Рішення № 29436374, 14.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2013 р. Справа № 5004/1536/12

за первісним позовом Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс", с.Ярославичі, Рівненська обл.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Горохівський цукровий завод", смт. Мар'янівка, Горохівський р-н, Волинська обл.

про стягнення 10 805 125 грн. 56 коп.

та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Горохівський цукровий завод", смт. Мар'янівка, Горохівський р-н, Волинська обл.

до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс", с.Ярославичі, Рівненська обл.

про визнання недійсним договору поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Бордюженко М. М., довіреність від 26.11.2012 року №2087

від відповідача: Миселюк О.В., довіреність від 12.02.2013 року №41

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

В судовому засіданні 13.02.2013 року за погодженням з представниками сторін відповідно до ст.77 ГПК України оголошено перерву до 14.02.2013 року до 15 год. 00 хв. у зв'язку з поданням зустрічного позову.

Суть спору: позивач - ПП "Агро-Експрес-Сервіс" звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з відповідача - ПАТ "Горохівський цукровий завод" 10 805 125 грн. 56 коп. в т. ч. 8 973 540грн. 00 коп. основного боргу згідно договору поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року, 1 794 708 грн. 00 коп. штрафу, 36 877 грн. 56 коп. пені та витрати по сплаті судового збору.

13.02.2013 року до господарського суду Волинської області ТРК "Аверс" подано клопотання про надання дозволу на здійснення відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду справи з метою підготовки відео репортажу, оскільки інформація про хід розгляду даної справи має велике суспільне значення, необхідна для виконання професійної журналістської діяльності та буде використана в інтересах суспільства - для підготовки відповідного судового репортажу.

Представник позивача у вирішенні питання про проведення відеозйомки поклався на розсуд суду.

Представник відповідача клопотання заперечив, зазначивши, що проведення відеозйомки та висвітлення ходу розгляду справи може вплинути на ділову репутацію ПАТ "Горохівський цукровий завод".

Згідно із ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомки, який передбачений ст. 307 Цивільного кодексу України, є істотною гарантією реалізації особистих немайнових прав: права на індивідуальність (ст. 300 Цивільного кодексу України), права на особисте життя (ст. 301 Цивільного кодексу України), права на повагу до гідності та честі (ст. 297 Цивільного кодексу України), права на недоторканність ділової репутації (ст.299 Цивільного кодексу України) тощо.

Під поняттям "фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомка" слід розуміти процес фіксації фактів на відповідні фото-, кіно-, теле-, чи відеоносії.

Відповідно до ГПК України суддя, який розглядає справу, вирішує питання стосовно задоволення чи не задоволення поданих клопотань. Оскільки клопотання про проведення відео зйомки впливає на права та свободи всіх учасників справи та з огляду на заперечення відповідача стосовно здійснення відео зйомки, суд дійшов висновку щодо залишення клопотання без задоволення.

За змістом ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом.

Відповідно до ст.4-4 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Виходячи з того, що спір у даній справі не пов'язаний із охороною державної, комерційної або банківської таємниці, а також його розгляд не є конфіденційним, додаткове вирішення судом питання щодо забезпечення доступу в зал судового засідання на час слухання справи представників ЗМІ чинне законодавство не вимагає, а відповідні особи можуть бути присутніми при розгляді справи.

Судом дозволено представникам ЗМІ бути присутніми при розгляді справи, але без здійснення відеозйомки.

13.02.2013 року відповідач - ПАТ "Горохівський цукровий завод" подав зустрічну позовну заяву від 12.02.2013 року №42 про визнання договору поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року недійсним.

Ухвалою суду від 14.02.2013 року прийнято зустрічну позовну заяву ПАТ "Горохівський цукровий завод" до ПП "Агро-Експрес-Сервіс" про визнання недійсним договору поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року для спільного розгляду із первісним позовом.

Первісний позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Статут ПАТ "Горохівський цукровий завод" містить обмеження щодо обсягу дієздатності голови правління на укладення договорів на суму, що перевищує 50% Статутного фонду, а саме 4 492 515 гривень. Голова правління Притулюк А.П. не мав права підпису договору поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року на суму 8 973 540 грн. 00 коп. без попереднього погодження Наглядової ради Товариства.

Представник ПП "Агро-Експрес-Сервіс" у судовому засіданні первісний позов підтримав у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити, оскільки:

- в Статуті лише міститься запис про "затвердження укладених договорів (угод)" (п.п. 10.3.2.9 Статуту), тобто прийняття внутрішнього рішення на товаристві для здійснення певного контролю за діяльністю керівника товариства по вже укладених та діючих правочинах;

- під час укладення правочинів позивач за зустрічним позовом не повідомляв відповідача про існування обмеження повноважень голови правління ПАТ "Горохівський цукровий завод", факт укладення договору поставки не викликав у відповідача за зустрічним позовом будь-яких сумнівів щодо повноважень голови правління ПАТ "Горохівський цукровий завод" Притулюка Анатолія Павловича на підписання договорів;

- з відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по ПАТ "Горохівський цукровий завод" в графі "Керівник юридичної особи та наявність обмежень щодо його повноважень" вбачається, що обмеження у повноваженнях керівника відсутні.

Представник ПАТ "Горохівський цукровий завод" у судовому засіданні зустрічний позов підтримав, первісний позов заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

2 листопада 2012 року між позивачем за первісним позовом - приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс", в особі генерального директора Костючка Сергія Степановича, що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони та відповідачем за первісним позовом - публічним акціонерним товариством "Горохівський цукровий завод", в особі голови правління Притулюка Анатолія Павловича, що діяв на підставі Статуту, з іншої сторони укладений договір поставки № 02/11/12-Ц (далі договір, а. с. 6).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. п. 1.1, 2.3, 3.1, 4.2, 5.3, 6.2, 11.2 договору позивач зобов'язується згідно видаткових накладних передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти цукор-пісок, вироблений із цукрового буряку врожаю 2012 року, та своєчасно здійснити оплату на умовах цього договору. Загальна сума договору становить 8 973 540 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ, та визначається сумарно вартістю партій товарних поставок, які зазначені в видаткових накладних та прийняті відповідачем в період дії цього договору. Відповідач здійснює оплату загальної вартості товару в термін до 21 листопада 2012 року згідно рахунка позивача шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок позивача. Загальна кількість товару за цим договором становить 1 794 708 кілограм та визначається сумарними поставками, вказаними у видаткових накладних та прийнятих відповідачем протягом дії цього договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості (зокрема, з перевіркою маркування і цілісності тари, пломб (при їх наявності), наявності ознак пошкодження або псування товару). В разі прострочення термінів оплати, відповідач сплачує на користь позивача штраф в розмірі двадцять процентів від суми неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати, що діятиме у відповідний період до моменту повного проведення розрахунку. Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє в частині постачання товару до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

У відповідності до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на підставі довіреності №272 від 02.11.2012 року (а. с. 8) товар - цукор в кількості 1 794 708 кг на загальну суму 8 973 540 грн. 00 коп., що стверджується видатковою накладною від 02.11.2012 року №РН-0000883 (а. с. 7), податковою накладною від 02.11.2012 року №10201/2 (а. с. 9).

Відповідач оплату не провів.

Зі сторони ПАТ "Горохівський цукровий завод" договір підписаний головою правління, який діяв на підставі Статуту.

Згідно ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до п.10.1.1 ст.10 Статуту ПАТ "Горохівський цукровий завод" органами товариства є загальні збори, Наглядова рада, виконавчий орган - Правління Товариства, Ревізійна комісія.

Згідно пункту 10.3.1 ст.10 Статуту Наглядова рада Товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів Товариства, і в межах компетенції, визначеної законом і цим Статутом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу Товариства. Підпункт 9 п.10.3.2 ст.10 Статуту визначає, що до компетенції Наглядової ради належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 50% Статутного фонду і прийняття рішень щодо розпорядження майном товариства на суму, що перевищує 50% Статутного фонду.

Посадові особи органів Товариства забезпечують членам Наглядової ради доступ до інформації в межах, які необхідні для вирішення питань, що відносяться до компетенції Наглядової ради, зокрема угоди, укладені Товариством, документи бухгалтерської звітності, кошториси, штатні розписи, посадові інструкції, протоколи органів Товариства (п. 10.3.4. ст.10 Статуту).

Відповідно до п.10.3.11 ст.10 Статуту рішення Наглядової ради оформлюються у виді протоколу засідання, що підписуються Головою та Секретарем Наглядової ради. Рішення Наглядової ради набувають чинності з дня оформлення відповідного протоколу. Рішення з питань фінансово-господарської діяльності Товариства можуть в подальшому відображатися в формі наказів та інших розпорядчих документів Товариства, що видаються Головою правління Товариства.

Згідно п. 10.4.2, підп. 2, 4-6 п.10.4.3 ст.10 Статуту голова правління підзвітний Загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання її рішень. Голова правління в межах своєї компетенції згідно з чинним законодавством та цим Статутом забезпечує виконання рішень, що прийняті Загальними зборами, Наглядовою радою або правлінням; діє від імені товариства без доручення; приймає рішення щодо укладення угод і розпорядження майном товариства, дочірніх підприємств, з урахуванням положень п.10.3.2.9 цього Статуту; готує пропозиції та вносить на затвердження правління рішення щодо укладання угод.

Отже, прийняття рішень щодо розпорядження майном товариства ПАТ "Горохівський цукровий завод" на суму, що перевищує 50% Статутного фонду належить до компетенції Наглядової ради.

Пунктами 8.1, 8.2 Статуту передбачено, що для забезпечення діяльності товариства створений Статутний капітал, який становить 8 985 030 грн. 00 коп. Статутний капітал створюється за рахунок внесків акціонерів в обмін на акції Товариства.

Пунктами 6.1, 6.2 ст.6 Статуту визначено, що майно Товариства становлять основні та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства. Джерелами формування майна товариства є: грошові та матеріальні внески засновників та акціонерів; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів тощо.

Юридична енциклопедія (Ю.С. Шемшученко та ін. - К.: "укр..енцикл.", 2001) дає поняття майна у цивільному праві під яким розуміють певну річ або сукупність речей, у т.ч. гроші і цінні папери.

Стаття 115 ЦК України визначає, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Отже, гроші є складовою майна товариства.

Таким чином, Статут ПАТ "Горохівський цукровий завод" містить обмеження щодо обсягу дієздатності голови правління на розпорядження майном товариства (в т.ч. грошовими коштами у складі майна) на суму, що перевищує 50% Статутного фонду, а саме 4 492 515 грн.

Підписавши договір, голова правління фактично розпорядився майном товариства (за умовами спірного договору передбачена сплата грошових коштів, які є складовою майна товариства. У разі їх відсутності можливе звернення стягнення на інше майно.), що перевищує 50% Статутного фонду, без рішення на це Наглядової ради. Договір не був переданий і на затвердження Наглядової ради.

На укладення договору поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року відповідно до пп.9 п.10.3.2 ст.10 Статуту, мало бути рішення Наглядової ради, яке оформляється протоколом засідання.

Відповідач за первісним позовом стверджує, що зазначене рішення Наглядової ради відсутнє, у зв'язку з чим договір поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року вчинений особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Крім того, пунктом 9.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" встановлено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Видаткова накладна, довіреність на відпуск товарів, податкова накладна, листи-повідомлення, претензії, рахунок-фактура (а.с.7-24) не можуть бути належними доказами схвалення угоди, оскільки Наглядовій раді про них не було відомо.

Згідно пояснень представника ПАТ "Горохівський цукровий завод" у судовому засіданні голова правління Притулюк А.П. звільнений з роботи. Кошти за спірним договором не перераховувались.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що Наглядова рада схвалила договір поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року, підписаний головою правління Притулюком Анатолієм Павловичем, а тому позивачем за зустрічним позовом доведено відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності голови правління Притулюка Анатолія Павловича на укладення зазначеного договору.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним правочину, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими нормативними актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до абз.4 п.9.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Тобто, відповідач не зобов'язаний повідомляти позивача про існування обмеження повноважень голови правління ПАТ "Горохівський цукровий завод" на укладення договору, оскільки законом обов'язок перевіряти такі повноваження покладається на іншу сторону.

Відсутність відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо обмежень у повноваженнях керівника юридичної особи, не свідчить про відсутність таких обмежень в Установчих документах.

Згідно поданого відповідачем за зустрічним позовом витягу станом на 13.02.2013 року керівником є Пущало Микола Іванович (тимчасово виконуючий обов'язки голови правління).

Згідно пояснень представника ПП "Агро-Експрес-Сервіс" при укладенні договору Статут ПАТ "Горохівський цукровий завод" не досліджувався.

Такої ж практики застосування норм Цивільного кодексу України притримується Вищий Господарський суд України, що зокрема відображається у постанові від 24 грудня 2012 року по справі №5015/1410/12, постанові від 22.01.2013р. по справі №22/250, постанові від 22 січня 2013 року по справі №5011-54/4927-2012, постанові від 06.02.2013 року №5019/933/12.

Згідно ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем за зустрічним позовом доведено відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у голови правління Притулюка Анатолія Павловича на укладення договору поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року, а тому зустрічний позов підлягає до задоволення.

У Постанові Президії Верховного суду України №15 від 03.03.04 року, на яку посилається відповідач за зустрічним позовом, йдеться про компетенцію загальних зборів щодо затвердження договорів (угод).

Підставою зустрічного позову є відсутність рішення Наглядової ради щодо розпорядження майном товариства. Не є підставою для визнання договору недійсним подальше не затвердження договору, проте не відсутність рішення щодо розпорядження майном.

Внаслідок недійсності договору обов'язок оплати товару у відповідача за первісним позовом не виник, тому вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 10 805 125 грн. 56 коп. в т. ч. 8 973 540 грн. 00 коп. основного боргу, 1 794 708 грн. 00 коп. штрафу, 36 877 грн. 56 коп. пені згідно договору поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, змістом яких є обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому.

Таке ж зобов'язання виникає і в тому разі, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК). Обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки, відсутність правової підстави в даному випадку зумовлена недійсністю договору поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року, суд вважає, що позивач за первісним позовом не позбавлений права звернутись згідно ст. 1212 ЦК України з вимогою про повернення відповідачем товару, отриманого без достатньої правової підстави.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року у справі №5019/933/12 та Вищого господарського суду України від 11.05.2011 року №17/81-НМ.

Клопотання ПП "Агро-Експрес-Сервіс" про застосування наслідків зловживання процесуальними правами від 30.01.2013 року не підлягає до задоволення у зв'язку з необґрунтованістю.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Зустрічний позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір поставки №02/11/12-Ц від 02.11.2012 року укладений між приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" та публічним акціонерним товариством "Горохівський цукровий завод".

3.У задоволенні первісного позову відмовити.

4. Стягнути з приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс", Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Ярославичі, код ЄДРПОУ 30132761 на користь публічного акціонерного товариства "Горохівський цукровий завод", Волинська обл., Горохівський р-н, смт. Мар'янівка, вул.Незалежності, 13, код ЄДРПОУ 00372641 1147 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текс рішення складено 19.02.2013 року.

Суддя А. М. Кравчук