Ухвала суду № 29426549, 06.02.2013, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

6 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Тютюн Т.М.,

суддів Журавля О.О., Ященка М.А.,

за участю прокурора Карпука Ю.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року,

у с т а н о в и л а :

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2012 року скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування особливо важливих справ слідчого управління Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 17.09.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та невстановлених осіб за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України задоволено, а постанову про порушення кримінальної справи скасовано.

Своє рішення суд мотивував тим, що постанова про порушення кримінальної справи винесена слідчим передчасно та безпідставно, за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати та відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, посилаючись

_________

Справа № 10/796/161/2013

Категорія: ст.2368 КПК України 1960 року

Головуючий у першій інстанції: Бандура І.С.

Доповідач: Тютюн Т.М.

на істотні порушення судом кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апелянт вказує, що згідно з постановою про порушення кримінальної справи заступник генерального директора по системі постачання ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (далі - ПАТ «ЛИНІК») ОСОБА_2 шляхом документального оформлення операцій з придбання у фіктивного підприємства ТОВ «Дніпропромтех 97» метанолу умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість на загальну суму 4 407 271, 83 гривня.

Прокурор не погоджується з висновками суду, викладеними в постанові, про неможливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за наявності неузгодженого податкового зобов'язання, оскільки це не поширюється на випадки, коли обвинувачення базується на рішенні контролюючого органу і доведено на підставі додатково зібраних доказів. До того ж, неузгоджене податкове зобов'язання не впливає на таку стадію кримінального провадження, як порушення кримінальної справи.

На переконання прокурора, суд першої інстанції не дав оцінку даним, які стали підставами до порушення справи і містяться в акті № 47/23-01/32292929 від 20.06.2012 року про результати планової виїзної перевірки ПАТ «ЛИНІК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2010 року по 31.12.2011 року. Так, в ході перевірки досліджено службовий статус ОСОБА_2 як заступника генерального директора по системі постачання ПАТ «ЛИНІК», від імені якого складено акти приймання-передачі метанолу від ТОВ «Дніпропромтех 97» у той час, коли він знаходився у службовому відрядженні. Встановлений перевіркою і факт непричетності ОСОБА_4, який значиться директором та засновником ТОВ «Дніпропромтех 97», до фактичної діяльності підприємства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав апеляцію, просив постанову суду першої інстанції скасувати і повернути справу на новий судовий розгляд, пояснення захисника ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Підставами до порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, які стали відомі прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину. При цьому підставами до порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, які не містять інформації про злочин, та, зокрема, про наявність в діях певної особи ознак складу злочину.

З тексту постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що протягом 2010 року ПрАТ «ЛИНІК» отримувало метанол технічний від нерезидента ТОВ Транспортна Дирекція НПО «Азот», який надходив у цистернах залізничним транспортом безпосередньо до ПрАТ «ЛИНІК» згідно з вантажно-митними деклараціями.

Достовірно усвідомлюючи, що з жовтня по грудень 2010 року поставка метанолу відбувалася від ТОВ Транспортна Дирекція НПО «Азот», з метою ухилення від сплати податків, службові особи ПрАТ «ЛИНІК» за попередньою змовою з невстановленими особами залучили ТОВ «Дніпропромтех 97», що полягало в документальному оформленні газу через вказане товариство. 25.12.2009 року було складено договір про нібито постачання метанолу № Д-97 між ПрАТ «ЛИНІК» та ТОВ «Дніпропромтех 97».

ОСОБА_4, який рахувався директором, бухгалтером та засновником ТОВ «Дніпропромтех 97», пояснив, що зареєстрував підприємство за винагороду, фінансово-господарську діяльність не контролював, первинні документи не складав та не підписував.

З метою ухилення від сплати податків заступник генерального директора по системі постачання ПрАТ «ЛИНІК» ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленими особами протягом жовтня - грудня 2010 року склали та підписали завідомо неправдиві документи - акти приймання-передачі метанолу між ПрАТ «ЛИНІК» та ТОВ «Дніпропромтех 97», також невстановлені особи підробили від імені ОСОБА_4 податкові накладні. При цьому в акті № ДТ-А/09т зазначено, що він складений 14.10.2010 року, коли ОСОБА_2 знаходився у відрядженні за кордоном.

Після цього акти приймання-передачі та податкові накладні були передані ОСОБА_5, яка відповідала за ведення бухгалтерського та податкового обліку ПрАТ «ЛИНІК», складання та подання податкової звітності з правом підпису звітних документів, були враховані у податковому та бухгалтерському обліку і відображені у деклараціях з ПДВ та декларації з податку на прибуток підприємства ПрАТ «ЛИНІК».

В результаті вказаних дій ОСОБА_2 ПрАТ «ЛИНІК» ухилилося від сплати податку на прибуток підприємства за ІV квартал 2010 року на суму 2 448 098, 25 гривень та податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року на суму 1 959 173, 58 гривні, а всього податків на загальну суму 4 407 271, 83 гривня.

Приводом до порушення справи стало безпосереднє виявлення слідчим в діях ОСОБА_2 та інших невстановлених осіб ознак ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Підставами до порушення справи, про що зазначено в постанові, слугували достатні дані, які містяться в матеріалах перевірки ПАТ «ЛИНІК», а саме, в акті № 47/23-01/32292929 від 20.06.2012 року.

Розглядаючи скаргу захисника на постанову, суд відповідно до вимог ст.2368 КПК України дослідив матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухав пояснення захисника, думку прокурора і дійшов до висновку, що при винесенні постанови слідчий не мав достатньо даних, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину, а тому постановив рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.

Аналізуючи текст постанови про порушення кримінальної справи і мотивуючи своє рішення, суд зазначив, що постанова слідчого містить посилання на акт перевірки ПАТ «ЛИНІК», яким встановлено порушення вимог податкового законодавства, який на момент винесення слідчим постанови оскаржений і рішення не прийнято, тобто податкове зобов'язання неузгоджене.

Крім того, в постанові слідчий не зазначив, які фактичні дані вказують на наявність у діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, оскільки в ході перевірки його ніхто не опитував, відсутні відомості, що він був службовою особою підприємства, до обов'язків якої входило підписання податкових декларацій чи накладних.

Твердження прокурора про обґрунтованість порушення справи суперечить її матеріалам, які досліджені місцевим судом, і відповідні доводи на спростування вищевказаних висновків в апеляції відсутні. Доводи апелянта про наявність підстав до порушення справи колегія суддів вважає непереконливими, оскільки вони носять характер припущень, а тому такі дані є недостатніми для постановлення рішення про порушення справи.

Акт перевірки та викладені в ньому пояснення ОСОБА_4, на які слідчий посилається в постанові, не містять даних про вчинення ОСОБА_2 дій, спрямованих на ухилення від сплати податків, оскільки ОСОБА_2 відповідно до матеріалів справи податкові декларації не подавав та не підписував, як і договір з ТОВ «Дніпропромтех 97».

Суперечливими є і доводи в апеляції про те, що від імені ОСОБА_2 складалися акти приймання-передачі метанолу, адже відповідно до постанови про порушення кримінальної справи ОСОБА_2 мав до цього пряме відношення.

Що стосується тверджень прокурора, що поза увагою суду першої інстанції залишилося дослідження в акті службового статусу ОСОБА_2 як заступника генерального директора по системі постачання ПАТ «ЛИНІК», то це не відповідає дійсності, оскільки дані про те, що ОСОБА_2 був службовою особою підприємства, відсутні. До того ж, по взаємовідносинах ПрАТ «ЛИНІК» з іншими підприємствами, зокрема, ТОВ «Електропроектпроммонтаж», ТОВ «Укпромсервіс» ОСОБА_2 діяв на підставі довіреності, а не своїх службових повноважень.

В чому виразилося істотне порушення кримінально-процесуального закону, прокурор в апеляції не наводить, і колегія суддів не вбачає таких порушень, які б потягли зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Разом з тим, посилання в постанові суду першої інстанції на неузгодженість податкових повідомлень-рішень, оскільки на момент порушення справи тривала процедура їх оскарження, як на підставу, що унеможливлює пред'явлення обвинувачення, є недоречними, і про це правильно вказує прокурор в апеляції, оскільки це не стосується порушення кримінальної справи.

Однак такі висновки суду не вплинули на правильність прийнятого ним рішення, оскільки суд першої інстанції, обґрунтовано встановив, що у слідчого, який виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, не було достатньо даних для прийняття такого рішення. Тому постанову суду слід залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України 1960 року, п.15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування особливо важливих справ слідчого управління Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 17 вересня 2012 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та скасовано постанову про порушення кримінальної справи, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

Тютюн Т.М. Журавель О.О. Ященко М.А.