Ухвала суду № 29459280, 14.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/32091/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Слов'янський завод "Тореласт" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Відкрите акціонерне товариство "Слов'янський завод "Тореласт" (далі -ВАТ "Слов'янський завод "Тореласт") звернулось до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі -Слов'янська ОДПІ) в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року позов ВАТ "Слов'янський завод "Тореласт" задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2011 року апеляційну скаргу Слов'янської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Слов'янська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "Слов'янський завод "Тореласт" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

З 10.01.2011 року по 04.02.2011 року Слов'янською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Слов'янський завод «Тореласт»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, за наслідками якої складений відповідний акт від 07.02.2011 року №372/23-4-00300363.

Актом перевірки встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2010 року на суму 1531,00 грн.

За наслідками розгляду заперечень від 10.02.2011 року №237-юр-455 на акт від 07.02.2011 року №372/23-4-00300363, вказаний акт залишено без змін.

На підставі акту перевірки Слов'янською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2011 року №0000062342/0, згідно якого зменшено суму завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1531,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 765,50 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» витзначено, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених даним Законом.

Згідно п.п 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з вказаним підпунктом, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з вказаним підпунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

На підставі п.п 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суди попередніх інстанцій вірно визначили, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розраховується на основі показників сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкового зобов'язання з вказаного податку та у випадку від'ємного значення податку на додану вартість відшкодуванню підлягає частина, що фактично була сплачена платником податку постачальникам товару.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що законом визначено прямий взаємозв'язок між фактично перерахованою сумою податку в ціні товару та розміром бюджетного відшкодування. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність право платника податку на отримання бюджетного відшкодування від факту перерахування постачальником сум податку до бюджету, сплачених покупцем у ціні товару.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач повністю перерахував ТОВ «Домєн»кошти за вказаними господарськими операціями, у тому числі 1531,00 грн. ПДВ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість та неправомірність повідомлення-рішення №0000062342/0 від 16.02.2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров