Ухвала суду № 29405978, 12.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-8363/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» до Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 07 червня 2012 року №10/2, -

В С Т А Н О В И В :

19 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Виконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №10/2 від 07.06.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 січня 2013 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» - подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно дослідив обставини справи, дав неправомірну оцінку зібраним доказам та ухвалив постанову, яка не відповідає нормам матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб , що з»явилися в судове засідання, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Траст» (код за ЄДРПОУ 34415593) зареєстроване як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 01.06.2006 року та зареєстроване як платник страхових внесків у Центральній міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 02.06.2006 року за № 43505.

Відповідно до наказу № 05-245 від 20.12.2011 року та направленням № 63 від 02.02.2012 року в період з 17.02.2012р. по 21.02.2012р. була проведена документальна планова перевірка ТОВ «Ренесанс Траст» по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.06.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки № 101 від 21.01.2012 року (а.с. 39).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Ренесанс Траст» порушено вимоги ч. 1 ст. 21, п.2, п. 4 ч. 2 ст. 27, ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011р., ст.1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р., та п.4, п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266.

06 березня 2012 року за результатами перевірки Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення № 46 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 34 274,95 гривень (а.с. 45-46).

Рішення №46 від 06 березня 2013 року позивачем ТОВ «Ренесанс Траст» отримано 13.03.2012 року.

Відповідно до ч.1 п.7.1 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішення за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 p. № 29, рішення № 46 від 06.03.2012 р. позивачем оскаржено, шляхом подання скарги вих. №11/-2 від 16.03.2012 р.

За результатами скарги позивача відповідач прийняв рішення про результати розгляду скарги від 06 квітня 2012 року №1337-05, яким у задоволенні скарги позивач відмовлено, а рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 06 березня 2012 року №46 - залишено без змін.

07 червня 2012 року Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення №10/2 про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3427,5 гривень та нараховано пеню у сумі 1610,92 гривень (а.с.37).

Як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, що 19.04.2012 року ним було надіслано рекомендованим листом скаргу за вих. №28/-2 до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з вимогою про скасування рішення від 06.03.2012 року № 46, на підтвердження чого позивачем надано та залучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист УДППЗ «Укрпошта» від 19.04.2012 року. Однак, вказана скарга Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянута не була, що означає повне задоволення такої скарги. За таких підстав позивач стверджує, що на час прийняття відповідачем рішення № 10/2 від 07.06.2012р. його попереднє рішення від 06.03.2012р. №46 було скасованим, а тому підстав для застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення визначеної суми страхових коштів не було.

Однак, колегія суддів не може погодитися з даним твердженням апелянта з огляду на наступне

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» встановлено право страхувальника на оскарження рішення органу Фонду протягом десяти календарних днів з дня його отримання.

Орган Фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів після отримання скарги страхувальника, іншого отримувача страхових коштів на їхню адресу поштою з повідомленням про вручення або надати розписку.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 №29 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 р. за №393/19131) затверджена Інструкція про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження.

Розділом VII зазначеної інстанції передбачений порядок оскарження рішень за результатами перевірок.

Пунктом 7.1 зазначеної Інструкції встановлено, що страхувальник може оскаржити рішення органу Фонду. Страхувальник у письмовій формі звертається до органу Фонду, який прийняв рішення, із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга повинна бути подана органу Фонду протягом 10 календарних днів з дня отримання страхувальником рішення органу Фонду, що оскаржується. Керівник (заступник керівника) органу Фонду за результатами розгляду скарги приймає вмотивоване рішення та надсилає його страхувальнику протягом 20 календарних днів після отримання скарги. У разі якщо орган Фонду надсилає рішення про повну або часткову відмову у задоволенні скарги, страхувальник має право звернутися протягом 10 календарних днів з дня отримання рішення про результати розгляду скарги з повторною скаргою до органу Фонду вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для прийняття рішення по скарзі або до суду у встановленому законодавством порядку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою страхувальника не надсилається страхувальнику протягом двадцятиденного строку або протягом строку, на який за рішенням керівника органу Фонду або його заступника розгляд продовжено, така скарга вважається повністю задоволеною на користь страхувальника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь страхувальника, якщо рішення керівника органу Фонду (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано страхувальнику до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці четвертому цього пункту.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що перебіг 20 денного строку для прийняття рішення по скарзі починається з моменту отримання скарги страхувальника відповідним органом Фонду.

Факт і день отримання скарги відповідним органом Фонду потребує доказування згідно з ч. 1 ст. 71 КАС. При чому відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На підтвердження факту пропуску строку прийняття Виконавчою дирекцією Фонду рішення за скаргою від 19.04.2012р. №28/-2 апелянт посилається на надану суду копію вказаної скарги та опис вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпелю від 19.04.2012 року (а.с. 24).

Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заперечує факт отримання скарги від 19.04.2012р. №28/-2, у підтвердження чого надав лист від 03.08.2012 року №01-06/1901.

Відповідно до абз. 26 п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, відповідно до якого рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення. Однак, надана суду копія опису вкладення містить відмітку, що лист був оцінений відправником.

Окрім цього, відповідно до п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Фіскального чека чи іншого розрахункового документа, яким би підтверджувалось надання послуг відділенням зв'язку УДППЗ «Укрпошта», позивачем надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, на судовий запит №2а-8363/12/2670 від 06.08.2012 року судом отримано відповідь Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» вих. №38-03/1-с-46 від 16.08.2012 року, відповідно до якої, згідно інформації перевірених виробничих документів відділення зв'язку Київ-62 на відправку листів з оголошеною цінністю встановлено, що 19.04.2012 року лист з оголошеною цінністю до відділення зв'язку Київ-70 (поштове відділення Відповідача) не направлявся (а.с. 74).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суджу першої інстанції, що позивач не довів належними засобами доказування тих обставин, на які посилається у підтвердження заявлених вимог, а саме про порушення Виконавчою дирекцією Фонду двадцятиденного строку для прийняття рішення по скарзі позивача від 19.04.2012р. №28/-2, доказів отримання Фондом вказаної скарги позивачем суду не надано, а зібраними судом доказами дана обставина не підтверджується.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 198, 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Транс» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 13 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.