Постанова № 29480284, 11.02.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-4325/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О.Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Науково - технологічного товариства з обмеженою відповідальністю "Бета" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання: неправомірними дій, недійсними (протиправними) та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2012 року Науково - технологічне товариство з обмеженою відповідальністю «Бета» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якій просить: визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення камеральних перевірок позивача, на підставі яких були складені акти перевірок від 19.11.2012 р. №411/151/23228214 від 19.11.2012 р. №412/151/23228214 (далі - оскаржувані дії); визнати недійсними (протиправними) та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.12.2012 р. №0002530151 і №0002540151, винесені відповідачем (далі: оскаржувані податкові повідомлення - рішення).

Позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення, складання та оформлення актів камеральних перевірок податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств, за наслідками яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є протиправними, вчиненими з порушенням норм чинного законодавства України та такими, які порушують права та інтереси позивача та породжують для нього негативні наслідки.

У судовому засіданні представники позивача Погрибняк Л.Г. та Гура К.В. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача Бобух С.А. просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (а.с. 61 - 62).

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначив, що оскаржувані дії відповідача є правомірними, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення є законними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Науково - технологічне товариство з обмеженою відповідальністю «Бета» зареєстроване 18.08.1995 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1 444 120 0000 003737 16.11.2009 року (а.с. 7). З довідки АА №561762 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що позивач є юридичною особою (а.с. 8). 04.11.2008 року позивач взятий на облік до Кіровоградської ОДПІ, як платник податків, підтвердженням чому є відповідна довідка №1399/18-2 (а.с. 9). 11.08.2006 року рішенням зборів засновників НТТОВ «Бета» затверджено статут НТТОВ «Бета» (а.с. 23 - 28). 20.04.2012 року затверджено зміни до статуту НТТОВ «Бета» (а.с. 22).

З приводу позовних вимог: визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення камеральних перевірок позивача, на підставі яких були складені акти перевірок від 19.11.2012 р. №411/151/23228214 від 19.11.2012 р. №412/151/23228214, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно зі ст. 75 України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З огляду на наведені норми ПК України, суд вважає правомірними дії відповідача щодо проведення камеральних перевірок декларацій позивача з податку на прибуток підприємств, оскільки податковим органам надане таке право, а також у зв'язку з тим, що під час їх проведення аналізувалася тільки податкова звітність позивача, а не його первинні бухгалтерсько - господарські документи, що відображено у відповідних актах камеральних перевірок від 19.11.2012 р.

За таких обставин, на думку суду, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог: визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.12.2012 р. №0002540151, винесене відповідачем, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що 09.02.2010 року позивачем було подано відповідачеві декларацію з податку на прибуток підприємств за 2009 рік. Саме ця декларація була предметом камеральної перевірки, оформленої відповідним актом перевірки від 19.11.2012 р. №412/151/23228214.

22.02.2010 року позивачем було подано відповідачеві уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за 2009 рік (а.с. 41 - 43). Звітні дані, зазначені у цій декларації, підтверджуються, зокрема, накладними (а.с. 46, 48), видатковими касовими ордерами (а.с. 47 - 49).

Також позивачем подано до відповідача податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а саме: від 04.03.2009 року за I квартал 2009 р., з якого вбачається, що сума нарахованого доходу складає 23209 грн., сума виплаченого доходу складає 17895 грн., нарахована суму утриманого податку складає 498 грн. (а.с. 71).

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку від 08.02.2010 року за IV квартал 2009 р., з якого вбачається, що сума нарахованого доходу складає 35637 грн., сума виплаченого доходу складає 55115 грн., нарахована суму утриманого податку складає 900 грн., сума перерахованого податку складає 3604 (а.с. 74).

19.11.2012 р. головним державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Ружин А.Ю. було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) за податковий період 2009 рік по декларації з податку на прибуток підприємств. В результаті проведення перевірки було складено відповідний акт перевірки від 19.11.2012 р. №412/151/23228214 (а.с. 67 - 68) (далі - акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 5.6.1 ст. 5.6 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме безпідставно завищено суму витрат на оплату праці. Так, згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за I квартал 2009 року, нарахована заробітна плата становить 5313 грн. (вх. №53439 від 12.05.2009 р.), за II квартал 2009 року нарахована заробітна плата становить 6240 грн. (вх. №97423 від 09.11.2009 р.), за III квартал 2009 року нарахована заробітна плата становить 5794 грн. (вх. №137037 від 09.11.2009 р.), за IV квартал 2009 р., нарахована заробітна плата становить 8741 грн. (вх. 175584 від 09.02.2010 р.). Загальна сума нарахованої заробітної плати становить 26088 грн.

Також в акті перевірки містився висновок про порушення позивачем п.п. 5.2.10, п.5.2, ст. 5, п.п. 8.7.1, п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 3 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», а саме завищення витрат на поліпшення основних фондів на 178 грн.

В акті перевірки зазначено, що платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 3396 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 04.12.2012 р.: форми «Р» №0002540151, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 4245 грн., із них: за основним платежем на 3396 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 849 грн. (а.с. 70), що підтверджується розрахунком штрафних санкцій (а.с. 69).

Наявність порушень позивачем норм податкового законодавства, відображених в акті перевірки, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду справи та не спростована представниками позивача.

У відповідності до п. 11.1. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

На підставі п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до п. 16.15. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.

Згідно з п. 1.5. «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого наказом ДПА України №143 від 29.03.2003 р., зареєстрованого в Мін'юсті України 08.04.2003 р. за №241/7592 (далі - Порядок), податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

У відповідності до п. 4.1. Порядку, декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував того факту, що позивач подавав декларації з податку на прибуток підприємства за звітні періоди: І, ІІ, ІІІ квартали 2009 року.

На підставі п. 102.1. ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0002540151 прийняте 04.12.2012 р. за порушення допущені позивачем в період з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р., тобто з порушенням строку 1095 днів, тому на думку суду, відповідач на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0002540151 пропустив строк давності, визначений статтею 102 Податкового кодексу України.

Оскільки контролюючий орган (відповідач) не визначив суму грошових зобов'язань, пов'язаних з порушеннями, допущеними позивачем у період І, ІІ, ІІІ кварталів 2009 р. та зафіксованими в акті перевірки від 19.11.2012 р. №412/151/23228214, за нормами п. 102.1. ст. 102 ПК України, позивач вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

Відповідно до абз. 3 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з 2.1. Порядку, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Суд вважає, що посадова особа відповідача протиправно не прийняла до уваги дані, які були зазначені в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, яка була подана позивачем відповідачеві 22.02.2010 р., оскільки ці дані розходяться з даними, зазначеними у відповідній декларації, яка була подана позивачем 09.02.2010 р., камеральну перевірку якої здійснювала посадова особа відповідача 19.11.2012 р.

За таких обставин, на думку суду, слід задовольнити позовні вимоги в цій частині, а тому з урахуванням норм ч. 3 ст. 2 КАС України, необхідно визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 04.12.2012 р. №0002540151.

З приводу позовних вимог: визнати недійсним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.12.2012 р. №0002530151, винесене відповідачем, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що 07.02.2011 року позивачем було подано відповідачеві декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 р. (а.с. 50 - 53). Звітні дані, зазначені у цій декларації, підтверджуються, зокрема, накладними (а.с. 56 - 57, 59), видатковими касовими ордерами (а.с. 58, 60).

Також позивачем подано до відповідача податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку від 04.08.2010 року за II квартал 2010 р., з якого вбачається, що сума нарахованого доходу складає 29076 грн., сума виплаченого доходу складає 19439 грн., нарахована суму утриманого податку складає 1169 грн. (а.с. 76).

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за III квартал 2010 р., з якого вбачається, що сума нарахованого доходу складає 37146 грн., сума виплаченого доходу складає 72866 грн., нарахована суму утриманого податку складає 1328 грн., сума перерахованого податку складає 6015 (а.с. 77).

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку від 07.02.2011 року за IV квартал 2010 р., з якого вбачається, що сума нарахованого доходу складає 604 грн., сума виплаченого доходу складає 604 грн. (а.с. 78).

На підставі поданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 р. та податкових розрахунків, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Ружин А.Ю. 19.11.2012 р. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) за податковий період 2010 рік по декларації з податку на прибуток підприємств. В результаті проведення перевірки було складено відповідний акт перевірки від 19.11.2012 р. №411/151/23228214 (а.с. 63 - 64) (далі - акт перевірки №411).

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 5.6.1 ст. 5.6 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме безпідставно завищено суму витрат на оплату праці. Таким чином, платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 17237 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.12.2012 р.: форми «Р» №000253151, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 21546 грн., із них: за основним платежем на 17237 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4309 грн. (а.с. 66), що підтверджується розрахунком штрафних санкцій (а.с. 65).

Відповідно до пп. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Наявність порушень позивачем норм податкового законодавства, відображених в акті перевірки №411, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду справи та не спростована представниками позивача.

Так судом встановлено, що згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за I квартал 2010 року, нарахована заробітна плата становить 11505 грн. (вх. №44049 від 11.05.2010 р.), за II квартал 2010 року нарахована заробітна плата становить 8914 грн. (вх. №78038 від 05.08.2010 р.), III квартал 2010 року нарахована заробітна плата становить 14595 грн. (вх. №116367 від 04.11.2010 р.), за IV квартал 2010 р., нарахована заробітна плата становить 13971 грн. (вх. 13971 від 08.02.2011 р.). Загальна сума нарахованої заробітної плати становить 48985 грн.

Податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, задеклароване позивачем у 2010 р. складає 1011 грн., а мало бути визначено та сплачено у розмірі 18248 грн.

У судовому засіданні представник позивача визнав, що позивачем дійсно були допущені помилки при складанні декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 р.

Натомість, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про те, що ці помилки не вплинули на правильність визначення позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

Тому суд дійшов висновку, що у 2010 році позивач безпідставно завищив суму витрат на оплату праці, що призвело до заниження ним грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 17237 грн.

За наведених обставин, на думку суду, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити, у зв'язку з тим, що позивачеві правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 21546 грн., із них: за основним платежем на 17237 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4309 грн., на підставі оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача від 04.12.2012 р. №0002530151.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на зазначені норми КАС України, необхідно присудити з Державного бюджету України на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог, у вигляді сплаченого судового збору в сумі 42,45 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 69 - 71, 94, 158 - 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 04.12.2012 р. №0002540151.

3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Науково - технологічного товариства з обмеженою відповідальністю "Бета" здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог, у вигляді сплаченого судового збору в сумі 42,45 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.02.2013 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко