Ухвала суду № 29429857, 06.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4122/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О. Кальковця В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніра» про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ТОВ Ніра» в якому просила припинити діяльність ТОВ Ніра» (код ЄДРПОУ 19071304) у зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Ніра» зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.03.1996 з присвоєнням ідентифікаційного коду 19071304 та місцезнаходженням: 01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 13.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо припинення юридичної особи, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС посилається на відсутність ТОВ Ніра» за місцем реєстрації та ненадання останнім документів щодо зміни місцезнаходження за встановленою законом процедурою, що, за висновками податкового органу, є прямим порушенням чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.

Тобто, Закон № 755-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону № 755-IV, підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є:

- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

В той же час, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХІІ, до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Також, право органів державної податкової служби щодо припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців закріплено п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України.

Вказані норми кореспондуються з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи внаслідок неподання податкової звітності.

В свою чергу, державні органи, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Тому, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Твердження позивача про те, що відсутність відповідача за вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням унеможливлює здійснення контролю та нагляду за його діяльністю з боку органів державної податкової служби спростовується довідкою № 18178/9 від 26.10.2010 про відсутність заборгованості з податків і зборів, що контролюються позивачем.

Крім цього, як встановлено судом першої інстанції, місцезнаходження відповідача підтверджується фактом отримання судової кореспонденції.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано жодних доказів щодо проведення перевірки та встановлення факту відсутності відповідача за зареєстрованою в ЄДРПОУ адресою, а відтак, позовні вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС до задоволення не підлягають.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 11.02.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.