Ухвала суду № 29456272, 19.02.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/3500/13 Головуючий в 1 інстанції - Богінкевич С.М.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі Дубик Ю.Г.

за участю представника позивача : Колісніченко О.В.

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 27.11.2007 року між ВАТ «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», та відповідачем був укладений кредитний договір №215/АК-2007, за яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 38 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % річних, терміном до 26.11.2014 року.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 447 523 грн. 91 коп. та судові витрати.

Під час розгляду справи представник позивача збільшив позовні вимоги, з урахуванням перерахунку заборгованості станом на 04.05.2011 року та просив стягнути з відповідача 65 598 доларів США 16 центів та 24 560 гривень 28 копійок, яка складається з: 23 570 доларів США 66 центів заборгованості за тілом кредиту, 11 742 доларів США 38 центів прострочена заборгованість за кредитом, 39 доларів США 43 центи заборгованість за нарахованими процентами, 9 723 долари США 22 центи прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 11 203 гривні 79 копійок прострочена заборгованість за нарахованою комісією за кредитне обслуговування, 10 609 доларів США 58 центів пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 9 912 доларів США 89 центів пеня за несвоєчасну сплату процентів, 13 356 гривень 49 копійок пеня за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування та судові витрати.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.12.2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (МФО 322294, код ЄДРПОУ 09322299, рахунок 3619105 у AT «КБ «Експобанк») суму заборгованості за договором кредиту і забезпечення № 215/АК-2007 від 27.11.2007 року в розмірі 548 886 (п'ятсот сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 37 копійок, судові витрати в розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, а всього 550 706 (п'ятсот п'ятдесят тисяч сімсот шість) гривень 37 копійок.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить його змінити відмовивши в задоволені вимог позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту, процентів, комісії за кредитне обслуговування в період з 29.09.2008 року по 29.12.2009 року зменшивши загальний розмір пені на 57 998 грн. 54 коп.

В скарзі вказувала на те, що рішення є незаконним, необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначила, що при ухвалені рішення не було враховано того, що позивачем фактично не було надано належних та допустимих доказів видачі кредитних коштів відповідачу відповідно до умов договору кредиту і забезпечення № 215/АК-2007 від 27.11.2007 року, чим порушено вимоги ст. ст. 57-60 ЦПК України. Посилалася на те, що суд безпідставно не зменшив пеню на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, не врахував того, що відповідач на даний час ніде не працює та має на утриманні хвору матір.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов банку суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ухиляється від виконання кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України, положення якої згідно з ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Судом встановлено, що 27.11.2007 року між ВАТ «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір кредиту і забезпечення №215/АК-2007, за яким позивач надав відповідачу кредит в розмірі 38 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % річних, терміном до 26.11.2014 року.

Відповідно до п.1.3., п.3.5 кредитного договору відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно до 26 числа місяця.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, відповідач з вересня 2008 року не здійснює платежі згідно графіку погашення кредиту, а тому, станом на 04.05.2011 року розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 11 742 доларів США 38 центів, розмір заборгованості по тілу кредиту, що достроково стягується позивачем становить 23 570 доларів США 66 центів.

За період з вересня 2008 року по травень 2011 року відповідачу було нараховані відсотки у розмірі 9 723 доларів США 22 центи, які своєчасно не сплатив відповідач, а також нараховані проценти в розмірі 39 доларів США 43 центи.

Відповідно до п.4.5.1. кредитного договору відповідач зобов'язався сплачувати на рахунок банку комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2% від залишку заборгованості за кредитом, що обліковується на позичковому рахунку в останній день місяця, що передує місяцю, у якому сплачується комісія.

В зв'язку з невиконанням даного пункту договору відповідачем загальний розмір заборгованості по сплаті комісії становить 11 203 гривень 79 копійок.

Відповідно до п.5.2. кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту (траншу кредиту) та/або несвоєчасну сплату процентів відповідач зобов'язувався сплатити пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п.5.3. кредитного договору за несвоєчасну сплату комісії за розрахункове обслуговування по кредиту (п.4.5.1. кредитного договору) відповідач зобов'язувався сплатити пеню у розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7.4 договору сторони домовились, що строк позовної давності за договором складає три роки в тому числі і до вимог про стягнення неустойки.

У зв'язку з невнесенням платежів на погашення тіла кредиту, сплату відсотків та комісії , відповідно до п.5.2, п.5.3, 7.4 кредитного договору за період з 29 вересня 2008 року по 04 травня 2011 року, позивач нарахував: 10 609 доларів США 58 центів пеню за несвоєчасне повернення кредиту, 9 912 доларів США 89 центів пеню за несвоєчасну сплату процентів, 13 356 гривень 49 копійок пеню за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування.

Станом на 04.05.2011 року заборгованість відповідача перед банком становить 65 598 доларів США 16 центів та 24 560 гривень 28 копійок, яка складається з: 23 570 доларів США 66 центів заборгованості за тілом кредиту, 11 742 доларів США 38 центів прострочена заборгованість за кредитом, 39 доларів США 43 центи заборгованість за нарахованими процентами, 9 723 долари США 22 центи прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 11 203 гривні 79 копійок прострочена заборгованість за нарахованою комісією за кредитне обслуговування, 10 609 доларів США 58 центів пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 9 912 доларів США 89 центів пеня за несвоєчасну сплату процентів, 13 356 гривень 49 копійок пеня за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування. Загальний розмір заборгованості, перерахований на гривні по курсу НБУ складає суму 548 886 (п'ятсот сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 37 копійок., що підтверджується наявними в справі розрахунками. Пеня нарахована за період який не перевищує 3 років до дати звернення до суду, що відповідає умовам договору про зміну скороченого строку позовної давності за домовленістю сторін.

Виходячи з досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів приходить до висновку, що ті обставини, які суд вважав встановленими є доведеними.

Висновки суду про наявність правових підстав для стягнення заборгованості у визначеному позивачем розмірі відповідає цим обставинам, вимогам закону та умовам договору.

Доводи апеляційної скарги в частині не надання позивачем належних доказів на підтвердження факту отримання кредиту не приймаються, тому, що в судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача визнала, що відповідач придбав автомобіль за кошти, які були перераховані позивачем за умовами вищенаведеного кредитного договору.

Доводи про безпідставне не застосування судом ч.3 ст. 551 ЦК України також не можуть бути прийняті,виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 цієї ж статті надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність з розміром основного зобов'язання.

Відповідно до п. 27 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка та не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Враховуючи вищенаведені роз'яснення, суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у зменшені розміру пені, оскільки вона не перевищувала розмір збитків, заяву про зменшення пені до районного суду відповідач та його представник не подавали, що підтвердила представник відповідача в апеляційному суді, а посилання на інші тяжкі обставини будь-якими доказами підтверджені не були.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: