Ухвала суду № 29400048, 07.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/65907/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012

у справі № 2а-3258/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Електромонтаж"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Електромонтаж" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень: № 0007032305, №0007042305, № 0007052305, №0007062305 від 27.12.2011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0007032305 від 27.12.2011, № 0007042305 від 27.12.2011, № 0007052305 від 27.12.2011, № 0007062305 від 27.12.2011.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011 та складено акт № 5219/2305/31436977 від 08.11.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0005572305 від 22.11.2011, яким збільшено позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 669860, 50 грн.; №0005582305 від 22.11.2011, яким збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 495 268,00 грн.; №0005592305 від 22.11.2011, яким зменшено позивачу від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 53675 грн. з штрафною санкцією 1 грн.; № 0005602305 від 22.11.2011, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 499851 грн. з штрафною санкцією 1 грн.

В порядку адміністративного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області №5812/10/25-103 від 20.12.2011 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0005572305 від 22.11.2011 на 1 грн.; №0005582305 на 1, 25 грн.; №0005592305 на 1 грн., № 0005602305 на 1 грн., в інших частинах вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ „Електромонтаж" - без задоволення.

Відповідачем у зв'язку зі зменшенням суми грошових зобов'язань за рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області по податкових повідомленнях-рішеннях від 22.11.2011 №0005572305, №0005582305, №0005592305, № 0005602305 прийняло нові податкові повідомлення-рішення за № 0007032305, №0007042305, № 0007052305, №0007062305 від 27.12.2011.

Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 4.1.1. п.4.1. ст. 4, п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 3.1.1. п.3.1. ст. 3, п.4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3., пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.4.4. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.138.1, п.138.2 ст. 138, п. 198.1., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України при здійсненні господарських операцій з ПП „Укр.Будпром-Сервіс", ТОВ „Соф-Тек", ТОВ „Дара-Сервіс", ПП „Сунатко", ПП „Гледіс" за рахунок відображення в обліку з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість показників господарських операцій у період з 01.10.2009 по 30.06.2011, які не спричиняють реального настання правових наслідків та по яким неможливо довести дійсне використання придбаних робіт та послуг.

Відсутні у ПП „Укр.Будпром-Сервіс" необхідних умов для ведення господарської діяльності, про що складено акт Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією № 576/23-7/34282032 від 06.04.2011, неможливість довести дійсне використання придбаних послуг субпідряду у ТОВ „Соф-Тек", відсутність товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ПП „Сунатко", відсутність факту придбання товару та послуг у ТОВ „Дара-Сервіс" та ПП „Гледіс".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем вчинено операції по придбанню товарів та послуг у наступних підприємств: ПП „Укр.Будпром-Сервіс", ТОВ „Соф-Тек", ТОВ „Дара-Сервіс", ПП „Сунатко", ПП „Гледіс".

По взаємовідносинам з ПП „Укр.Будпром-Сервіс" та ТОВ „Соф-Тек", встановлено, що послуги субпідряду здійснювались на підставі субпідрядних договорів, відповідні роботи приймалися на підставі актів приймання-передачі будівельних робіт (типова форма №КБ-2в), оформлені належним чином податкові накладні, оплата за виконані роботи проводилась у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи. Відповідні роботи проводились на користь ТОВ „Техекс", ПП „Донком", ПАТ „Сан ІнБев Україна", що підтверджується договорами, актами приймання-передачі будівельних робіт (типова форма №КБ-2в), податковими накладними, банківськими виписками та платіжними дорученнями, що додані до матеріалів справи.

Предметом даних правочинів є виконання пусконалагоджувальних та монтажних робіт на ПС „Сталінградська", ПС „Дергачі", ПС „Орджонікідзе", тобто, здійснення господарської діяльності, яка в силу норм Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підлягає ліцензуванню.

Згідно з ліцензіями серії АВ №517721, серії АВ №356643, серії АВ №574842, ТОВ „Електромонтаж", ПП „Укр.Будпром-Сервіс" та ТОВ „Соф-Тек" мають право на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.

Судами попередніх інстанцій досліджено декларацію по податку на додану вартість від 17.11.2011 та акти готовності об'єктів будівництва до експлуатації від 17.12.2009, від 22.10.2010.

Стосовно взаємовідносинам позивача з ПП „Сунатко" та ТОВ „Дара-Сервіс".

Товар отриманий на підставі видаткових накладних та податкових накладних, що містяться в матеріалах справи.

Отримання продукції проводилось на підставі довіреності, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей, оплата за отриманий товар проводилась у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Відповідно до умов договорів поставка товару здійснювалась за рахунок та транспортом ПП „Сунатко", ТОВ „Дара-Сервіс" на об'єкт будівництва або визначене місце поставки, в якому товар в подальшому був переданий третій особі.

Придбаний позивачем у ПП „Сунатко" та ТОВ „Дара-Сервіс", використаний у господарській діяльності шляхом монтажу при виконанні робіт та шляхом продажу ТОВ „Електропівденьмонтаж", ЗАТ „НВО Укрсовпроект" та іншим підприємствам, що підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, довіреностями про отримання товару, платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Стосовно взаємовідносинам позивача з ПП „Гледіс".

Позивачем на підставі договорів № 52-03/08 від 03.08.2009, № 52-03/03 від 03.03.2010, № 08-02/04 від 02.04.2010, № 10-01/06 від 01.06.2010, № 14-20/07 від 20.07.2010, 317-1/09 від 01.09.2010, укладеними між ТОВ „Електромонтаж" та ПП „Гледіс", отримані транспортні послуги , що підтверджується актами виконаних робіт та послуг, податковими накладними, банківськими виписками та платіжними дорученнями, ліцензією АВ №336587 про право на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами, за формою та змістом не суперечать закону, сторони на момент господарських операцій мали правовий статус платників податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію зазначених контрагентів платниками податку на додану вартість.

Відповідач не надав доказів прийняття компетентним органом рішення про порушення кримінальної справи або обвинувального вироку відносно посадових осіб ПП „Укр.Будпром-Сервіс", ТОВ „Соф-Тек", ТОВ „Дара-Сервіс", ПП „Сунатко", ПП „Гледіс" або за фактами діяльності платників податків, що викладені в акті.

Згідно листа заступника начальника відділу податкової міліції ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.12.2011 року №26966 /10/26-024 за результатами розгляду висновків акту перевірки ТОВ „Електромонтаж" №5219/2305/31436977 від 08.11.2011 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України на підставі п.2 ст. 6 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товарів, послуг (робіт) у ПП "Укр.Будпром-Сервіс", ТОВ "Соф-Тек", ТОВ "Дара-Сервіс", ПП "Сунатко", ПП "Гледіс".

Листом № 14-05 від 14.05.2012 ТОВ „Дара-Сервіс" та листом № 14/05 від 14.05.2012 ПП „Гледіс" підтвердили факт виконання договорів поставки та надання послуг укладених з ТОВ „Електромонтаж".

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Факти придбання продукції та проведення розрахунків, підтверджується договорами та додатковими угодами до них, видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, документами, що підтверджують розрахунки за виконані послуги та отримані товари.

Щодо зв'язку витрат на придбання продукції та отриманих послуг з господарською діяльністю позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що видами господарської діяльності позивача є, зокрема: монтаж , ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування; будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; оптова торгівля; ремонт і технічне обслуговування електророзподільної та контрольної апаратури.

Таким чином, діяльність позивача з надання послуг по будівництву електричних станцій, придбання продукції для виконання таких послуг є господарською діяльністю в розумінні Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Придбана продукція використовувались ТОВ „Електромонтаж" для виконання робіт по будівництву електростанції, подальшої реалізації такої продукції, з метою виконання своїх зобов'язань по договорам підряду, пов'язана з веденням власної господарської діяльності позивача.

Суми податкового кредиту заявлені позивачем підтверджені податковими накладними, які складені на підставі договорів.

На час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів та послуг, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 у справі № 2а-3258/12/2070 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 у справі № 2а-3258/12/2070 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко