Рішення № 29445243, 14.12.2012, Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 104/2752/12

Провадження № 2/104/791/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого - судді Соколовського І.С.,

при секретарі - Пояркової О.О.,

за участю прокурора - Бекірова Е.Ф.,

представника позивача - Субота І.В.,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

- ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську цивільну справу за позовом Прокурора Білогірського району АР Крим в інтересах держави в особі Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», в особі Поштампу - Центру поштового зв`язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа: Міністерство інфраструктури України про визнання договору купівлі -продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання звільнення нежитлового цокольного приміщення,

ВСТАНОВИВ:

прокурор Білогірського району АР Крим звернувся до суду в інтересах держави в особі Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», в особі Поштампу -Центру поштового зв`язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»до ОСОБА_2 ОСОБА_4, третя особа: Міністерство інфраструктури України, з позовними вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу укладеного 03 липня 2010 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, витребування майна -нежитлового цокольного приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 загальною площею 63,0 кв.м, з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь Поштампу - ЦПЗ №1 КД УДППЗ «Укрпошта»та зобов`язання ОСОБА_4 звільнити нежитлове цокольне приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 63,0 кв.м.

07.12.2012 року прокурором прокуратури Білогірського району Бекіровим Е.Ф. в судовому засіданні позовні вимоги були уточнені, а саме: в уточненій позовній заяві просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02 червня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Поштампу -ЦПЗ №1 КД УДППЗ «Укрпошта»нежитлове цокольне приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 63,0 кв.м. та зобов`язати ОСОБА_3 звільнити нежитлове цокольне приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 63,0 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення перевірки прокуратурою Білогірського району АР Крим було з`ясовано, що при оформленні Поштампом -ЦПЗ №1 права власності на приміщення на приміщення за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 63,0 кв.м, в якому знаходилося відділення поштового зв`язку, зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі рішення Білогірського районного суду від 04.09.2006 року. Але, на підставі рішення Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2009 року по справі №2-5/11039-2008 позовні вимоги Поштампу -ЦПЗ №1 про визнання недійсним Рішення №98-2 від 07.05.2006 р. «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення загально площею 63,0 кв.м у АДРЕСА_1»задоволені в повному обсязі.

Таким чином, рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2009 року, рішення Білогірського виконавчого комітету №98-2 від 07.05.2006 р. про оформлення права власності нежитлових цокольних приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 на ім`я Орендного підприємства «Білогірський райагробуд»визнано незаконним і скасовано в судовому порядку, а тому не мало права здійснювати будь-які дії щодо спірного майна, оскільки не є його власником.

Рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 17.06.2010 р. по справі №2-257/10 договір купівлі -продажу нежитлового цокольного приміщення по АДРЕСА_1 між покупцем ОСОБА_7 і продавцем Орендним підприємством «Білогірський райагробуд»був визнаний недійсним.

Проте, незважаючи на вказані обставини, між відповідачами у справі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 03.07.2010 року був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 А також 02.06.2012 року між відповідачами у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1

Однак ОСОБА_7 не мав прав розпоряджатися зазначеним нежитловим приміщенням, оскільки рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 17.06.2010 р. по справі №2-257/10 договір купівлі -продажу нежитлового цокольного приміщення по АДРЕСА_1 між покупцем ОСОБА_7 і продавцем Орендним підприємством «Білогірський райагробуд»був визнаний недійсним та рішення на час укладення вказаного договору купівлі - продажу набрало чинності.

Крім того, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, вже підтверджено недійсність рішення та договору купівлі-продажу спірного об'єкту (нежитлового приміщення) позивач вважає, що відповідно підлягає визнанню недійсною й подальша угода, яка укладена стосовно спірного об'єкту відповідно до вимог ст.ст.203,215 ЦК України.

У судове засідання з`явився прокурор прокуратури Білогірського району АР Крим Бекіров Е.Ф., який позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з наведених у позові підстав.

У судове засідання з`явився представник УДППЗ «Укрпошта»ОСОБА_1, який позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

У судове засідання з`явився представник третьої особи - Міністерства інфраструктури України ОСОБА_5 який просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у справі ОСОБА_7 в судове засідання з`явився, але позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити та врахувати заперечення, надані ним до позовної заяви.

Відповідачка у справі ОСОБА_3 в судове засідання з`явилася, але позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити.

Відповідач у справі ОСОБА_4 в судове засідання з`явився, але позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами, які беруть участь у справі і інших осіб, доказів.

Заслухавши сторін, їх доводи і заперечення, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що нежитлове цокольне приміщення було передане відповідачу ОСОБА_4 за оспорюваним договором купівлі-продажу реєстровий № 897 від 03 липня 2010 року, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Крім того, судом було встановлено, що 02.06.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі -продажу (реєстр №876), згідно умов якого нежиле приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 було передане покупцю ОСОБА_3, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.75).

Проте, в ході судового розгляду було встановлено, що згідно Статуту УДППЗ «Укрпошта» є державним унітарним комерційним підприємством що засновано на державній власності та належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України, його майно складається з основних фондів, грошових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображується в балансі підприємства та належить йому на праві господарського відання (а.с.47-54).

Таким чином, правом розпорядження спірним нежитловим приміщенням наділена УДППЗ «Укрпошта», оскільки останнє знаходиться у її господарському віданні (згідно акту розподілу виробничих площ Білогірського районного вузлу зв`язку станом на 01.01.1995 р. будівля по вул. Нижньогірській, площею 61,7 кв.м передається на баланс Кримського республіканського підприємства поштового зв`язку «Кримпошта») (а.с.16) та спірне нежитлове приміщення є державною власністю на підставі Закону України №185-V від 21.09.2006 р. «Про управління об`єктами державної власності»(зі змінами та доповненнями) та згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 р. № 265-р «Питання управління Міністерством інфраструктури України об`єктами державної власності»(Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" вул. Хрещатик, 22, код згідно з ЄДРПОУ 21560045).

Так, звертаючись до суду в інтересах держави в особі Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», в особі Поштампу -Центру поштового зв`язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта», прокурор Білогірського району АР Крим діяв в межах наданих законом повноважень, оскільки зазначене право органів прокуратури випливає зі змісту ст.121 Конституції України, положень ст.ст. 20, 35, 36-1,37 Закону України «Про прокуратуру», ст. 45 ЦПК України та рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99.

Судом встановлено, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. по справі №2-5/11039-2008 позовні вимоги Поштампу -ЦПЗ №1 про визнання недійсним рішення №98-2 від 07.05.2006 р. «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення загальною площею 63,0 кв.м, у АДРЕСА_1»були задоволені в повному обсязі. Зазначеною постановою, рішення Білогірського виконавчого комітету №98-2 від 07.05.2006 р. про оформлення права власності нежитлових цокольних приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 на ім`я Орендного підприємства «Білогірський райагробуд»було визнано незаконним і скасовано в судовому порядку, а тому Білогірський виконавчий комітет не мав права здійснювати будь-які дії щодо спірного майна, оскільки не був його власником.

Також судом встановлено, що рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 17.06.2010 р. по справі №2-257/10 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОП «Білогірський райагробуд»в особі ліквідатора ОСОБА_9 , треті особи: Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта»в особі Кримської дирекції поштампу -центру поштового зв`язку №1, Білогірська державна нотаріальна контора, про визнання угоди дійсною та визнання права власності було відмовлено (а.с.6-7).

Вказані судом обставини, встановлені судовими рішеннями у господарській справі та рішенням Білогірського районного суду, при розгляді даної справи доказуванню не підлягають, відповідно до вимог ч. 2 ст. 61 ЦПК України.

Враховуючи вищевказані вимоги закону та встановлені судом обставини, суд вважає, що під час укладання договору купівлі-продажу від 03.07.2010 р. у продавця ОСОБА_2 були відсутні правові підстави для відчуження об'єкту нерухомості, крім того, ОСОБА_2 не був власником проданої ним будівлі, оскільки таке право в нього виникло на підставі рішення Білогірського районного суду АР Крим від 04.09.2006 р., яке 30.11.2009 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим ухвала Білогірського районного суду АР Крим від 31.08.2009 р. про відмову у перегляді судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, була скасована та ухвалена нова про задоволення заяви та скасування рішення Білогірського районного суду АР Крим від 04.09.2006 р. за нововиявленими обставинами (а.с.6-7).

17 червня 2010 року рішенням Білогірського районного суду АР Крим в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Орендного підприємства «Білогірський райагробуд»в особі ліквідатора ОСОБА_9, про визнання угоди дійсною та визнання права власності було відмовлено, рішення суду набрало чинності 30.06.2010 р., а тому, вчинений правочин (договір купівлі - продажу нежитлового приміщення від 03.07.2010 р.) між продавцем ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_4 суперечить закону і є недійсним, оскільки був укладений без достатніх правових підстав з боку ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи. Однак, ОСОБА_2 не мав права розпоряджатися зазначеним нежитловим приміщенням, оскільки рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 17.06.2010 р. по справі №2-257/10 договір купівлі -продажу нежитлового цокольного приміщення по АДРЕСА_1 між покупцем ОСОБА_7 і продавцем Орендним підприємством «Білогірський райагробуд»був визнаний недійсним та рішення на час укладення вказаного договору купівлі - продажу набрало чинності.

Згідно довідки КРП «СМБРТІ»за №4900/13 від 27 квітня 2012 року за ОСОБА_4 зареєстроване у цілому право власності на нежитлові приміщення, площею 63,0 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.57), що також підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів №8724568 виданого 03.07.2010 р., згідно якого на підставі договору купівлі -продажу набувачем нежитлового приміщення розташованого по АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 (а.с.58).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа забезпечує його недійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним.

Частина 1 статті 216 цього Кодексу передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Стаття 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджується своїм майном на свій розсуд.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Нормами статті 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа їм.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи.

Проте, судом встановлено, що на момент укладення правочину - договору купівлі-продажу нежитлової будівлі між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 02.06.2012 р., ОСОБА_3 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, тобто не мала права розпоряджатися нежитловим приміщенням, яке їй не належало, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, рєстровий №876, є недійсним з моменту його укладення, а тому, відповідно до вимог ст. 215 ЦК України додатковому визнанню його недійсним не підлягає.

Судом не приймаються до уваги також доводи відповідачів про те, що право власності ОСОБА_2 при укладенні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 03 липня 2010 року належало продавцю на підставі рішення Білогірського районного суду АР Крим від 04.09.2006 р. (справа №2-1104/06), зареєстрованого в СМБРТІ 18.10.2006 р., номер запису: 85, в книзі 33, за реєстровим номером 14839420, згідно Витягу № 12202791 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Але, судом встановлено, що рішення Білогірського районного суду АР Крим від 17.06.2010 р. по цивільній справі №2-257/10 договір купівлі -продажу нежитлового цокольного приміщення розташованого по АДРЕСА_1 між ОСОБА_7 і продавцем Орендним підприємством «Білогірський райагробуд»був визнаний недійсним, у зв`язку з чим ОСОБА_2 право власності на вказане майно не набув, а отже, на час вчинення договору купівлі -продажу від 03.07.2012 р. ОСОБА_2 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.

В даному випадку право власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення виникло на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване, тобто подальше право власності є неправомірним.

Крім того, доводи відповідачів про те, що договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10, його форма та порядок укладання не суперечать закону, суд відхиляє як такі, що ґрунтується на помилковому тлумаченні норм права.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_4 про те, що він є добросовісним набувачем, оскільки суду не було надано доказів того, що він не знав і не міг знати що придбане ним майно було придбане у особи, яке не мала права його відчужувати.

Реєстрація спірного об`єкту нерухомості за продавцем ОСОБА_2 також не має правового значення, оскільки вона є похідною та була здійснена на підставі вказаних правовстановлюючих документів.

Суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача ОСОБА_2 відносно того, що прокурор не має права звертатися з позовом в інтересах держави в особі Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», в особі Поштампу -Центру поштового зв`язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»з огляду на наступне.

Звертаючись до суду в інтересах держави в особі держави в особі Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», в особі Поштампу -Центру поштового зв`язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»прокурор діє в межах наданих законом повноважень, оскільки зазначене право органів прокуратури випливає зі змісту ст. 121 Конституції України, положень ст. ст. 20, 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 45 ЦПК України, рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99.

Суд вважає, що інтереси держави в особі Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», в особі Поштампу -Центру поштового зв`язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта» зачіпаються спірним договором, є порушеними і спосіб їх захисту, обраний прокурором, не суперечить закону.

Таким чином, оскільки спірне нежитлове приміщення вибуло з володіння УДППЗ «Укрпошта» не з його волі, шо підтверджується рішеннями Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. та Білогірського районного суду АР Крим від 17.06.2010 р., суд вважає за необхідне витребувати у ОСОБА_3 на користь законного власника, нежитлове цокольне приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 загальною площею 63,0 кв.м.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 107,30 грн.

На підставі ст. 41 Конституції України, п. 10 Постанови Пленуму ВС України від 06 грудня 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 317, 319, 321, 387, 391, 1212 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов прокурора Білогірського району АР Крим в інтересах держави в особі Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», в особі Поштампу -Центру поштового зв`язку №1 Кримської дирекції УДППЗ «Укрпошта»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа: Міністерство інфраструктури України -задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь Поштампу -ЦПЗ №1 КД УДППЗ «Укрпошта»нежитлове цокольне приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 63,0 кв.м.

Зобов`язати ОСОБА_3 звільнити нежитлове цокольне приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 63,0 кв.м.

В решті інших вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: (підпис) З оригіналом згідно.

Суддя: Секретар:

Рішення не набрало законної сили.

Суддя: Секретар: