверджують списання паливно-мастильних матеріалів по 203 рахунку.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне:

Стосовно відносин позивача з ПП ОСОБА_1

Встановлено, що між ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" (Покупець) та ПП ОСОБА_1 (Постачальник) укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за талонами від 27 травня 2009 р. (т. 5 а.с. 210-212).

За умовами даного договору Постачальник зобов'язується організовувати та забезпечувати безперебійну заправку пальним та мастилами автотранспорту Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати надані паливно-мастильні матеріали. Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру паливно-мастильних матеріалів визначаються у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Факт виконання умов даного договору підтверджується видатковими накладними, відомостями на відпуск паливно-мастильних матеріалів, (т. 5 а.с. 214-225), рахунки-фактури (т.5 а.с. 226-231), податковими накладними (т. 5 а.с. 232-238), банківськими виписками (т. 5 а.с. 239, 243), платіжними дорученнями (т. 5 а.с.240-242, 244) та актами взаєморозрахунків (т. 5 а.с. 245-248), які містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат.

Стосовно відносин позивача з МПФ "Сігма-С".

Встановлено, що між ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" та МПФ "Сігма-С" укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за талонами від 05 січня 2009 р.та договір купівлі-продажу товарів № 1 від 05 січня 2011 р. (т. 4 а.с. 111-114).

За умовами договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за талонами від 05 січня 2009 р. Постачальник зобов'язується організовувати та забезпечувати безперебійну заправку пальним та мастилами автотранспорту Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати надані паливно-мастильні матеріали. Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру паливно-мастильних матеріалів визначаються у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами договору купівлі-продажу товарів № 1 від 05 січня 2011 р. Продавець (МПФ "Сігма-С") зобов'язується передати у власність Покупцю (ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар продукти нафтопереробки.

Факт виконання умов даних договорів підтверджується видатковими накладними, відомостями на відпуск паливно-мастильних матеріалів (т. 4 а.с. 125-250 т. 5 а.с. 1-56), податковими накладними (т. 5 а.с. 57-131), платіжними дорученнями (т. 5 а.с. 132, 134, 138-143, 145, 147-163, 165, 167-168, 170-172, 175-176, 178-188), банківськими виписками (т. 5 а.с. 133, 135-137, 144, 146, 164, 166, 169, 173-174, 177), актами взаєморозрахунків (т. 5 а.с. 189-209), які містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат.

Стосовно відносин позивача з ПП "Райагропостач".

Встановлено, що між ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" та ПП "Райагропостач" укладено договір купівлі-продажу № 42 від 11 жовтня 2011 р. та договір купівлі-продажу № 7 від 03.01.2012 р. (т. 4 а.с. 1-3).

За умовами даних договорів Продавець (ПП "Райагропостач") зобов'язується на замовлення Покупця (ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод") відпускати у власність Покупця нафтопродукти (надалі -Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар та оплачувати його вартість на умовах та в строки, які обумовлені цими договорами.

Факт виконання умов даних договорів підтверджується видатковими накладними, відомостями на відпуск паливно-мастильних матеріалів (т. 4 а.с. 7-54), рахунками-фактурами (т. 4 а.с. 56-57) податковими накладними (т. 4 а.с. 58-81), платіжними дорученнями (т. 4 а.с. 82-101), актами взаєморозрахунків (т. 4 а.с. 102-110), які містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат.

Що ж стосується відсутності чеків РРО, слід зазначити наступне: відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1442, розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.

Особливості порядку продажу нафтопродуктів за готівку та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) встановлюються інструкцією, яка затверджується спільним наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансзв'язку та Держспоживстандарту.

Згідно із підпунктом 10.3.2.1 пункту 10.3.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. № 281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 р. за № 805/15496, відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою N 16-НП (додаток 16).

Використання придбаних паливно-мастильних матеріалів (бензину) у ПП ОСОБА_1, МПФ "Сігма-С", ПП "Райагропостач" в господарській діяльності ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" підтверджується зведеними даними по подорожнім листам (т. 6 а.с. 1-72), оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 203 (т. 6 а.с. 73-204) та переліком транспортних засобів, які обліковуються на балансі підприємства (т. 6 а.с. 238, 239).

За своїм змістом наведені вище норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ПК України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Оскільки витрати ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" з придбання паливно-мастильних матеріалів (бензину) у ПП ОСОБА_1, МПФ "Сігма-С", ПП "Райагропостач" підтверджено документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тому нарахування податку на прибуток з цих підстав є неправомірним.

Також підставою для збільшення ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" суми грошового зобов'язання з податку прибуток, став висновок податкового органу про завищення валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ ДК "Партнер-Інвест" по договорам доручення на продаж продукції, які податкова інспекція вважає нікчемними. Нікчемність вказаних договорів обумовлюється тим, що згідно отриманих пояснень ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3, службових осіб ТОВ "Пако Холдинг", договори на постачання - отримання хлібопродукції укладалися з представниками хлібозаводу, замовлення хлібопродукції здійснювали телефоном безпосередньо на хлібзавод, з ТОВ ДК "Партнер-Інвест" жодних угод та договорів не заключали, а тому операції з надання ТОВ ДК "Партнер-Інвест" послуг з впровадження та просування хлібобулочної продукції на ринках збуту м. Житомира та Житомирської області не мали реального характеру, послуги не надавалися, відсутні первинні документи, що підтверджують факт надання вказаних послуг.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

З метою збільшення обсягу продажу хлібобулочної продукції згідно з рішенням правління ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" № 8 від 30 липня 2009 р. видано наказ № 126 від 21 серпня 2009 р. (т. 1 а.с.211), яким затверджено План заходів по розширенню ринку збуту та збільшення продажу хлібобулочної продукції на ринках Житомира, Коростеня, Малина, Коростишева та Рівного (т. 1 а.с. 210), що передбачає можливість укладання договорів з регіональними представниками по маркетинговим послугам (дослідженням), наданню консультування (маркетингового консультування), з питань комерційної діяльності та управління, пошуком покупців (мережених клієнтів), по наданню послуг по здійсненню контролю за дотриманням домовленостей, вивченням попиту та коньюктури ринку, тощо.

На виконання Плану позивачем було укладено договір доручення на продаж продукції від 02 серпня 2010 р. та договір доручення № 21/12.11 від 21 грудня 2011р. з ТОВ ДК «Партнер-Інвест» (т. 1 а.с.197-198, 202-204).

Відповідно до умов даних договорів Довіритель (ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод") доручає, а Повірений (ТОВ ДК "Партнер-Інвест") бере на себе зобов'язання укладати від імені та за рахунок Довірителя договори щодо реалізації хлібобулочної продукції з третіми особами (Покупцями), активно впроваджувати та просувати хлібобулочну продукцію на ринках збуту м. Житомира та Житомирської області, здійснювати пошук покупців, вести переговори щодо поставок товарів Довірителя, здійснювати контроль зо дотриманням домовленостей з покупцями, повнотою та своєчасністю розрахунків та вчиняти інші комерційні послуги, виконання яких зумовить збільшення обсягів реалізації товару Довірителя.

Факт виконання вказаних послуг підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт та звітами до них (т. 1 а.с. 218-250, т.2 а.с.1-102), рахунками-фактурами (т. 2 а.с. 103-148) платіжними доручення та банківськими виписками про оплату отриманих послуг (т. 2 а.с. 149-194), акти взаєморозрахунків (т. 2 а.с.195-217), які містяться в матеріалах справи і є підставою для формування позивачем валових витрат.

Отримані послуги від ТОВ ДК "Партнер-Інвест" позивач використовував в господарській діяльності, про що свідчить аналіз фінансового результату (економічної вигоди) від отриманих послуг (т. 1 а.с. 205-210), а саме зростання чистого прибутку ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" від продажу хлібобулочної продукції; довідка про динаміку зростання кількості заключених договорів з торговельною мережею в м. Житомирі та м. Коростені (т. 1 а.с. 196); довідка про результати роботи з ТОВ ДК "Партнер-Інвест" (т. 6 а.с. 245-251), роздруківки з електронної пошти та телефонних номерів ТОВ ДК "Партнер-Інвест" (т. 2 а.с.218-250, т. 3 а.с. 1-250).

Слід зазначити що з 2009 р. по 2010 р. вказані послуги позивачу надавались ФОП ОСОБА_4, проте 02 серпня 2010 р. між ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод", ФОП ОСОБА_4 та ТОВ ДК "Партнер-Інвест" укладено договір про заміну боржника (уступлення права вимоги), за умовами якого ТОВ ДК "Партнер-Інвест" бере на себе зобов'язання щодо виконання умов договору доручення на продаж продукції.

Виконання умов договору доручення на продаж продукції від 02 серпня 2010 р. та договір доручення № 21/12.11 від 21 грудня 2011р. підтвердили допитані у ході розгляду справи у якості свідків директор ТОВ ДК "Партнер-Інвест" ОСОБА_5, керівник супермаркету "Вопак" (ТОВ "Пако Холдинг") ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_3

Зокрема, свідок ОСОБА_5 пояснив, що з 2010 р. по даний час співпрацює з ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" і, відповідно до умов договорів доручень укладає від імені та за рахунок Довірителя договори щодо поставки хлібобулочної продукції з третіми особами (Покупцями), активно впроваджуває та просуває хлібобулочну продукцію на ринках збуту м. Житомира та Житомирської області, здійснює пошук покупців, веде переговори щодо поставок товарів Довірителя, здійснює контроль за дотриманням домовленостей з покупцями, повнотою та своєчасністю розрахунків та вчиняє інші комерційні послуги, виконання яких зумовить збільшення обсягів реалізації товару Довірителя. Пояснив, що при проведенні переговорів з покупцями, він та інші представники ТОВ ДК "Партнер-Інвест" представляються менеджерами ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод".

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що з 2010 р. замовляє хлібобулочну продукцію у менеджерів ТОВ ДК "Партнер-Інвест".

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що замовляє хлібобулочну продукцію у менеджерів ТОВ ДК "Партнер-Інвест". Також зазначив, що у день складання пояснень працівниками податкової міліції, його не було у м. Житомирі, а підпис, який міститься на вказаному поясненні йому не належить.

Оскільки витрати ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" з отримання послуг від ТОВ ДК "Партнер-Інвест" підтверджено документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тому нарахування податку на прибуток з цих підстав є неправомірним.

Суд не погоджується з висновками податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ ДК "Партнер-Інвест", оскільки статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угоди, укладені між ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" та ТОВ ДК "Партнер-Інвест" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагент виконує повністю взяті на себе зобов'язання.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та ТОВ ДК "Партнер-Інвест" договори не віднесено законом до нікчемних. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до статті 71 КАС України, він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби № 0007242200 від 11 грудня 2012 р. є протиправним, а позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби № 0007242200 від 11 грудня 2012 р.

Відшкодувати публічному акціонерному товариству "Новоград-Волинський хлібозавод" понесені судові витрати в розмірі 2146,00 грн. шляхом безспірного списання органами казначейської служби з рахунків Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Р.М.Шимонович

Повний текст постанови виготовлено: 11 лютого 2013 р.