Ухвала суду № 29403402, 14.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14478/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби та просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2012 року №0001912260.

Постановою Окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що за своєю правовою природою правочин, що мав місце між позивачем та його контрагентом є договором підряду, до якого не встановлено вимог викладення у єдиному документі, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Щодо оплати вартості виконаних робіт на користь контрагента, зауважує, що у зв'язку із припиненням діяльності компанії 10.02.2010 року, вартість виконаних робіт згідно бухгалтерського обліку була віднесена на доходи позивача. Вважає, що фактичне виконання робіт повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, наданими до суду першої інстанції.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем у період із 25 по 31 травня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 08 червня 2012 року №186/22-609/25402024 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Мастерклас» за період із 01 січня 2008 року по 31 грудня 2011 року, згідно з висновками якого, позивачем занижено ПДВ до сплати у бюджет у загальному розмірі 123300,00 грн., у тому числі за: червень 2009 року - 33300,00 грн., вересень 2009 року - 30000,00 грн., жовтень 2009 року - 60000,00 грн., чим порушено підпункт 7.2.3 п.7.2, підпункти 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіркою було виявлено, зокрема, що на підтвердження по рахунках-фактурах ТОВ «БК «Мастерклас» виписано позивачу видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за період, що перевірявся. При цьому, будь-яких інших документів, які б могли підтвердити реальність господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «БК «Мастерклас», до перевірки не надано. Крім того, в ході перевірки було встановлено, що позивачем не здійснено оплату за договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «БК «Мастерклас». На час перевірки за позивачем по взаємовідносинах із ТОВ «БК «Мастерклас» обліковувалась кредиторська заборгованість у розмірі 739800,00 грн.

Акт перевірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу заперечень від 13 червня 2012 року №32, розглянувши які, відповідач листом від 19 червня 2012 року №5414/10/22-622 повідомив позивача про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки, 22 червня 2012 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 123300,00 грн. за основним платежем та у розмірі 30825,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно, оскільки у ході перевірки позивача виявлено порушення ним чинного податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Згідно висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 07.02.2011 року по справі №21- 425во10, які у відповідності до ч.2 ст.161 КАС України є обов'язковими для суду при вирішенні аналогічних спорів, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, наявність факту укладення між учасниками господарської операції договору або відсутність рішення про визнання такого договору недійсним чи нікчемним самі по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, - з огляду на що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, в даному випадку, підлягали встановленню обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

На переконання судової колегії, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рахунки, акти здачі - приймання робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, надані позивачем не є належними доказами фактичного здійснення господарських операцій. Фактичному виконанню зобов'язань за договором підряду, укладеному між ним та ТОВ «БК «Мастерклас» мав передувати факт укладення такого договору, що включає пропозицію щодо такого укладання (оферта) та прийняття пропозиції (акцепт) або відмови від неї, що, у свою чергу, повинно підтверджуватись відповідними документами. Крім того, обов'язковою умовою виконання договірних зобов'язань замовником є підтвердження факту оплати за отримані послуги (виконані роботи). Проте, в будь - який із визначених законом способів розрахунок - оплату за договором, позивачем здійснено не було.

Також, позивачем не було надано доказів використання виконаних робіт у своїй господарській діяльності, а тому відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

З аналізу наведеного вище, колегія суддів приходить висновку, що позивачем не було надано належних доказів протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Документальне оформлення господарських операцій без надання достатніх доказів наявності договірних зобов'язань між сторонами, їх реального виконання та використання отриманих робіт (послуг) у господарській діяльності платника податків, - не може бути підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 197 ч.1 п.2, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей Компані» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.