Ухвала суду № 29459314, 14.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/36034/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Первомайськ Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса" до Державної податкової інспекції у місті Первомайськ Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Відкрите акціонерне товариство "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса" (далі -ВАТ "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Первомайськ Луганської області (далі -ДПІ у м. Первомайськ) в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року позов ВАТ "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Первомайськ залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Первомайськ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса" у задоволенні позову.

ВАТ "Первомайський електромеханічний завод ім. К.Маркса" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Первомайськ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ в м. Первомайську 20 грудня 2010 року проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Трансагентствометал», ТОВ «Восток Інвест Сталь», ТОВ «Святогір-2007», ТОВ «Компанія «Рейтинг», ТОВ АПФ «Слобода-92», ТОВ ТКФ «Альфа ЛТД»за період з 01 травня 2008 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складений акт від 19 грудня 2010 року №977/23/05758925.

Фактично акт невиїзної документальної перевірки за №977/23/05758925 складено 20 грудня 2010 року, що узгоджується з періодом проведення перевірки, а у вступній частині акта невірно зазначена дата складення акта перевірки 19 грудня 2010 року.

За результатами проведеної невиїзної документальної перевірки державною податковою інспекцією в м. Первомайську зроблено висновок про порушення ВАТ «Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса»п. 1.8 ст. 1, п.п 7.2.1 п. 7.2, п.п 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п 7.5.1 п. 7.5, п.п 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством завищено заявлено суму бюджетного відшкодування з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2010 року на суму 261182,00 грн.

На підставі акта невиїзної документальної перевірки від 20 грудня 2010 року №977/23/05758925 згідно з п.п «б»п.п 4.2.2 п. 4.2 зобов'язань ДПІ в м. Первомайську винесено податкове повідомлення рішення від 20 грудня 2010 року №0000462301/0, яким ВАТ «Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 261182,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 5 Закону України «Про ПДВ», дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Судами попередніх інстанцій підтверджено отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та фактичну сплату позивачем отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01 травня 2008 року по 30 червня 2010 року.

Згідно із п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то у відповідності із п.п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від «Про податок на додану вартість»:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (п.п 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.п 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із п.п 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання протиправним податкового повідомлення - рішення ДПІ в м. Первомайську від 20 грудня 2010 року №0000462301/0.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Первомайськ Луганської області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров