Рішення № 29478744, 20.02.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 422/9238/12

Провадження № 2/205/389/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.

за участю: представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_1, представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про розірвання договору поруки, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Альфа -Банк » (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 24.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_4 (далі - Відповідач -1) був укладений Кредитний договір № 490055378 ( далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 16 178, 22 доларів США, із розрахунку 14,5 % річних строком до 24.01.2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором було укладено Договір поруки № 490055378-П від 24.01.2008 року (далі - Договір поруки ) між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 (Відповідач - 2). Відповідно до умов якого Відповідач -2 взяв на себе на добровільних засадах зобов'язання відповідати перед Банком по зобов'язаннях Відповідача-1 в повному обсязі цих зобов'язань, які виникають з умов Кредитного договору.

Позивач свої зобов'язання по кредитному договору виконав в повному обсязі, кредит надав, однак відповідачі свої зобов'язання не виконали, допустили прострочення виконання кредитних зобов'язань, внаслідок чого за ними, станом на 24.06.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 74 480 (сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 70 коп., а саме: за кредитом - 66 307 (шістдесят шість тисяч триста сім) грн. 87 коп., по відсотках - 7 211( сім тисяч двісті одинадцять) грн. 25 коп., пеня - 961 ( дев'ятсот шістдесят одна) грн. 58коп.

У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів позивач неодноразово повідомляв відповідачів про факт виникнення заборгованості та її розмір, однак на даний час кредитна заборгованість відповідачами не погашена. У зв'язку з тим, що відповідачі добровільно здійснювати погашення заборгованості не бажають, позивач змушений був звернутись до суду та просити суд стягнути з відповідачів на свою користь суму заборгованості у розмірі 74 480 (сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 70 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом - 66 307 (шістдесят шість тисяч триста сім) грн. 87 коп., заборгованості по відсотках - 7 211( сім тисяч двісті одинадцять) грн. 25 коп., пені - 961 ( дев'ятсот шістдесят одна) грн. 58коп. та судовий збір у сумі 744 (сімсот сорок чотири) грн. 81коп.

ОСОБА_2 ( далі - Відповідач-2) звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про розірвання договору поруки, в якому зазначив, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 490055378 від 24 січня 2008 року Банк надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 16 178, 22 доларів США, із розрахунку 14,5 % річних строком до 24.01.2015 року. Відповідно до п.2.10 вищевказаного кредитного договору, сторони договору, тобто ПАТ «Альфа банк» та ОСОБА_4 визнали основним забезпеченням зобов'язання заставу транспортного засобу «Hyundai Getz». Застава транспортного засобу, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 є основним способом забезпечення зобов'язання, за рахунок якого в разі необхідності кредитор може задовольнити свої вимоги. Під час укладання Договору поруки ОСОБА_2 погодився поручитися перед кредитором ПАТ «Альфа - Банк» за зобов'язання ОСОБА_4 за умови, що даний кредитний договір окрім його поруки був забезпечений заставою (основним забезпеченням) і що його поручительство, фактично у данному випадку виступає як додаткове забезпечення зобов'язання, окрім заставленного автомобіля, що належить позичальникові ОСОБА_4 Однак, в березні 2011 року позичальник ОСОБА_4 добровільно віддала свій автомобіль на реалізацію до банківської установи, а у вересні 2011 року зазначений автомобіль був проданий, та 05.09.2011 року в рахунок погашення заборгованості по кредиту до банку надійшла сума у розмірі 60 483 грн. 50 коп., що підтверджується повідомленням про продаж заставного авто, вих. № 36 від 26.10.2011 року, яке було надіслано позичальнику. При цьому про такий продаж ОСОБА_2, як поручителю було невідомо, адже а ні ПАТ «Альфа банк», а ні ОСОБА_4, його про такий продаж, і як наслідок, про суттєву зміну обставин та правовідносин за кредитним договором не повідомили. Таким чином, банк та позичальник істотно змінили умови кредитного договору, а саме: п.2.10 кредитного договору (основне забезпечення/предмет застави) без належного повідомлення поручителя та його згоди. У зв'язку з чим, позивач за зустрічним позовом змушений звернутися до суду та просити суд, розірвати Договір поруки № 490055378-П від 24.01.2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_2, та стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою від 29 листопада 2012 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про розірвання договору поруки, було об'єднано в одне провадження з первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У судовому засіданні представник Позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити, в обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволені зустрічного позову, надавши заперечення на зустрічний позов (а.с.89-90).

У судовому засіданні представник Відповідача за первісним позовом ОСОБА_2, такий позов не визнала та просила відмовити у його задоволені. Зустрічні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити. В зустрічних позовних вимог посилалась на мотиви та обставини, що викладені в зустрічній позовній заяві (а.с.70-73) та відповідних письмових запереченнях (а.с.62-64).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином, надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення первісного позову заперечувала, зустрічний позов просила задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що первісний позов необхідно задовольнити, а в задоволені зустрічного позову необхідно відмовити за наступних підстав.

Так, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 24.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 490055378, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 16 178, 22 доларів США, із розрахунку 14,5 % річних, строком до 24.01.2015 року (а.с.8-17). У відповідності до Графіку платежів (а.с.18-20) відповідач зобов'язувалась на визначену Графіком дату, здійснювати повернення кредиту та процентів за користування кредитом платежами щомісячно.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором № 490055378 від 24.01.2008 року було укладено Договір поруки № 490055378-П від 24.01.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_2. Відповідно до умов якого Відповідач -2 взяв на себе на добровільних засадах зобов'язання відповідати перед Банком по зобов'язаннях Відповідача-1 в повному обсязі цих зобов'язань, які виникають з умов Кредитного договору (а.с.27-28). Однак, в порушення умов договору, відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконали, допустили прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ними утворилась заборгованість.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд виходив з наступного.

Згідно Статуту Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», погодженого Національним банком України 26.11.2010 року, правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» є Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (а.с. 51).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором. В свою чергу згідно кредитного договору, укладеного між сторонами, позичальник зобов'язаний: сплачувати заборгованість перед банком; сплачувати банку проценти за користування кредитом.

Відповідно до статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника, боржник і поручитель відповідають перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом за своєю правовою природою законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, та з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 в солідарному порядку підлягає стягненню за Кредитним договором № 490055378 від 24.01.2008 року заборгованість у розмірі 74 480 (сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 70 коп., а саме: за кредитом - 66 307 (шістдесят шість тисяч триста сім) грн. 87 коп., по відсотках - 7 211( сім тисяч двісті одинадцять) грн. 25 коп., пеня - 961 ( дев'ятсот шістдесят одна) грн. 58коп.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про розірвання договору поруки, суд виходив з наступного.

Відповідно до приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Розірвання (зміна) договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком припинення (зміни) договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.

За наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби, щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у ч.1 ст.651 ЦК України, чого сторонами за даним договором зроблено не було.

Згідно вимог ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди, щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" не звертався з вимогою про припинення договору поруки в зв'язку зі зміною істотних обставин, і не надав суду доказів того, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо його розірвання.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд також не може погодитись із доводами представника позивача за зустрічним позовом щодо того, що поручитель не міг передбачити на момент укладання договору поруки таку зміну обставин, як продаж предмету застави банком. Адже продаж предмета застави для погашення заборгованості за кредитним договору є правом кредитора, що визначене чинним законодавством, та прямо передбачено у кредитному договорі (п 4.1. Договору).

Суд вважає, з'ясувавши фактичні обставини справи, та доходить висновку про відсутність усіх обов'язкових умов для розірвання договору поруки, передбачених ч.2 ст.652 ЦК України.

Також суд критично ставиться до доводів представника позивача за зустрічним позовом щодо того, що продаж предмету застави є суттєвою зміною кредитного договору та збільшенням відповідальності позичальника. Так, за правилами частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

В даному випадку судом встановлено, що реалізація предмету застави відбулася з метою погашення заборгованості за кредитним договором, грошові кошти, які були отримані від такої реалізації, спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором, безпосередньо реалізація предмету застави не вплинула на збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводило б до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, умов відповідальності тощо.

За викладених вище обставин та вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що вимоги зустрічного позову є необґрунтованими, та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального закону, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 553, 554, 615, 625, 651, 652, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (ЄДРПОУ 23494714) суму заборгованості за кредитним договором № 490055378 від 24.01.2008 року у розмірі 74 480 (сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 70 коп., що складається з суми простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 66 307 грн. 87 коп., суми заборгованості за сплатою відсотків по кредиту у розмірі 7211 грн. 25 коп., суми пені за порушення строків повернення кредиту у розмірі 961 грн. 58 коп.

3. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 про розірвання договору поруки - відмовити.

4. Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (ЄДРПОУ 23494714) понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 744 (сімсот сорок чотири) грн. 81 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д.В. Мовчан