Ухвала суду № 29459197, 19.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року м. Київ К-15174/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2008 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009 р.

у справі № 2а-7883/08

за позовом Закритого акціонерного товариства «Супутник»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство «Супутник»(далі -позивач, ЗАТ «Супутник») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі -відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2008 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 14.05.2008 р. №0000352320/0, від 17.07.2008 р. № 0000352320/1, від 29.08.2008 р. № 0000352320/2.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова провела документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Супутник»з питань дотримання податкового законодавства за період з 1 серпня 2006 року по 30 серпня 2006 року, зокрема, щодо правильності застосування нульової ставки ПДВ по операціях з вивезення товарів за межі митної території України фірмі inton Corporation A.V.V.»(Королівство Нідерланди) за період з 01.08.2006 р. по 30.08.2006 р., за результатами якої складено акт від 23.04.2008 р. № 1278/23-206/22672059.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні податку на додану вартість у сумі 191 993,20 грн.

Крім того, як вбачається з акта перевірки, ЗАТ «Супутник»здійснило поставку товару згідно вантажних митних декларацій, які заповнені з порушенням «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної», затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307 із змінами та доповненнями, а саме п. 2 «Опис граф вантажної митної декларації», що визначає порядок заповнення графи 8 вантажної митної декларації «Одержувач/імпортер», оскільки в графі «одержувач /імпортер»вказано юридичну особу - компанію ton Corporation A.V.V.», яка ліквідована 06.03.2006 р. Даний факт підтверджено листом Державної податкової адміністрації у Харківській області від 31.01.2008 року.

Відтак, відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що у ЗАТ «Супутник»відсутні підстави, передбачені п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р., на застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України нерезиденту Corporation A.V.V.»(Королівство Нідерланди), так як не підтверджено факт отримання нерезидентом фірмою ton Corporation A.V.V.»(Королівство Нідерланди) товару від ЗАТ «Супутник».

На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийняла податкові повідомлення-рішення від 14.05.2008 р. №0000352320/0, від 17.07.2008 р. № 0000352320/1, від 29.08.2008 р. № 0000352320/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 287 989,80 грн., у т.ч. за основні платежем -191 993,20 грн. та за штрафними санкціями - 95 996,60 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ «Супутник»( комітент), на підставі договору комісії з залученням ТОВ «Тім -Трейд»(комісіонера), здійснювало операції по експортуванню напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби підприємству нерезиденту фірмі Corporation A.V.V.». Згідно умов договору Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання здійснити експорт напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби.

На виконання умов договорів ТОВ «Тім-Трейд»укладено договір експорту товару 07.08.2006 р. № 2006/08-07, від 08.08.2006 р. № 2006/08-08 з фірмою Corporation A.V.V.»на суму 959 966,31 грн., що по курсу НБУ на дату здійснення відпуску товару складало 190 092,34 доларів США.

Експорт товару здійснено згідно наступних вантажно-митних декларацій: від 11.08.2006 р. № 006647, напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби, фактурна вартість складає 482791,36 грн., або 95 602,25 доларів США; від 16.08.2006 р. № 006796, напівфабрикату із шкіри великої рогатої худоби, фактурна вартість складає 477 174,95 грн., або 94490,09 доларів США.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Статус належно оформленої вантажна митна декларація має лише у випадку дотримання усіх передбачених нормами діючого законодавства вимог при її заповненні, які встановлені Положенням про вантажну митну декларацію (далі - Положення) (затверджено Постановою КМУ від 09.06.1997 р. № 574) та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджена наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307).

Пунктом 2 Положення про вантажну митну декларацію передбачено, що вантажна миті декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. У ВМД мають бути зазначені відомості про покупця продукції за зовнішньоекономічним договорами купівлі-продажу.

Згідно із п. 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД «Опис граф ВМД»визначено порядок графи 8 в ВМД «Одержувач/Імпортер». У вказаній графі наводяться відомості про одержувача товарів: індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) - у правому верхньому кутку; найменування та місцезнаходження юридичної особи або ПІБ фізичної особи, її місце проживання й відомості про документ, що посвідчує особу; у нижній частині графи після знака №> проставляється ідентифікаційний номер одержувача, який формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції; якщо одержувач - іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства або ПІБ і місце проживання фізичної особи.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, усі ВМД, згідно яких позивачем поставлялася продукція на користь фірми «Vіntоn Согрогаtiоn А.V. V.»протягом серпня 2006 року, складені та оформлені у відповідності до вимог вищезазначених нормативно-правових актів, таким чином є належно оформленими.

При цьому органами, уповноваженими здійснювати функцію контролю за реальністю самої експортної операції та належним документальним її оформленням, є виключно митні органи.

Відповідачем не надано висновку митних органів щодо неналежного оформлення спірних вантажних митних декларацій.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що компетентним органом, яким в даному випадку є митний орган, не встановлено жодного порушення з боку позивача при здійсненні експортних операцій протягом перевіряємого періоду, про що свідчать відповідні відмітки на спірних ВМД.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2008 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов