УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2013 р.Справа № 2а-10158/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,
в присутності:
прокурора Демченка Д.А.,
представника позивача Власової С.В.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-10158/12/2070
за позовом Прокурора Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
до ОСОБА_2
про стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
Прокурор Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
-стягнути з ОСОБА_2 недоїмку зі сплати земельного податку в сумі 41776,49 грн., перерахувавши грошові кошти на р/р 33217813700301, код платежу - 13050300 (земельний податок з фізичних осіб), отримувач - УДК в Красноградському районі, банк отримувача - ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код отримувача 24134389 .
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що ОСОБА_2 є власницею будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1, придбані нею за договором купівлі-продажу від 13.09.2002р. Прокурор вважає, що плата за землю під будівлями та спорудами при їх відчуженні справляється з часу переходу права власності на нерухомість. Проте, ОСОБА_2 безоплатно користується землею комунальної власності, на якій розташовані придбані нею будівлі та споруди, через що бюджет втрачає кошти від надходження плати за землю. За розрахунком державної податкової інспекції недоїмка зі сплати земельного податку ОСОБА_2 складає 41776,49 грн. Прокурор зазначив, що податковим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу №1 від 21.05.2012 року на суму боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням з земельного податку у розмірі 41776,49 грн., яку відповідачем оскаржено не було. Суму боргу з земельного податку у розмірі 41776,49 грн. відповідачем сплачено не було. На теперішній час за відповідачем лічиться борг з земельного податку у розмірі 41776,49 грн. Прокурор, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, просив суд стягнути з відповідача недоїмку зі сплати земельного податку в сумі 41776,49 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) недоїмку зі сплати земельного податку в сумі 41776.49 грн. (сорок одна тисяча сімсот сімдесят шість грн. 49 коп.), перерахувавши грошові кошти на р/р 33217813700301, код платежу - 13050300 (земельний податок з фізичних осіб), отримувач - УДК в Красноградському районі, банк отримувача - ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код отримувача 24134389.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 13, 18 Закону України "Про плату за землю", ст. 377 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що фахівцем Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області була проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №289/17-010/НОМЕР_2 від 12.07.2011 року (а.с. 7-8).
Висновками акту перевірки №289/17-010/НОМЕР_2 від 12.07.2011 року встановлені порушення ст. 270.1.1 І Розділу ХІІІ «Про плату за землю» Податкового Кодексу України, в результаті чого фізичній особі ОСОБА_2 донараховано податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб в сумі 41776,49 грн.
Підставами зазначених висновків стали встановлені в ході перевірки обставини того, що ОСОБА_2 є власницею будівель та споруд, що знаходяться по вул. Українська, 27 в м. Краснограді Харківської області, придбаних нею за договором купівлі - продажу від 13.09.2002 року (а.с. 5), а тому є платником земельного податку з фізичних осіб з 2009 року по 2011 рік, який нею не сплачується.
На підставі зазначених висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000031800 від 18.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 41776,49 грн. (а.с. 40).
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його до Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової служби України, рішеннями яких №1664/Д/25-203 від 27.09.2011 року та №200/Д/10-2315 від 29.11.2011 року податкове повідомлення - рішення №0000031800 від 18.07.2011 року залишено без змін, а скарги ОСОБА_2 - без задоволення (а.с. 48-50).
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку суму недоїмки зі сплати земельного податку в сумі 41776,49 грн. не сплатила, а тому заявлена сума підлягає до стягнення.
Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки зі сплати земельного податку в сумі 41776,49 грн. стали обставини несплати відповідачем суми грошового зобов'язання з земельного податку за податковим повідомленням - рішенням №0000031800 від 18.07.2011 року.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням - рішенням №0000031800 від 18.07.2011 року, в судовому порядку не оскаржувалось, а отже є узгодженим.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги на наявність судових рішень по справі №2а-38996/09/2070, оскільки предмет спору та склад сторін по справі №2а-38996/09/2070 є іншими ніж в даній справі.
ОСОБА_2, в порушення вказаних норм, самостійно не сплачено вищевказані суми в строки встановлені законодавством України.
Відповідно до п. 14.1.153 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи вбачається, що Красноградською МДПІ була направлена до відповідача податкова вимоги №1 від 21.05.2012 року (а.с. 54), яка була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленнями про вручення та отримана ним 23.05.2012 року (а.с. 51).
Як вбачається з облікової картки платника та не заперечується відповідачем, сума податкового боргу з земельного податку у розмірі 41776,49 грн. відповідачем сплачена не була.
Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Відповідач не надав до суду доказів сплати заборгованості.
З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія судді підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року по справі № 2а-10158/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-10158/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2013 р.
Судове рішення № 29432593, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10158/12/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: