Рішення № 29443164, 06.02.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року справа № 5020-7/040-12/057-7/116Господарський суд міста Севастополя у складі: головуючого судді Головко В.О., суддів Погребняка О.С., Сімоходської Д.О.,

розглянувши матеріали справи:

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк",

ідентифікаційний код 00039019

(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29)

до Приватного підприємства „Ефармон",

ідентифікаційний код 20661583

(99007, м. Севастополь, вул. Котовського, 39)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(АДРЕСА_1),

2. ОСОБА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_2

(АДРЕСА_5),

3. ОСОБА_3,

ідентифікаційний номер НОМЕР_3

(АДРЕСА_2),

4. ОСОБА_4,

ідентифікаційний номер НОМЕР_4

(АДРЕСА_3),

5. ОСОБА_5,

ідентифікаційний номер НОМЕР_5

(АДРЕСА_4),

6. ОСОБА_6,

ідентифікаційний номер НОМЕР_6

(АДРЕСА_6),

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

Представники учасників судового процесу:

позивач (Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк") - Пономарьова О.В. - провідний юрисконсульт відділу позасудового врегулювання відносин та погашення заборгованості - довіреність № 2642 від 09.11.2012;

відповідач (Приватне підприємство „Ефармон") - Веремеєнко А.С. - представник, довіреність від 09.10.2012;

третя особа (ОСОБА_1) - не з'явилась; явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (ОСОБА_2) - не з'явилась; явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (ОСОБА_3) - не з'явилась; явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (ОСОБА_4) - не з'явилась; явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (ОСОБА_5) - не з'явилась; явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;

третя особа (ОСОБА_6) - не з'явилась; явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду міста Севастополя (далі - суд) перебуває справа № 5020-7/040-12/057-7/116 за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (далі - позивач) до Приватного підприємства „Ефармон" (далі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: блок приміщень № 2, загальною площею 155,90 м2, з відкритим майданчиком-балконом, площею 366,80 м2, який складається з: в літ. „А" приміщень в цокольному поверсі з 1-1 по 1-10; приміщень І поверху з 1-1 по 1-7, розташованих за адресою: АДРЕСА_7, та належать відповідачу (Приватне підприємство „Ефармон") на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 24.11.2006 (реєстровий № 2597), зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 1739853, зареєстрованого у Севастопольському БТІ 24.11.2006, - шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення кредитної заборгованості у загальному розмірі 11 239 268,80 грн (згідно із заявою від 14.01.2013 /том 14, арк. с. 1-4/).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третіми особами (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6) своїх кредитних зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк", майновим поручителем за зобов'язаннями яких є відповідач (Приватне підприємство „Ефармон").

Ухвалою суду від 14.01.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головко В.О. (головуючий), Погребняк О.С., Сімоходська Д.О.; розгляд справи почато заново.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє - до 06.02.2013.

У засіданні суду 06.02.2013 представник позивача підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 14.01.2013 /том 14, арк. с. 1-4/.

Відповідач після надання позивачем уточнених розрахунків, пов'язаних із застосуванням процентної ставки, встановленої договорами, у засіданні суду 06.02.2013 визнав позов у повному обсязі, що відображено у відповідному протоколі судового засідання.

Треті особи не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні, хоча про дату, час і місце розгляду справи кожного разу повідомлялись належним чином у встановленому процесуальним законодавством України порядку.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали заперечення на позов /том 2, арк. с. 47-49, 52-53/, які за своїм змістом є тотожними та зводяться до того, що умови пунктів 4.4 та 4.5 Кредитних договорів, якими передбачена відповідальність за порушення умов Договорів у вигляді дострокового повернення кредиту, є несправедливими та суперечать чинному законодавству. Крім того, як зазначають треті особи, позивач в порушення вимог статті 35 Закону України „Про іпотеку" не надсилав іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення зобов'язань, а тому в нього не виникло право вимоги.

Інші треті особи письмових пояснень по суті спору не надали.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2006 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк", який змінив назву на „Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" (Кредитор) та фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір кредиту № 945/780 (надалі - Кредитний договір № 945/780) /том 1, арк. с. 17-20/.

24.11.2006 між позивачем (Кредитор) та фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_5 (Позичальник) укладено Договір кредиту № 945/781 (надалі - Кредитний договір № 945/781) /том 1, арк. с. 43-46/.

24.11.2006 між позивачем (Кредитор) та фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Договір кредиту № 945/782 (надалі - Кредитний договір № 945/782) /том 1, арк. с. 21-24/.

03.08.2007 між позивачем (Кредитор) та фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_6 (Позичальник) укладено Договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 945/257В (надалі - Кредитний договір № 945/257В) /том 1, арк. с. 37-42/.

03.08.2007 між позивачем (Кредитор) та фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_4 (Позичальник) укладено Договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 945/258В (надалі - Кредитний договір № 945/258В) /том 1, арк. с. 31-36/.

14.08.2007 між позивачем (Кредитор) та фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_3 (Позичальник) укладено Договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 945/266В (надалі - Кредитний договір № 945/266В) /том 1, арк. с. 25-30/.

Згідно з пунктами 1.1 Кредитних договорів № 945/780, № 945/781, № 945/782 Кредитор зобов'язався надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 158 400,00 доларів США, зі сплатою 12,5% річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості: щомісячно до 10 числа кожного місяця в період з січня 2007 року до жовтня 2016 року - 1 331,00 долар США, до 10.11.2016 - 1 342,00 долари США, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом - 10.11.2016.

У пункті 1.1 Кредитних договорів № 945/257В, № 945/258В, № 945/266В Сторони погодили, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 13,0% річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості до 158 400,00 доларів США за встановленим графіком змін максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 10.07.2017 (за кредитними договорами № 945/257В та № 945/258В) та до 10.08.2017 (за Кредитним договором № 945/266В) на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 2.4 Кредитних договорів № 945/780, № 945/781, № 945/782 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті Кредиту в останній робочий день місяця без урахування останнього робочого та наступних неробочих днів місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі, на фактичну заборгованість за кредитом; проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді із розрахунку „факт (28-29-30-31)/360".

За умовами Кредитних договорів № 945/257В, № 945/258В, № 945/266В (пункт 2.4) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в передостанній робочий день поточного місяця за період з передостаннього робочого дня попереднього місяця по день, що передує двом останнім робочим дням поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

Сплата процентів за всіма Кредитними договорами здійснюється у валюті кредиту до десятого числа місяця, наступного за тим, в якому нараховані проценти (пункти 2.4.1 Кредитних договорів № 945/780, № 945/781, № 945/782; пункти 2.5 Кредитних договорів № 945/257В, № 945/258В, № 945/266В).

Пунктами 4.2 спірних Кредитних договорів установлено, що у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів, а також прострочення строків повернення кредиту, останній зобов'язаний сплатити Кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у цей період.

Також, за порушення Позичальником своїх зобов'язань за Договором, останній сплачує кредитору штраф у розмірі 3% від суми кредиту за кожен випадок порушення (пункти 4.3 Кредитних договорів).

Пунктом 4.5 Кредитних договорів передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків за договором (пункти 3.3.7, 3.3.8 Кредитних договорів № 945/780, № 945/781, № 945/782; пункти 3.3.7, 3.3.8, 3.3.9 Кредитних договорів № 945/257В, № 945/258В, № 945/266В) протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Сторони домовились, що строк дії Кредитних договорів встановлюється з дати їх укладення і до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цими договорами (пункти 7.3 Кредитних договорів).

Судом установлено, що Кредитні договори підписані сторонами без зауважень, підписи позивача скріплені печатками. Доказів розірвання Кредитних договорів чи визнання їх недійсними у судовому порядку матеріали справи не містять. Отже, Кредитні договори набрали юридичної сили та на теперішній час є чинними.

Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Кредитними договорами виконував належним чином та надавав Позичальникам кредитні кошти в межах кредитного ліміту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: заявами на видачу готівки /том 1, арк. с. 92-101/, виписками з особових рахунків Позичальників /том 4, арк. с. 1-172; том 5, арк. с. 1-181; том 6, арк. с. 61-144; том 7, арк. с. 1-154; том 8, арк. с. 1-175; том 9, арк. с. 1-154; том 10, арк. с. 1-172; том 11, арк. с. 1-155; том 12, арк. с. 1-100/, та не заперечується відповідачем, зокрема, у письмовому відзиві на позов /том 12, арк. с. 126-129/.

Натомість, Позичальники умови Кредитних договорів в частині строків погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами порушили, внаслідок чого у них перед позивачем утворилась певна заборгованість, яка станом на 17.09.2012 складає (за курсом НБУ станом на 17.09.2012 - 7,993 грн за один долар США) 11 239 268,64 грн, з яких:

1. Заборгованість ОСОБА_1 за Договором кредиту № 945/780 від 24.11.2006 - 221 957,75 доларів США (1 774 108,30 грн):

- заборгованість за кредитом - 129 118,00 доларів США (1 032 040,17 грн);

- заборгованість за процентами - 64 873,66 доларів США (518 535,16 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 8 410,74 доларів США (67 227,04 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення процентів - 10 051,35 доларів США (80 340,44 грн);

- штрафи, передбачені пунктом 4.3 Кредитного договору № 945/780 (3% від суми кредиту (158 400,00 доларів США) за кожен випадок порушення пунктів 3.3.7, 3.3.8 - 158 400,00*3%*2) - 9 504,00 доларів США (75 965,47 грн);

2. Заборгованість ОСОБА_2 за Договором кредиту № 945/782 від 24.11.2006 - 221 957,75 доларів США (1 774 108,30 грн):

- заборгованість за кредитом - 129 118,00 доларів США (1 032 040,17 грн);

- заборгованість за процентами - 64 873,66 доларів США (518 535,16 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 8 410,74 доларів США (67 227,04 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення процентів - 10 051,35 доларів США (80 340,44 грн);

- штрафи, передбачені пунктом 4.3 Кредитного договору № 945/782 (3% від суми кредиту (158 400,00 доларів США) за кожен випадок порушення пунктів 3.3.7, 3.3.8 - 158 400,00*3%*2) - 9 504,00 доларів США (75 965,47 грн);

3. Заборгованість ОСОБА_5 за Договором кредиту № 945/781 від 24.11.2006 - 221 957,75 доларів США (1 774 108,30 грн):

- заборгованість за кредитом - 129 118,00 доларів США (1 032 040,17 грн);

- заборгованість за процентами - 64 873,66 доларів США (518 535,16 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 8 410,74 доларів США (67 227,04 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення процентів - 10 051,35 доларів США (80 340,44 грн);

- штрафи, передбачені пунктом 4.3 Кредитного договору № 945/781 (3% від суми кредиту (158 400,00 доларів США) за кожен випадок порушення пунктів 3.3.7, 3.3.8 - 158 400,00*3%*2) - 9 504,00 доларів США (75 965,47 грн);

4. Заборгованість ОСОБА_4 за Договором кредиту № 945/258В від 03.08.2007 - 246 709,81 доларів США (1 971 951,51 грн):

- заборгованість за кредитом - 143 385,00 доларів США (1 146 076,31 грн);

- заборгованість за процентами - 74 560,77 доларів США (595 964,23 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 8 458,37 доларів США (67 607,75 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення процентів - 10 801,67 доларів США (86 337,75 грн);

- штрафи, передбачені пунктом 4.3 Кредитного договору № 945/258В (3% від суми кредиту (158 400,00 доларів США) за кожен випадок порушення пунктів 3.3.7, 3.3.8 - 158 400,00*3%*2) - 9 504,00 доларів США (75 965,47 грн);

5. Заборгованість ОСОБА_6 за Договором кредиту № 945/257В від 03.08.2007 - 246 709,81 доларів США (1 971 951,51 грн):

- заборгованість за кредитом - 143 385,00 доларів США (1 146 076,31 грн);

- заборгованість за процентами - 74 560,77 доларів США (595 964,23 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 8 458,37 доларів США (67 607,75 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення процентів - 10 801,67 доларів США (86 337,75 грн);

- штрафи, передбачені пунктом 4.3 Кредитного договору № 945/257В (3% від суми кредиту (158 400,00 доларів США) за кожен випадок порушення пунктів 3.3.7, 3.3.8 - 158 400,00*3%*2) - 9 504,00 доларів США (75 965,47 грн).

6. Заборгованість ОСОБА_3 за Договором кредиту № 945/266В від 14.08.2007 - 246 846,08 доларів США (1 973 040,72 грн):

- заборгованість за кредитом - 143 517,00 доларів США (1 147 131,38 грн);

- заборгованість за процентами - 74 629,47 доларів США (596 513,35 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 8 384,01 долара США (67 013,39 грн);

- пеня за несвоєчасне повернення процентів - 10 811,60 доларів США (86 417,12 грн);

- штрафи, передбачені пунктом 4.3 Кредитного договору № 945/266В (3% від суми кредиту (158 400,00 доларів США) за кожен випадок порушення пунктів 3.3.7, 3.3.8 - 158 400,00*3%*2) - 9 504,00 доларів США (75 965,47 грн);

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 945/780 від 24.11.2006 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк", який змінив назву на „Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" (Іпотекодержатель), та Приватним підприємством „Ефармон" (Іпотекодавець), що є майновим поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_1 (Позичальник), 24.11.2006 був укладений Іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за номером 2601 (далі - Іпотечний договір № 2601) /том 1, арк. с. 47-50/.

Предметом іпотеки згідно з Іпотечним договором № 2601 є нерухоме майно - блок приміщень № 2, загальною площею 155,90 м2, з відкритим майданчиком-балконом, площею 366,80 м2, який складається з: в літ. „А" приміщень в цокольному поверсі з 1-1 по 1-10; приміщень І поверху з 1-1 по 1-7, розташованих за адресою: АДРЕСА_7, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.11.2006 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (у реєстрі за № 2597); зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 1739853; зареєстрованого 24.11.2006 у Севастопольському БТІ та ДРОНМ за № 2240, кн. 17, нж., стор. 69.

Вартість предмета іпотеки за згодою Сторін становить 3 700 000,00 грн, що на день укладення Іпотечного договору № 2601 за курсом НБУ становить 732 673,00 долари США (пункт 1.2 Іпотечного договору № 2601).

Вищезазначене нерухоме майно - блок приміщень № 2, загальною площею 155,90 м2, з відкритим майданчиком-балконом, площею 366,80 м2, який складається з: в літ. „А" приміщень в цокольному поверсі з 1-1 по 1-10; приміщень І поверху з 1-1 по 1-7, розташованих за адресою: АДРЕСА_7, - також було передано Приватним підприємством „Ефармон" позивачу в іпотеку за такими іпотечними договорами:

Іпотечний договір від 24.11.2006, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за номером 2603 /том 1, арк. с. 67-70/;

Іпотечний договір від 24.11.2006, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за номером 2605 /том 1, арк. с. 51-54/;

Іпотечний договір від 03.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за номером 1477 /том 1, арк. с. 63-66/;

Іпотечний договір від 03.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за номером 1479 /том 1, арк. с. 59-62/;

Іпотечний договір від 14.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за номером 1539 /том 1, арк. с. 55-58/, -

для забезпечення виконання зобов'язань, що випливають із Кредитних договорів № 945/781, № 945/782, № 945/257В, № 945/258В, № 945/266В відповідно.

Згідно з пунктами 1.4, 4.1 Іпотечних договорів, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги (повернення кредиту; сплата процентів за користування кредитом; сплата можливої неустойки (штрафу, пені); відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 4.5.1, 4.6.2 Договорів іпотек встановлено, що Іпотекодержатель за своїм вибором може звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду шляхом продажу Предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Невиконання Позичальниками своїх кредитних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом з вимогою до позивача як майнового поручителя Позичальників, про звернення стягнення на предмет іпотек.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними відносинами, що виникли з кредитних договорів (кредитні правовідносини) та договорів іпотек, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та спеціального законодавства, як-от Закон України „Про іпотеку".

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як установлено судом, 24.11.2006 між Позичальниками та позивачем укладено Договори кредиту № 945/780, № 945/781, № 945/782; 03.08.2007 - Договори про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/257В, № 945/258В; 14.08.2007 - Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 945/266В /том 1, арк. с. 17-46/, які за своєю правовою природою та ознаками є кредитними договорами. Саме ці договори є підставою виникнення у Позичальників зобов'язань щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування ним.

Так, згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, заставою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Стаття 1 Закону України „Про іпотеку" визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Судом установлено, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" (нині - Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк") та Приватним підприємством „Ефармон", що є майновим поручителем за зобов'язаннями Позичальників укладені Іпотечні договори, якими у забезпечення зобов'язань, що випливають зі спірних Кредитних договорів у Іпотеку передано нерухоме майно - блок приміщень № 2, загальною площею 155,90 м2, з відкритим майданчиком-балконом, площею 366,80 м2, який складається з: в літ. „А" приміщень в цокольному поверсі з 1-1 по 1-10; приміщень І поверху з 1-1 по 1-7, розташованих за адресою: АДРЕСА_7.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу 24.11.2006 ОСОБА_9 у реєстрі за № 2597, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 1739853, зареєстрованого 24.11.2006 у Севастопольському БТІ та ДРОНМ за № 2240, кн. 17, нж., стор. 69.

Згідно з цими договорами Іпотекою забезпечується виконання зобов'язань, що випливають з Кредитних договорів № 945/780, № 945/781, № 945/782 від 24.11.2006; № 945/257В, № 945/258В від 03.08.2007 та № 945/266В від 14.08.2007.

Відповідно до статті 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 Закону України „Про іпотеку" унормовано, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

При цьому положення зазначеної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

За приписами частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право на дострокове стягнення позивачем суми кредиту передбачено пунктами 4.4 та 4.5 Кредитних договорів, за якими Кредитор має право на дострокове стягнення з Позичальника всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням процентів, пені та штрафу за прострочення платежів), при порушенні Позичальником певних умов Кредитного договору, зокрема, при простроченні сплати кредиту та нарахованих процентів більше ніж на 60 календарних днів.

Водночас, право звернути стягнення на Предмет іпотек передбачено пунктами 4.1 Договорів іпотек від 24.11.2006, 03.08.2007 та 14.08.2007 /том 1, арк. с. 47-70/, де зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За умовами Кредитних договорів нараховані проценти підлягають сплаті в строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому вони нараховані (пункти 2.4.1 Кредитних договорів № 945/780, № 945/781, № 945/782; пункти 2.5 Кредитних договорів № 945/257В, № 945/258В, № 945/266В). Тобто проценти, нараховані у жовтні 2008 року, мали бути сплачені Позичальниками в строк до 10.11.2008; у листопаді 2008 року - до 10.12.2008 і так далі.

В порушення умов Кредитних договорів Позичальники не сплатили нараховані проценти, що не заперечується ані останніми, ані відповідачем.

При цьому, прострочення Позичальниками (третіми особами) сплати процентів станом на час звернення позивача до суду із даним позовом (25.01.2010) тривало більше 9 місяців, адже останні платежі за Кредитними договорами здійснені 07.04.2009, а передостанні - 13.10.2008.

Як зазначалося вище, положеннями Кредитних договорів передбачена можливість дострокового спливу строку користування кредитом (пункти 4.4, 4.5 Кредитних договорів), зокрема, в разі невиконання (неналежного виконання) Позичальниками своїх зобов'язань щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту та сплати нарахованих процентів за фактичний час користування кредитом та можливих штрафних санкцій.

Факт надання позивачем кредитних коштів в сумі 158 400,00 доларів США кожному Позичальнику підтверджується матеріалами справи, а саме: заявами на видачу готівки /том 1, арк. с. 92-101/, виписками з особових рахунків Позичальників /том 4, арк. с. 1-172; том 5, арк. с. 1-181; том 6, арк. с. 61-144; том 7, арк. с. 1-154; том 8, арк. с. 1-175; том 9, арк. с. 1-154; том 10, арк. с. 1-172; том 11, арк. с. 1-155; том 12, арк. с. 1-100/ та не заперечується відповідачем.

Натомість, Позичальники погасили кредит та сплатили нараховані проценти лише частково, що підтверджується наданими відповідачем квитанціями /том 2, арк. с. 59-121/ та узгоджується із відомостями, які містяться у виписках з особових рахунків Позичальників.

За таких обставин, враховуючи те, що повернення позивачеві отриманого кредиту є основним обов'язком Позичальника, належне виконання якого вимагається законом та Кредитним договором, факт наявності заборгованості за тілом кредиту підтверджений належними та допустимими доказами, а відповідач є майновим поручителем Позичальників за спірними Кредитними договорами, зважаючи на відсутність належних доказів повернення кредиту в повному обсязі суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основного боргу (тілу кредиту) в сумі 817 641,00 долар США (129 118,00+129 118,00+ +129 118,00+143 517,00+143 385,00+143 385,00).

Доводи Позичальників щодо недійсності окремих умов Кредитних договорів, зокрема їх пунктів 4.4 та 4.5, які, на думку третіх осіб, є несправедливими та суперечать принципу добросовісності, не знайшли свого документального підтвердження та є необґрунтованими. Всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України докази розірвання спірних Кредитних договорів, внесення до них відповідних змін чи визнання їх недійсними у судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, вимога про дострокове стягнення кредиту в сумі 817 641,00 долар США (6 535 404,51 грн) є обґрунтованою.

Щодо стягнення процентів в сумі 418 371,99 долар США суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 параграфа 1 „Позика" глави 71 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наведені положення узгоджуються з частиною другою статті 1056 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як зазначено вище, сторони встановили процентну ставку за користування кредитом на рівні 12,5% річних (пункти 1.1 Кредитних договорів № 945/780, № 945/781, № 945/782) та 13% річних (пункти 1.1.1 Кредитних договорів № 945/257В, № 945/258В, № 945/266В).

За таких обставин доводи відповідача, викладені у відзиві на позов /том 12, арк. с. 126-129/, щодо застосованої процентної ставки (14%, 14,5%) виявились обґрунтованими та цілком слушно були взяті позивачем до уваги, внаслідок чого останній здійснив новий розрахунок нарахованих процентів та зменшив розмір позовних вимог.

Водночас, пунктами 3.3.7 Кредитних договорів на Позичальників покладений обов'язок сплачувати проценти, нараховані за користування кредитом.

Матеріалами справи, а саме виписками з особових рахунків Позичальників /том 4, /том 4, арк. с. 1-172; том 5, арк. с. 1-181; том 6, арк. с. 61-144; том 7, арк. с. 1-154; том 8, арк. с. 1-175; том 9, арк. с. 1-154; том 10, арк. с. 1-172; том 11, арк. с. 1-155; том 12, арк. с. 1-100/ підтверджено, а відповідачем не спростовано факту систематичного порушення Позичальниками строків сплати нарахованих процентів, починаючи з листопада 2008 року. А отже, Позичальники є такими, що прострочили виконання грошових зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом.

За приписами статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунки процентів за користування кредитами /том 14, арк. с. 5-36/, суд визнає їх вірними, а тому вимога щодо стягнення процентів в сумі 418 371,99 долар США (3 344 047,32 грн) є обґрунтованою.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 113 101,96 долар США за несвоєчасне повернення кредиту і погашення процентів та штрафу в сумі 57 024,00 долари США, передбаченого пунктами 4.3 Кредитних договорів, суд зазначає таке.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В свою чергу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Визначення неустойки дається у статті 549 Цивільного кодексу України. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Сторони встановили пеню за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від простроченої суми (пункт 4.2 Кредитних договорів).

Суд зазначає, що дане положення Договору повністю узгоджується із вимогами чинного законодавства України, зокрема, статтями 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Так, відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Перевіривши розрахунки пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом /том 14, арк. с. 5-36/, суд визнає їх вірними, а тому вимога про стягнення пені в сумі 113 101,96 долар США (904 023,97 грн) за несвоєчасне повернення кредиту та погашення процентів є обґрунтованою.

Пунктами 4.3 Кредитних договорів сторони узгодили, що за порушення Позичальником зобов'язань щодо своєчасної і у повному обсязі сплати процентів (п. 3.3.7) та своєчасного повернення кредиту (п.3.3.8), останній сплачує Кредиторові штраф у розмірі трьох відсотків від суми кредиту за кожен випадок порушення.

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взято розмір кредиту (158 400,00 доларів США - пункти 1.1 Кредитних договорів); загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 57 024,00 долари США: (158 400,00*3%*2)*6.

Перевіривши розрахунки штрафу за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування ним /том 4, арк. с. 5-36/, суд визнає їх вірними, а отже вимога щодо стягнення штрафу в сумі 57 024,00 долари США (455 792,83 грн) є обґрунтованою.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про переконливість доводів позивача, що надає суду підстави задовольнити позов повністю та в рахунок погашення заборгованості за Кредитними договорами № 945/780, № 945/781, № 945/782, № 945/257В, № 945/258В, № 945/266В у загальному розмірі 1 406 138,95 доларів США, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ, встановленого на 17.09.2012, становить 11 239 268,64 грн, на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (раніше - Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк") звернути стягнення на предмет іпотек: блок приміщень № 2, загальною площею 155,90 м2, з відкритим майданчиком-балконом, площею 366,80 м2, який складається з: в літ. „А" приміщень в цокольному поверсі з 1-1 по 1-10; приміщень І поверху з 1-1 по 1-7, розташованих за адресою: АДРЕСА_7, та належать Приватному підприємству „Ефармон" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 24.11.2006 (реєстровий № 2597), зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 1739853, зареєстрованого у Севастопольському БТІ та ДРОНМ 24.11.2006 за № 2240, кн. 17, нж., стор. 69.

Відповідно до статті 39 Закону України „Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

При цьому, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові № 5 від 30.03.2012 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (пункт 42 Постанови).

Тому суд вважає можливим задовольнити відповідну вимогу позивача та встановити початкову ціну предмета іпотек для його подальшої реалізації на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. А, виходячи з положень статті 41 Закону України „Про іпотеку", пунктів 4.1, 4.2 Договорів іпотек від 24.11.2006, 03.08.2007, 14.08.2007, якими передбачена можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, вимога про встановлення способу реалізації предмета іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах (на аукціоні) в межах процедури виконавчого провадження також підлягає задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати: державне мито (наразі - судовий збір) в розмірі 25 500,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн, разом - 25 736,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення кредитної заборгованості у загальному розмірі 11 239 268,64 грн (одинадцять мільйонів двісті тридцять дев'ять тисяч двісті шістдесят вісім грн 64 коп.) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (ідентифікаційний код 00039019; 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) звернути стягнення на предмет іпотек: блок приміщень № 2, загальною площею 155,90 м2, з відкритим майданчиком-балконом, площею 366,80 м2, який складається з: в літ. „А" приміщень в цокольному поверсі з 1-1 по 1-10; приміщень І поверху з 1-1 по 1-7, розташованих за адресою: АДРЕСА_7, та належить Приватному підприємству „Ефармон" (ідентифікаційний код 20661583; 99007, м. Севастополь, вул. Котовського, 39) на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 24.11.2006 (реєстровий за № 2597), зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 1739853, зареєстрованого 24.11.2006 у Севастопольському БТІ та ДРОНМ за № 2240, кн. 17, нж., стор. 69,

шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Ефармон" (ідентифікаційний код 20661583; 99007, м. Севастополь, вул. Котовського, 39; п/р 26002301813 у ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 324195) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (ідентифікаційний код 00039019; 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29) судові витрати в сумі 25 736,00 грн (двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять шість грн 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.02.2013.

Головуючий суддя підпис В.О. Головко

Суддя підпис О.С. Погребняк

Суддя підпис Д.О. Сімоходська