Ухвала суду № 29459311, 14.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/38800/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Первомайськ Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі за позовом Ритуальної служби - спеціалізованого комунального підприємства Первомайської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Первомайськ Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА

Ритуальна служба - спеціалізованого комунального підприємства Первомайської міської ради (далі -РС - СКП Первомайської міської ради) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Первомайськ Луганської області (далі -ДПІ у м. Первомайськ) в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року позов РС - СКП Первомайської міської ради задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Первомайськ залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Первомайськ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити РС - СКП Первомайської міської ради у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Первомайськ 31 серпня 2010 року проведено планову перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявністю торгових патентів і ліцензій, а саме перевірку господарської одиниці ритуальної служби, що розташована за адресою: м. Первомайськ, вул. Суворова, 4.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки від 31 серпня 2010 року №0001082303, реєстраційний номер 0093/12/10/23/33623476 від 01 вересня 2010 року, відповідно до якого встановлено факт реалізації товарів на загальну суму 70 грн., згідно розрахункової книжки від 19 липня 2010 року №1210000233/1/94 сума продажу за 18 серпня 2010 року складає 2351 грн., в книгу обліку розрахункових операцій сума продажу за 18 серпня 2010 року не була внесена.

Згідно з висновками акту перевірки від 31 серпня 2010 року ДПІ у м. Первомайськ було встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Первомайськ було прийнято рішення від 14 вересня 2010 року №0001082303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11755 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Статтею 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма і порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 2.6 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбутковуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Підприємствам, яким Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів, білетів державних лотерей, квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач при здійсненні розрахунків з покупцями не видає розрахункових документів та не має зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій або розрахункової книжки.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до сторінки 46 касової книги за зазначений номер прибуткового касового ордеру від 18 серпня 2010 року №336, за яким значиться сума виручки від реалізації продукції у розмірі 2351 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11755 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Первомайськ Луганської області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров