ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/32358/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест "Луганськшахтопрохідка" в особі структурного підрозділу "Шахтопрохідного управління №6" до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА
Публічне акціонерне товариство "Трест "Луганськшахтопрохідка" в особі структурного підрозділу "Шахтопрохідного управління №6" (далі -ПАТ "Трест "Луганськшахтопрохідка" в особі СП "Шахтопрохідного управління №6") звернулось до суду з позовом до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі -Краснодонська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними дії та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року позов ПАТ "Трест "Луганськшахтопрохідка" в особі СП "Шахтопрохідного управління №6" задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року апеляційну скаргу Краснодонської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року -без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Краснодонська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Трест "Луганськшахтопрохідка" в особі СП "Шахтопрохідного управління №6" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
Краснодонською ОДПІ 20.12.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ВП «Шахтопрохідницьке управління №6»ПАТ «Трест «Луганськшахтопроходка», результати якої оформлено актами №2139/1640/00181705, №2137/1640/00181705, №2138/1640/00181705 від 20.12.2010 року.
В актах перевірки зазначено, що на порушення п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платником податку на додану вартість несвоєчасно сплачено податок на додану вартість. На підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, ВП «Шахтопрохідницьке управління №6»ПАТ «Трест «Луганськшахтопроходка»нараховані штрафні санкції.
На підставі актів перевірки №2139/1640/00181705, №2137/1640/00181705, №2138/1640/00181705 від 20.12.2010 Краснодонською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.12.2010 №0003701640/0 про застосування до ВП «Шахтопрохідницьке управління №6»ПАТ «Трест «Луганськшахтопроходка»штрафних санкцій у сумі 77357,86 грн. за затримку строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість; 0003721640/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 60403,95 грн.; №0003711640/0 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 40922,31 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем здійснювалася оплата узгоджених сум податкового зобов'язання з ПДВ за деклараціями зазначеними в актах перевірок №2137/1640/00181705, №2138/1640/00181705 та №2139/1640/00181705 від 20.12.2010 року.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні копії платіжних документів на підтвердження часткової сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток, зазначених в акті перевірки №2140/1540-00181705 від 20.12.2010 року.
Також судами попередніх інстанцій визначено, що податковим органом суми сплачені за зазначеними платіжними дорученнями розподілялися самостійно на погашення заборгованості та пені в порядку черговості. При цьому будь-яких податкових повідомлень про розподіл сплачених сум, за зазначеними в акті перевірки платіжними дорученнями, як це передбачено діючим законодавством відповідач позивачу не виставляв.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону України №2181 визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.
Підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України №2181 зазначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем своєчасна оплата узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за декларацією №20007 від 30.07.2008 року, №29836 від 05.11.2008 року, №33236 від 17.12.2008 року, №12192 від 05.05.2009 року, №22316 від 07.08.2009 року.
Крім того, судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що відомості відображені в розрахунку розміру штрафних санкцій, наведеному в акті перевірки від 20.12.2010 року не відповідають дійсності, а тому і рішення прийняте на підставі цього акту є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров
Судове рішення № 29459299, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 14.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-500/11/1270. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: