Рішення № 29417557, 21.12.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/4769/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"21" грудня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді -Ротар М.М., при секретарі Попенко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої малолітньою особою,

В С Т А Н О В И В:

18.10.2012 року позивач ОСОБА_1, яка є законним представником свого малолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4, які є законними представниками свого малолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної нанесенням тілесних ушкоджень.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначила, що 17.09.2012 року між її сином та сином відповідачів виникла бійка, в ході якої її син отримав кілька ударів по лобній частині голови. В процесі розмови з батьками бійка повторилася та її син знову отримав удар по голові, після чого позивач відвезла його до лікарні, де він знаходився на лікуванні з 17.09.2012 року по 24.09.2012 року з легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Постановою ВКМСД Вознесенського МВ УМВС України від 18.09.2012 року в порушенні кримінальної справи було відмовлено у зв'язку з відсутністю складу злочину, тому позивач звертається до суду в порядку цивільного судочинства та просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 225,35 грн. витрат на лікування, 10000 моральної шкоди, обґрунтованої тим, що дитині були завдані фізичний біль та моральні страждання, а батьки були вибиті з трудового ритму, нормального ритму життя, також позивач просила стягнути з відповідачів всі судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що між її сином та сином позивача вже тривалий час існують неприязненні відносини, при чому син позивача сам провокує бійки. В той день коли між хлопцями виникла бійка, в результаті якої сину позивача були завдані тілесні ушкодження, її син ОСОБА_8 захищав її від малолітнього ОСОБА_7, який намагався її вдарити.

Відповідач ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 є матір'ю малолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_2, видане 05 березня 2001 року).

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є батьками малолітнього ОСОБА_8 05 травня 1999 року (свідоцтво про народження НОМЕР_3, видане 02 липня 1999 року).

В судовому засіданні було встановлено, що 17.09.2012 року між малолітнім ОСОБА_7 та малолітнім ОСОБА_8 виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої малолітній ОСОБА_8 спричинив тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_7 у вигляді забій носу з переломом носових кісток, струс головного мозку. За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вказані обставини підтверджуються Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 15 листопада 2012 року, що була винесена Ст. О/У ВКМСД Вознесенського МВ УМВС капітаном міліції Константиновським К.М. та Актом судово-медичного дослідження № 502. Вказана постанова про відмову в порушені кримінальної справи не спростовує відсутність вини ОСОБА_8 у спричинені тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , так як відсутність складу злочину не свідчить про відсутність вини для настання цивільної відповідальності. Відповідно до вищевказаної постанови було встановлено, що ОСОБА_8 виповнилося лише 13 років, тобто він не є суб'єктом будь-якого злочину.

Згідно виписного епікризу хвороби № 6994 ОСОБА_7 знаходився на лікуванні у Вознесенський ЦРЛ з 17.09.2012 року по 24.09.2012 року з діагнозом забій носа з переломом кісток та деформацією перегородки з порушенням дихання, носова кровотеча. За період лікування позивачем були придбані ліки на загальну суму 225,35 гривень, що підтверджується товарними чеками № 214 від 19.09.2012р., №217 від 20.09.2012р., № 219 від 21.09.2012р., № 8 від 18.09.2012р, № 15 від 19.09.2012р., № 218 від 21.09.2012р..

Згідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою яка її завдала.

Згідно до ч.1 ст.1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла 14 років), відшкодовується її батьками або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

В судовому засіданні відповідачі не надали доказів на підтвердження того, що шкода позивачу була спричинена не з їх вини.

При цьому відповідно до ч.5 ст.1178 ЦК України обов'язок вищеназваних осіб не припиняється у разі досягнення малолітньою особою повноліття.

Враховуючи обставини даної справи, суд приходить до висновку, що неправомірними діями малолітнього ОСОБА_8 була спричинена позивачу ОСОБА_1 матеріальна шкода у розмірі вартості медикаментів, що були придбанні для лікування її малолітнього сина ОСОБА_7

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України, підлягає відшкодуванню моральна (немайнова) шкода, завдана позивачу неправомірними діями відповідача, яка виразилася в тому, що під час заподіяння тілесних ушкоджень та тривалого лікування малолітній ОСОБА_7 переніс і продовжує переносити фізичний біль, довго лікувався, переніс операційне втручання, був порушений нормальний розпорядок життя, все це призвело до погіршення здоров'я та необхідності подальшого лікування та повторного операційного втручання (ч.2 ст. 23 ЦК України).

Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 щодо розміру виплати моральної шкоди та ст. 1167 ЦК України, суд вважає, що є правові підставі для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди. При цьому суд враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав малолітній ОСОБА_7, характер немайнових втрат, їх тривалість, можливість відновлення, виходячи із засад розумності та справедливості, суд оцінює розмір моральної шкоди, яка була завдана позивачу, в розмірі 2000 гривень.

Що стосується посилання відповідача ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_5 на ст..1169 ЦК України, а саме те, що шкода малолітнім ОСОБА_4 була спричинена при здійсненні ним права на самозахист від протиправних дій малолітнього ОСОБА_7, то жодними доказами вказана обставина в судовому засіданні не підтвердилася. Крім того відповідно до висновку експерта № 658 жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не виявлено. Також не надано доказів про заподіяння шкоди безпосередньо відповідачу ОСОБА_6 Що свідчило б про необхідність застосування способів самозахисту, як то передбачено ст..19, ст.1169 ЦК України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір»позивач звільнена від сплати судового збору (п.2 ч.1 ст.5 Закону), тому відповідно до ст.88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 214,60 грн. за позовну вимогу майнового характеру та 214,60 грн. за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 79, 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч 1,2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, а граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20.12.2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Суд вважає, що виходячи з характеру та обсягу наданих позивачці юридичних послуг, заявлений нею розмір відшкодування в сумі 1000 гривень має бути їй відшкодований другою стороною в повному обсязі, що відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка є законним представником малолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, які є законними представниками малолітнього ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої малолітньою особою, задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 225,35 грн. (двісті двадцять п'ять гривень 35 копійок) у рівних частках з ОСОБА_6 (і/н НОМЕР_1) та ОСОБА_4, тобто по 112,68 гривень з кожного.

Стягнути на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень у рівних частках з ОСОБА_6 (і/н НОМЕР_1) та ОСОБА_4, тобто по 1000 гривень з кожного.

.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень у рівних частках з ОСОБА_6 (і/н НОМЕР_1) та ОСОБА_4, тобто по 500 гривень з кожного.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_6 (і/н НОМЕР_1) та ОСОБА_4 судовий збір в сумі 429,20 грн. (чотириста двадцять дев'ять гривень 20 копійок) по 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок) з кожного на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 38037770, МФО 826013, р/р 31210206700113, код платежу 220300001, п.1.1).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя: М.М. Ротар