Рішення № 29437808, 04.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2518/2033/2012 Провадження № 22-ц/795/250/2013 Головуючий у I інстанції - Сташків В.Б. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Смаглюк Р.І., Шитченко Н.В.

при секретарі -Зіньковець О.О.,

за участю: сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ріпкинського районного суду від 07 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості пошкодженого спільного сумісного майна,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості пошкодженого спільного сумісного майна, посилаючись на те, що сторонами за час шлюбу, який розірвано рішенням Ріпкинського районного суду від 22.10.2009 року, було спільно нажите майно, на суму 49 560 грн., яке є їхньою спільною сумісною власністю, і яке на даний час знищено або пошкоджене ОСОБА_2

Рішенням Ріпкинського районного суду від 07.12.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ріпкинського районного суду від 07.12.2012 року та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Доводи скарги зводяться до того, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без всебічного, повного та об"єктивного з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Апелянт посилається, що у спорах про відшкодування шкоди, згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України діє презумпція заподіювача шкоди.

Вказує, що пошкоджене майно мається в наявності, що підтверджується доказами, крім того, відповідач згоден був укласти мирову угоду та частково замінив пошкоджене майно, що свідчить про визнання вини відповідачем.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_3, який на час розгляду справи був повнолітнім.

Вислухавши суддю-доповідача, сторони, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що прямі докази того, що ОСОБА_2 пошкодив в будинку АДРЕСА_1 будь-які речі - відсутні; виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності вказаного будинку в порядку визначеному ст. 364 ЦК України не проводився; ОСОБА_1 як співвласниці не виділялись дитяча кімната, коридор та кухня, в яких нею було оплачено вирізку скла та установку скла в дверях, на проведення вказаних ремонтних робіт своєї згоди відповідач не надавав; крім того, вказані двері та вікна сторонами були набуті як під час шлюбу, так і після його розірвання.

Однак, погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, їх шлюб розірвано рішенням Ріпкинського районного суду від 22.10.2009 року.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 03.04.1998 року, будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних долях.

Перевіркою Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області по повідомленню ОСОБА_1 від 01.09.2012 року про те, що її колишній чоловік ОСОБА_2 побив речі та вікна в будинку, в якому вони разом проживають, вказана перевірка була припинена за заявою позивачки, що підтверджується висновком від 07.09.2012 року (а.с. 27-29).

Згідно акту від 05.09.2012 року складеного депутатом Ріпкинської селищної ради Пась А.М. в присутності свідка ОСОБА_5 та дільничного інспектора міліції Ященка Я.Б. описано, що вхідні двері розколоті, в дверях в теплому коридорі розбиті 2 кольорових скла, в кухні розбиті 3 великих і 3 малих скла, в холодильнику «G-Elektronic» корпус погнутий, побиті полички, лампочка не горить, в газовій плиті духовка з дверцятами розбита, у витяжці розбите скло, вона погнута, в кухонній стінці розбито 3 дверцят, одне велике та одне мале скло в дверцятах, в мікрохвильовій печі побиті дверцята, вона погнута, в спальні - чоловіка розбиті 3 малі шибки, в телевізорі «Самсунг» побитий корпус та кінескоп, праска розбита повністю, розбиті повністю 3 вази кришталеві, в шафі-купе розбиті 2 дзеркала, в дверях повидбивані куски, в спальні дитячій розбито 2 склопакети, двері між спальнями поламані та розбито 9 частин кольорового скла, в дверях спальні № 2 розбито дві частини кольорового скла, у вікні в спальню № 2 розбито 2 склопакети повністю на одному вікні та на другому вікні 2 скла повністю 3 х 2 = 6 малих та 2 х 2 = 4 великих скла, в холодному коридорі у вікні розбиті 3 великі шибки повністю, стіл дерв'яний розбито, 3 кухонні стільці розбито.

При вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Одним зі способів відшкодування майнової шкоди є відшкодування збитків.

Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом ст.ст. 60, 71, 73 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надані докази, які підтверджують придбання під час шлюбу майна, яке є спільним сумісним майном, а саме телевізор «Самсунг» вартістю 1430,00 грн. чек № 12787 від 03.02.2005 року (а.с. 37), холодильник «Електролюкс» вартістю 4500,00 грн. товарний чек № 27 від 15.06.2008 року (а.с. 38), крім того позивачем після розірвання шлюбу була придбана газова плита «Піраміда» вартістю 2172,00 грн. товарний чек № 7418 від 02.12.2010 року, яка є власністю позивачки, зазначені речі були пошкоджені відповідачем, внаслідок чого не придатні для використання за призначенням, а за таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про стягнення з відповідача Ѕ частини вартості пошкодженого спільного сумісного майна на користь позивачки та стягнення вартості газової плити, яка є особистою власністю позивачки.

Крім того, як було встановлено в суді першої та апеляційної інстанції відповідачем розбито скло як в міжкімнатних дверях так і в вікнах будинку, частину збитків по відновленню скла відшкодовано відповідачем в добровільному порядку, про що стверджував і сам відповідач під час розгляду справи в апеляційному суді, разом з тим не відшкодованими залишились збитки щодо вартості проведеного ремонту розбитого скла на суму 860,00 грн. згідно квитанції № 854 від 19.11.2012 року та накладної № 4 від 17.11.2012 року (а.с. 51), а також вартості скла придбаного позивачкою після розірвання шлюбу на суму 650 грн. товарний чек № 18 від 05.04.2012 року (а.с. 39).

Таким чином стягненню на користь позивачки підлягає (1430,00 грн. + 4500,00 грн.): 2 + 2172,00 грн. + 860,00 грн. + 650,00 грн. = 6 647,00 грн.

При цьому апеляційний суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів пов»язаних з пошкодженням меблів, дверей та інших речей зазначених в акті від 05.09.2012 року (а.с. 5), оскільки виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України відшкодуванню підлягають втрати та витрати, тобто реальні збитки, в обґрунтування розміру шкоди пошкоджених речей позивачем надано лише квитанції про вартість зазначених речей при їх придбанні, проте не визначено витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто для відновлення пошкодженої речі.

Судом було запропоновано сторонам скористатись правом надання належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, роз»яснено право сторін на заявлення клопотання про призначення експертизи з метою визначення вартості збитків, але сторони відмовились.

Так, відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що сума підтвердженої матеріальної шкоди завданої позивачеві становить 6 647,00 грн., згідно наданих квитанцій, товарних чеків та накладних, тобто на майно яке було придбано, як під час шлюбу так і після розірвання шлюбу та знаходились в користуванні сторін оскільки будь-яких даних щодо поділу майна та визначення порядку користування майном подружжя суду не надано.

На підставі вищевикладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з постановленням судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позову частково.

В зв"язку з частковим задоволенням апеляційної скарги судовий збір на підставі ст. 88 ЦПК України в сумі 169,25 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Керуючись ст. 22 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ріпкинського районного суду від 07 грудня 2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 647 (шість тисяч шістсот сорок сім) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в поверненя судового збору 169, 25 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: