Рішення № 29437812, 06.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2520/999/2012 Провадження № 22-ц/795/245/2013 Головуючий у I інстанції - Смаль І.А. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Смаглюк Р.І., Шитченко Н.В.

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", ОСОБА_5, Новгород-Сіверської міської ради про стягнення страхових виплат за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ НАСК "Оранта", ОСОБА_5 про стягнення страхових виплат за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався, що під час ДТП, яке сталося 10.02.2012 року,внаслідок порушення п. 12.1 ПДР ОСОБА_5, було пошкоджено його автомобіль ВАЗ 21114 ЗНГ, д/н НОМЕР_1., згідно експертного висновку № 036 вартість матеріального збитку завданого пошкодженням автомобіля становить 9113 грн., з яких 1955,34 грн. шкода, заподіяна внаслідок втрати товарної вартості.

17.10.2012 року ухвалою Сосницького районного суду до участі в справі було залучено в якості співвідповідача Н.-Сіверську міську раду (а.с. 63-64).

Рішенням Сосницького районного суду від 03.12.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ НАСК "Оранта", ОСОБА_5, Новгород-Сіверської міської ради про стягнення страхових виплат за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ НАСК "ОРАНТА" на користь ОСОБА_1 7157,66 грн. страхової виплати - відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1955,34 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої втратою товарного вигляду пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля; стягнуто з ВАТ НАСК "ОРАНТА" та ОСОБА_5 в солідарному порядку понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн.; в задоволенні позовних вимог до Новгород-Сіверської міської ради про стягнення страхових виплат за договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відшкодування матеріальної шкоди відмовлено; стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Сосницького районного суду від 03.12.2012 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1955,34 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої втратою товарного вигляду пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля та судових витрат, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що постановою Новгород-Сіверського районного суду справу про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності закрито на підставі ст. 38 КУпАП, тобто у зв"язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, що не є реабілітуючою підставою і не спростовує його вину. Вказує, що при розгляді даної справи судом встановлено, що ОСОБА_4 своїми діями порушив вимоги п. 1.5 ПДР, що в силу ст. 61 ЦПК України свідчить про вину ОСОБА_4 у виникненні даного ДТП. Вище наведене свідчить про відсутність вини ОСОБА_5 в даному ДТП, а тому вимоги щодо стягнення з неї матеріальної шкоди за втрату товарного вигляду автомобіля не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням Сосницького районного суду від 03.12.2012 року ВАТ НАСК "Оранта" також подала апеляційну скаргу в якій просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове. ВАТ НАСК "Оранта" не погоджується з рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми страхової виплати в розмірі 7157,66 грн.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що вирішуючи спір по суті, суд не дав належної оцінки поясненням всіх учасників процесу, судом неправильно та необ"єктивно дана оцінка всім обставинам по справі, що є порушенням ст. 57, 58, 60 ЦПК України та судом порушено норми матеріального права, а саме ст. 1166 ЦК України.

Вказує, що вина ОСОБА_5, яка є застрахованою ВАТ НАСК "Оранта", на час розгляду справи була не встановлена, крім того з протоколу ДТП вбачається, що дорога на час скоєння ДТП була необроблена, що сприяло скоєнню ДТП.

ВАТ НАСК "Оранта" в скарзі посилається на те, що суд встановивши, що шкоду було заподіяно як з вини ОСОБА_5, так і Новгород-Сіверської міської ради, мав самостійно визначити ступінь вини кожного з них та в залежності від цього вирішити питання про розмір шкоди, який підлягає стягненню. При таких обставинах, страхова компанія не заперечувала б про відшкодування певної частини страхового відшкодування.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 10.02.2012 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_5, яка керувала автомобілем Mitsubishi L 200 та водія ОСОБА_1, який керував автомобілем ВАЗ21114. Автомобіль Mitsubishi L 200 виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ21114, що підтверджується схемою до протоколу про адміністративне правопорушення (справа № 2513-1292/12).

З довідки № 8960589 про дорожньо-транспортну пригоду, яка видана УДАІ УМВС України в Чернігівській області вбачається, що ДТП сталася внаслідок перевищення ОСОБА_5 безпечної швидкості, що є порушенням п.12.1. ПДР України.

З протоколу огляду транспортного засобу від 23.02.2012 року видно, що автомобіль ВАЗ21114 отримав механічні пошкодження.

З висновку № 036 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 17.02.2012 року вбачається, що вартість відновлюваного ремонту автомобіля ВАЗ 21114 становить 7157,75 грн. Величина втрати товарної вартості становить 1955,34 грн. Загальна вартість матеріального збитку становить 9113,09 грн.

Встановлено, що між ОСОБА_5 та ВАТ НАСК "Оранта" укладено договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого від 27.02.2011 року до 26.02.2012 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між порушенням ПДР України ОСОБА_5 та наслідками, які настали в результаті ДТП є прямий причинний зв"язок, а за таких умов наявні підстави для цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він відповідає обставинам даної справи та вимогам закону, а також суд апеляційної інстанції погоджується з відмовою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради, так як міська рада по справі є неналежним відповідачем.

В рішенні суд обґрунтував, відповідно по положень ст. 212 ЦПК України, внаслідок яких порушень ПДР України сталося ДТП та відповідно до положень ст. 1166, 1188 ЦК України прийшов до вірного висновку в частині покладення цивільно-правової відповідальності на ОСОБА_5 за відсутності даних про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України.

Крім того суд обгрунтовано прийшов до висновку про стягнення з ВАТ НАСК "Оранта" з якою укладено договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхового відшкодування на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обгрунтованності рішення суду першої інстанції в цій частині.

З огляду на викладене, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянтів щодо відсутності підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача ОСОБА_5, в тому числі і страховика, за відсутності даних про притягнення до адміністративної відповідальності водіїв за ст. 124 КУпАП, крім того суд обгрунтовано виходив з того що за відсутності преюдиційного доказу вини відповідача ОСОБА_5 у завданні шкоди позивачеві, посилання на вину ОСОБА_4 та заперечення щодо цього підлягають перевірці на загальних підставах доказування.

Доводи апеляційних скарг про відсутність підстав для стягнення страхових відшкодувань за відсутності даних про наявність вини водіїв, не заслуговують на увагу, оскільки, як в суді першої інстанції, так і апеляційної інстанції ні ОСОБА_5, ні представник ВАТ НАСК "Оранта" не наполягали на призначенні автотехнічної експертизи для встановлення відповідності дій водіїв вимогам ПДР України та причинного зв"язку, а за таких умов є безпідставними і доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції тієї обставини, що відносно ОСОБА_4 було складено протокол про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_4 своїми діями порушив вимоги п. 1.5 ПДР, постановою Н.-Сіверського районного суду зазначену справу про адміністративне правопорушення було закрито на підставі ст. 38 КУпАП, внаслідок спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Не заслуговують на увагу і доводи щодо невірного визначення розміру завданих матеріальних збитків, оскільки учасникам судового розгляду роз"яснювалась можливість заявлення клопотання про призначення експертизи, але жодна із сторін не скористалась таким правом.

Доводи не врахування судом, щодо визнання представником відповідача Н.- Сіверської міської ради позову є необгрунтованими, оскільки дане визнання позову не прийнято судом відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України, крім того в рішенні суду зазначено підстави відмови в задоволенні позову щодо даного відповідача.

Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а апелянти не надали належного і допустимого доказу щодо протиправності дій інших учасників ДТП і причинного зв"язку цієї протиправності із завданою шкодою, тому підстави для задоволення скарг в цій частині відсутні.

Суд обгрунтовано прийшов до висновку, що під час ДТП пошкоджено автомобіль марки ВАЗ 21114 р.н. НОМЕР_1, належний ОСОБА_1, внаслідок порушення ОСОБА_5 п.п. 12.1 ПДР України, довідка № 8960589 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 186-187).

Сукупність досліджених матеріалів справи та наявні в ній докази приводять апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка на підставі повно і всебічно досліджених обставин справи, письмових доказів, наявних в матеріалах справи, в тому числі з урахуванням положень ст. 988, 1166, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 213 ЦПК України, ст.ст. 3, 6, 12, 22, 29 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", постанови Пленуму ВСУ "Про судове рішення" від 29.12.1976 року зі змінами.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 88 ЦПК України суд першої інстанції не вірно стягнув з ВАТ НАСК "Оранта" та ОСОБА_5 в солідарному порядку понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн., у зв"язку з цим рішення в частині стягнення судових витрат необхідно змінити, стягнувши з ОСОБА_5 та ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_1 по 107 грн. 30 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" задовольнити частково.

Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2012 року в частині стягнення судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на користь ОСОБА_1 по 107 грн. 30 коп. з кожного.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: