Постанова № 29429753, 06.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 7324/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О. Горкуші Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК Україна» та Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК Україна» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сократ Систем», Закрите акціонерне товариство «Українські вантажні кур'єри», Товариство з обмеженою відповідальністю «Александріон Україна» про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УВК Україна» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 19.07.2010 № 000295.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України від 19.07.2010 № 000295 в частині застосування до ТОВ «УВК Україна» фінансових санкцій в сумі 813 243,96 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, також подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «УВК Україна» слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України - задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «УВК Україна» (ідентифікаційний код - 36449095, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5), зареєстровано державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 27.03.2009, про що зроблено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1 339 102 0000 006023 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 143238 (а.с.16).

У відповідності до наказу начальника Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області від 17.06.2010 № 285 «Про проведення позапланової перевірки» і направлення на перевірку від 17.06.2010 № 204 та на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХІІ та статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», службовими особами відповідача було проведено перевірку господарської одиниці позивача - складського приміщення, розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, Об'їзна дорога, 8.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суть якого вбачається в тому, що під час проведення перевірки у ТОВ «УВК Україна» були виявлені алкогольні напої в кількості 51 417 пляшок на загальну суму 1 122 034,56 грн., які знаходилися на зберіганні згідно договорів про надання комплексних логістичних послуг від 01.06.2009 № 09-146-09 та 01.03.2010 № 054-10, укладених між позивачем та ТОВ «Александріон Україна» і ТОВ «Сократ Систем», без обов'язкового внесення відомостей про місцезнаходження даного товару до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

За результатами проведення перевірки посадовими особами відповідача було складено акт від 17.06.2010 № 239/32-2/36449095, на підставі якого винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 19.07.2010 № 000295, за яким до ТОВ «УВК Україна» було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 1 122 034,56 грн.

Позивач не погоджується з рішенням про застосування щодо нього фінансових санкцій та обґрунтовує свої доводи тим, що зберігання алкогольної продукції, виявленої під час проведення перевірки, здійснювалося ним з дотриманням норм діючого законодавства на підставі укладених договорів надання комплексних логістичних послуг, а тому висновки акту перевірки про порушення підприємством вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» знаходить безпідставними.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно із преамбулою Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Положенням частини 33 статті 15 вказаного Закону, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єктів господарювання зберігати спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби виключно в спеціальних місцях зберігання.

При цьому, абзацом 18 статті 1 зазначеного Закону визначено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно, вказаним Законом передбачено обов'язковість внесення відомостей про місце зберігання до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного державного реєстру місць зберігання проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ч. 34 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251.

Пунктом 4.3 зазначеного Порядку визначено, що у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного державного реєстру місць зберігання, на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів уносить зміни до Єдиного державного реєстру місць зберігання та видає суб'єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Абзацом 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1 700 грн.

Отже, як випливає з аналізу наведеної правової норми, об'єктивною стороною встановленого правопорушення є саме зберігання спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, зокрема, за роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявної ліцензії у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії, товару, але не менше 1 700 грн.; за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру - у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходився в такому місці зберігання, але не менше 1 700 грн.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що основним видом діяльності TOB «УВК-Україна» є надання комплексних логістичних послуг (складське господарство), про що зазначено в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Серії АА № 204560 (а.с.17 Том 1).

На підставі договору оренди від 01.10.2009, укладеного з TOB «Омега - Інвест», позивач орендує складський комплекс (приміщення) загальною площею 19104.4 кв. м.., розташованим за адресою: Київська область, м. Бровари, Об'їзна дорога, 8, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно договорів про надання комплексних логістичних послуг від 01.06.2009 № 09-146-09 та від 01.03.2010 № 054-10, укладених TOB «УВК-Україна» з ТОВ «Александріон Україна» та ТОВ «Сократ Систем», позивач прийняв на відповідальне зберігання оптові партії алкогольних напоїв на загальну суму 1 122 034,56 грн. При цьому, як вбачається з висновків акту зняття залишків у складі, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, на території складського приміщення, орендованого позивачем, на зберіганні знаходилося 51 417 пляшок.

Аналізуючи зміст вищезазначених договорів про надання комплексних логістичних послуг, колегія суддів зауважує, що згідно вимог пункту 4.1.1 Договору № 054-10 від 01.03.2010, TOB «УВК-Україна» (Виконавець) відповідно до розпоряджень зобов'язується приймати на зберігання вантаж Замовника і вживати всіх необхідних заходів для забезпечення його збереження під час надання комплексу логістичних послуг.

Разом з тим, згідно із пунктом 6.3 зазначеного Договору, Виконавень несе матеріальну відповідальність за збереження прийнятого на зберігання та обслуговування вантажу у розмірі його дійсної вартості.

Як було встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «УВК-Україна» та ЗАТ «Українські вантажні кур'єри» 2 жовтня 2009 року було укладено договір суборенди нежитлових приміщень, за умовами якого позивач (Орендар) зобов'язувався передати ЗАТ «Українські вантажні кур'єри» (Суборендар) у тимчасове платне володіння та користування нежитлове приміщення, індивідуальні ознаки якого визначені статтею 2 Договору. Згідно вказаного договору в суборенду було передано складські приміщення загальною площею 300 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі, розташовані за адресою: Україна, м. Бровари, Київської області, Об'їзна дорога, 8.

Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 року № 181, суборенда - угода про передачу орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі.

Відповідно до ст. 288 Господарського кодексу України, орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Положенням статті 22 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII передбачено, що передача цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється. Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому, строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди. Плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря.

Сторонами у договорі суборенди виступають орендар і суборендар, причому орендар у договорі суборенди виконує функції орендодавця. Суборендар у правових відносинах з орендодавцем не перебуває. Орендодавець має права і зобов'язання тільки щодо орендодавця. У свою чергу, орендар відповідає перед орендодавцем за виконання всіх зобов'язань за договором, зокрема, за суборендаря. Наприклад, він зобов'язаний компенсувати орендодавцю збитки у випадку пошкодження майна, навіть якщо вони виникли з вини суборендаря.

Умови договору суборенди напряму залежать від умов договору оренди, тому суборендар може використовувати майно тільки відповідно до призначення, визначеного у договорі оренди. Припинення договору оренди є підставою для автоматичного припинення договору суборенди.

Вказане також узгоджується з положенням пункту 9.4 статті 9 «Передача комплексу в суборенду» договору оренди, де передбачено, що орендар несе повну відповідальність за дії третіх осіб, яким передавав весь або частині комплексу в суборенду.

Таким чином, за наявності порушення з боку позивача порядку зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відповідач правомірно застосував до нього відповідні штрафні (фінансові) санкції вигляді штрафу в сумі 1 122 034,56 грн.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2012 року по справі К-27916/09.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК Україна» слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК Україна» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України від 19.07.2010 № 000295 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «УВК Україна» фінансових санкцій в сумі 813 243,96 грн.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано - 11.02.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.