Рішення № 29412792, 13.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.13 р. Справа № 5006/19/120/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Старобешеве Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Дзержинське м. Макіївка

про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №010/07-141/005 від 22.05.2008р. в розмірі 287 371,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шевелев Д.О за довіреністю.

від відповідача: ОСОБА_5 за договором про надання правових послуг

від третьої особи: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

13.02.2013р. з 10.25 год. по 10.25 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Старобешеве Донецької області про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №010/07-141/005 від 22.05.2008р. в розмірі 287 371,78 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором №010/07-141/005 від 22.05.2008р., у зв'язку з чим притягує до відповідальності його поручителя - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

Ухвалою від 17.12.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/19/120/2012

За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 ГПК України.

16 січня 2013р. через канцелярію суду відповідачем надані заперечення проти позову від 16.01.2013р., обґрунтовані припиненням дії договору №010/07-141/005/3 від 27.05.2009р. внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя без його згоди та у зв'язку з відсутністю звернення до нього кредитора протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Ухвалою суду від 16.01.2013р. до участі у справі №5006/19/120/2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено позичальника за кредитним договором №010/07-141/005 від 22.05.2008р. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

11 лютого 2013р. від позивача надійшли письмові пояснення проти доводів відповідача, викладених в його запереченнях.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

Встановив:

22 травня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" (далі - кредитор, правонаступником якого є позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір (невідновлювальна кредитна лінія) №010/07-141/005 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.1.1, кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 136 000,00 дол. США в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позивальником в строк до 16.05.2009р.

Згідно з п.3.1 договору, кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

За приписами п.3.5 договору, проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). Сторонами встановлено, що нарахування та сплати процентів за користування кредитом по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем).

Відповідно до п.3.6 кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток №1 до цього договору).

Відповідно до п.9.1, договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості за цим договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків кредитора).

Згідно з п.12.3, зміни в договорі оформлюються додатковою угодою сторін (крім випадків, передбачених цим договором), які стають його невід'ємною частиною.

З урахуванням приписів п.12.3 кредитного договору, 28.05.2009р. сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору №010/11-141/008, якою змінено зміст п.п.1.1, 2.1.1 та 3.7 кредитного договору та викладено додаток №1 до нього в новій редакції.

30.04.2010р. сторонами було укладено додаткову угоду №010/07-141/005/1 (далі - додаткова угода), пунктом 1 якої встановлено, що кредитор з 30.04.2010р. надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Пунктами 1.1.1-1.1.2 додаткової угоди встановлено кредитний ліміт в сумі 136 000,00 дол. США (перший транш - на поповнення обігових коштів для розрахунку з позичальниками) та 646 351,93 грн. (другий транш - на рефінансування заборгованості за першим траншем кредиту).

Згідно з п.1.1.4 додаткової угоди, дату остаточного погашення кредиту за першим траншем встановлено в день отримання траншу кредиту на рефінансування; дату остаточного погашення кредиту за другим траншем - згідно графіку, остаточне погашення - 16.03.2011р.

Процентну ставку за користування першим траншем кредиту в доларах США встановлено в розмірі 15,5%, за користування другим траншем кредиту в гривні - 21% (п.3 додаткової угоди).

Одночасно з укладанням даної додаткової угоди сторони домовились викласти додаток №1 „Графік повернення кредиту та сплати інших платежів" до договору в новій редакції: планова дата платежу 31.05.2010р. в сумі 29 379,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 616 972,30 грн.), планова дата платежу 30.06.2010р. в сумі 29 379,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 587 592,67 грн.), планова дата платежу 31.07.2010р. в сумі 29 379,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 558 213,08 грн.), планова дата платежу 31.08.2010р. в сумі 29 379,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 528 833,41 грн.), планова дата платежу 30.09.2010р. в сумі 75 547,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 453 285,78 грн.), планова дата платежу 31.10.2010р. в сумі 75 547,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 377 738,15 грн.), планова дата платежу 30.11.2010р. в сумі 75 547,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 302 190,52 грн.), планова дата платежу 31.12.2010р. в сумі 75 547,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 226 642,89 грн.), планова дата платежу 31.01.2011р. в сумі 75 547,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 151 095,26 грн.), планова дата платежу 28.02.2011р. в сумі 75 547,63 грн. (залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом 75 547,63 грн.), планова дата платежу 16.03.2011р. в сумі 75 547,63 грн. (відсутній залишок погашення суми основної заборгованості за кредитом).

Крім того, відповідно до п.8 додаткової угоди, сторони доповнили кредитний договір п.3.4.1 в наступній редакції: „Надання другого траншу кредиту здійснюється шляхом перерахування суми кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на рахунок №29006407, відкритий в Донецькій обласній дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 335076".

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору №010/07-141/005 від 22.05.2008р. сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

27 травня 2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - поручитель) укладений договір поруки №010/07-141/005/3 від 27.05.2009р., в п.2.2 якого сторони встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, зазначеним в п.1.3 договору поруки - всі зобов'язання боржника перед банком по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями кредитного договору №010/07-141/005 від 22.05.2008р., як це визначено кредитним договором, в т.ч. щодо повернення загальної суми кредиту в розмірі 136 000,00 дол. США, сплати процентів за його користування, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодування збитків та виконання інших умов кредитного договору в повному обсязі.

В п.2.3 сторони договору поруки встановили, що зобов'язання поручителя перед банком є безумовними і для їх виконання дотримання жодних інших умов, крім передбачених цим договором та кредитним договором, не потребується. Сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків (п.3.1).

Згідно з п.6.1, договір поруки набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

На виконання п.3.4.1 кредитного договору, 13.05.2010р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 646 351,93 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача №29006407, наявною в матеріалах справи.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконував, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Разом з цим, відповідно до ч.ч.1-2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи приписи наведених норм та положення п.7.3 кредитного договору №010/07-141/005 від 22.05.2008р., позивач звернувся до відповідача з претензією №23/32-11869 від 24.09.2010р., в якій вимагав достроково погасити заборгованість ФОП ОСОБА_3 за кредитним договором, яка станом на 06.09.2010р. складала 738,022 грн., з яких 639 002,14 грн. - заборгованість за кредитом, 22 893,95 грн. - заборгованість за відсотками, 75 515,94 грн. - пеня за порушення строків погашення кредиту та 609,99 грн. - пеня за порушення строків погашення, проте вищевказані вимоги залишились не виконаними відповідачем.

Як зазначає позивач, станом на 15.11.2012р. у позичальника за кредитним договором №010/07-141/005 від 22.05.2008р. наявна заборгованість за кредитом в сумі 114 002,14 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 173 369,64 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №5006/19/120/2012 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у ФОП ОСОБА_3 заборгованості у зазначених сумах.

Проте, заперечуючи проти стягнення заборгованості за кредитним договором №010/07-141/005 від 22.05.2008р., відповідач посилається на припинення поруки в силу закону, зокрема, внаслідок збільшення обсягу його відповідальності без його згоди та у зв'язку з відсутністю вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Водночас, як свідчать матеріали справи, при укладанні між позивачем та ОСОБА_3 додаткової угоди до кредитного договору та додатку № 1 до неї, відповідач на при кінці кожної угоди зазначив про свою згоду на зміну умов кредитування та підтвердив зобов'язання, яки випливають з договору поруки. Як зазначалося вище, у відповідності до п.п.1.3, 2.2 договору поруки , відповідач зобов'язався відповідати по всіх боргових зобов'язаннях ОСОБА_3, що виплавають з кредитного договору.

Таким чином, доводи відповідача про припинення поруки, через зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, спростовуються матеріалами справи.

Разом з цим, за приписами ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За змістом параграфу 3 гл.49, гл. 52 ЦК України , строк дії поруки, як забезпечувального зобов'язання , та строк дії договору є окремими поняттями.

Як визначено вище, строк дії договору поруки припиняється після повного виконання Позичальником Боргових зобов'язань (6.1).

Водночас, за приписами ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення . Таким чином, умова договору поруки про припинення дії договору поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки.

Виходячи зі змісту наведених норм в їх контекстному взаємозв'язку, порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Як вбачається зі змісту кредитного договору, договору поруки, укладених між учасниками справи, основне зобов'язання складається із декількох окремих зобов'язань, строки виконання яких не є тотожними. Так, зобов'язання повернути кредит встановлено графіком погашення кредиту (п.1 додатку 1 до додаткової угоди від 30.04.2010 року), зобов'язання сплатити відсотки виникає щомісячно (п. 3.5 Кредитного договору) .

Як вказано вище, позивач своєчасно, в межах зазначеного ст. 559 ЦК України строку 24.09.2010 року звернувся до відповідача з вимогою про дострокове погашення кредиту в сумі 639002, 14 грн. та відсотків в сумі 22893, 95 грн. За таких обставин, доводи відповідача про припинення поруки, через несвоєчасне пред'явлення вимог до поручителя з боку кредитора в межах зазначеної суми, спростовуються матеріалами справи.

Але, як вбачається із розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем до стягнення заявляються відсотки за користування кредитом за період травень 2010 - листопад 2012 року.

Враховуючи приписи ст. 559 ЦК України, викладену вище позицію суду, та відсутність доказів своєчасного звернення позивача з вимогою про стягнення відсотків до відповідача, суд робить висновок про припинення у відповідача зобов'язань поручителя солідарно відповідати за сплату позичальником відсотків за кредитним договором №010/07-141/005 від 22.05.2008р., які підлягали сплаті у період з вересня 2010р. по травень 2012р.

Разом з цим, вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 відсоткової заборгованості за шестимісячний період, що передував зверненню до суду, заявлені в межах дії зобов'язань відповідача за договором поруки №010/07-141/005/3 від 27.05.2009р., тому є правомірними, та підлягають задоволенню в сумі 14 443, 14 грн.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Донецькою обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 251, 252, 525, 526, 611, 612, §3 Глави 49 ГПК України, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 345-348 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Старобешеве Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Дзержинське м. Макіївка про стягнення суми заборгованості за кредитним договором №010/07-141/005 від 22.05.2008р. в розмірі 287 371,78 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) за кредитним договором №010/07-141/005 від 22.05.2008р. заборгованість за кредитом в сумі 114 002,14 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 37 337,09 грн., судовий збір в сумі 3 026,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили

У судовому засіданні 13.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 18.02.2013р.

Суддя Демідова П.В.