Ухвала суду № 29405955, 14.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3027/12 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Прилуцької об»єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Пожспецмаш» до Прилуцької об»єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року адміністративний позов ТОВ «ВП «Пожспецмаш» до Прилуцької ОДПІ Чернігівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ Чернігівської області ДПС №0000032202/237 від 12 вересня 2012 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Прилуцької ОДПІ Чернігівської області ДПС №0000022202/238 від 12 вересня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Прилуцька ОДПІ Чернігівської області ДПС звернулася з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведена планова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт №39/23-36459962 від 19 березня 2012 року.

На підставі акту перевірки №39/23-36459962 від 19 березня 2012 року та рішення ДПС України від 20 серпня 2012 року про результати розгляду повторної скарги Прилуцькою ОДПІ Чернігівської області ДПС були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0000032202/237 від 12 вересня 2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 291 304, 25 грн., з яких за основним платежем - 233 043, 00 грн. та 58 261, 25 грн. штрафні санкції;

- № 0000022202/238 від 12 вересня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 236 337, 50 грн., з яких за основним платежем - 191 989, 00 грн. та 44 348, 50 грн. штрафні санкції;

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Діамант ЛТД» було укладено договір про придбання товарів №18/01-10 від 18 січня 2010 року.

Відповідно до даних Інформаційно - аналітичної системи на рівні ДПА України ТОВ «Діамант ЛТД» перебуває на обліку в ДШ у Печерському районі м. Києва.

Згідно звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за січень-квітень 2010 року» наведено інформацію щодо наявності правових відносин між ТОВ «Антеро» з ТОВ «Діамант ЛТД», податкове зобов'язання ТОВ «Антеро» по контрагенту ТОВ «Діамант ЛТД» становить 0 грн., а тому податковий орган зазначає про відсутність підстав для віднесення сум отриманих по вказаному правочину до податкового кредиту.

Між тим, постановою Чернігівською окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року та рішенням Господарського суду м. Києва від 10 січня 2012 року по справі №13/513, яке набрало законної сили було встановлено реальне настання наслідків за договором №18/01-10 від 18 січня 2010 року, укладеним ТОВ «ВП «Пожспецмаш» з ТОВ «Диамант ЛТД».

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до п. 5 ст. 254 КАС України - постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, позивачем правомірно визначено розмір податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем проводилися господарські операції з ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Податковий орган посилається на те, що операції з поставки по ланцюгу ПП «ВКФ «Укрпромснаб» - ТОВ «ВП «Пожспецмаш» не містять економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків, мотивуючи тим, що у ПП «ВКФ «Укрпромснаб» відсутня матеріальна база, працівники, автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов неможливим.

Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, реальність наслідків у взаємовідносинах позивача з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» свідчать первинні бухгалтерські документи, складені на підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій, а саме податкові накладні № 091210016 від 09 грудня 2010 року, № 131210020 від 13 грудня 2010 року, № 270111016 від 27 січня 2011 року, № 03021122 від 03 лютого 2011 року, прибуткові ордери № 241 від 09 грудня 2010 року, № 22 від 28 січня 2011 року, № 24 від 03 лютого 2011 року, № 242 від 14 грудня 2010 року.

Згідно до п. п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо, це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи господарські операції між ТОВ «ВП «Пожспецмаш» з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» з поставки товарів підтверджується податковими накладними, прибутковими ордерами, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позивач мав повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім того, на момент проведення господарських операцій з ПП «ВКФ «Укрпромснаб», а також на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, вказаний контрагент був зареєстрований, як у державному реєстрі, так і як платник ПДВ.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ПП «ВКФ «Укрпромснаб», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції мали реальний характер, а тому позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з поставкою товарів, що підтверджені податковими накладними за господарськими угодами з ПП «ВКФ «Укрпромснаб»

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Прилуцької об»єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.