Ухвала суду № 29459501, 18.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 р.Справа № 2а-3472/12/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Крусян А.В., Шляхтицький О.І.,

при секретарі Востроконова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горностаївського відділення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" до Горностаївського відділення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2012 р. №№ 0000012300, 00000223000, 00000323000, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 5 905,0 грн. у тому числі за основним платежем на 4 724,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 181,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств на 130 928,00 грн., у тому числі за основним платежем на 104 742,00 грн., за штрафними санкціями на 26 186,00 грн., та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2011 року на 908 274,00 грн, посилаючись на те, що відповідач при визначенні податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішенням не врахував всіх обставин та наявних бухгалтерських документів. Позивач не погоджується з висновками відповідача стосовно визнання нікчемними правочинів з ПрАТ "Скадовське ХПП". Інші порушення зазначені в акті перевірки позивач не оскаржує.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ЗПП Зерно Таврії» зареєстроване 02.03.2006 року Горностаївською районною державною адміністрацією Херсонської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 02.03.2006 року № 14891020000000219.

02.03.2006 року позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби, станом на 04.04.2012 року перебуває на обліку в Горностаївському відділені Каховської ОДПІ.

На підставі направлень від 12 березня 2012 року № 163, 164, 165 від 13.02.2012 року № 168 від 19.03.2012 року № 13 виданих Каховською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі наказу Каховської ОДПІ від 23.03.2012 року № 75 проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ЗПП Зерно Таврії» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10 2010 року по 31.12.2011 року та валютного законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 11.04.2012 року № 56/2301/34136953, в якому зазначені порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), та в порушення вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач витрати за правочинами, здійсненими з ПрАТ "Скадовське ХПП", у сумі 393 468,55 грн. неправомірно відніс до складу валових витрат, а в порушення ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту - податок на додану вартість по цим операціям у сумі 4 724,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення 24.04.2012 р. №№ 0000012300, 00000223000, 00000323000, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 5 905,0 грн. у тому числі за основним платежем на 4 724,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 181,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств на 130 928,00 грн., у тому числі за основним платежем на 104 742,00 грн., за штрафними санкціями на 26 186,00 грн., та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2011 року на 908 274,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач фактично придбав товари у ПрАТ "Скадовське ХПП", придбані товари були реалізовані на експорт. Експортні операції підтверджуються вантажно-митними деклараціями та здійснені через ДП "Скадовський морський торгівельний порт". Операції з придбання товарів підтверджуються бухгалтерськими та податковими накладними, вартість товарів сплачена постачальникам. Ці обставини не спростовані відповідачем під час перевірки та у ході розгляду справи.

Судом встановлено, що висновки актів перевірок від 10.05.2011 р. № 138/23/21301823 та від 29.07.2011 р. № 261/23/21301823 щодо формування податкового кредиту ПрАТ "Скадовське ХПП" та нікчемності правочинів, укладених цим суб'єктом господарювання, вже були предметом судового розгляду Херсонського окружного та Одеського апеляційного адміністративних судів та визнанні неправомірними, а податкові повідомлення-рішення скасовані.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано враховано висновки попередніх перевірок ПрАТ "Скадовське ХПП" при перевірці ТОВ "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" в квітні 2012 р. та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 145 ПК України річний розмір амортизаційних відрахувань визначається виходячи з вартості основних фондів поділеної на розмір корисного використання цих основних фондів. Цією статтею ПК України встановлюються мінімально допустимі строки корисного використання відповідної групи основних фондів.

Згідно п. 6 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу. Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про правомірність визначення розміру амортизаційних відрахувань позивачем, застосувавши мінімально можливі строки корисного використання основних фондів, виходячи з дати введення цих основних фондів в експлуатацію, а не з даних інвентаризації цих основних фондів станом на 01.04.2011 року.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем визнано правомірність висновків відповідача щодо необхідності коригування валових витрат на всю суму повернутої передплати та висновки відповідача стосовно передчасного включення до складу валових витрат абонентської плати за консультативні послуги корпорації "Поліекспо - Агро".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не суперечить нормам чинного законодавства і є правомірним.

Викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.

Крім того, відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України обов'язково має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому, доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять наявність обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України.

Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Таку правову позицію висловив Вищий Адміністративний Суд України в ухвалі від 22.08.2012 року № К/9991/43010/12.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Горностаївського відділення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопереробне підприємство "Зерно Таврії" до Горностаївського відділення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 21.02.2013 року.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Крусян А.В.

Суддя: Шляхтицький О.І.