Ухвала суду № 29399340, 31.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2013 р. м. Київ К-26844/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Федоров М.О.

Островича С.Е.

за участю:

секретаря Бовкуна В.В.

представника позивача Кравця О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія Вінницяобленерго»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010

у справі № 2-а-857/09/0270

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія Вінницяобленерго»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія Вінницяобленерго» (далі по тексту -позивач, ВАТ «АК Вінницяобленерго») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції м. Вінниці (далі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000692320/0 від 14.07.2008, №0000702320/0 від 14.07.2008, №0000692320/1 від 17.09.2008, №0000702320/1 від 17.09.2008, №0000692320/2 від 26.11.2008, №0000702320/2 від 26.11.2008, №0000692320/3 від 03.02.2009, №0000702320/3 від 03.02.2009.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2009 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010 та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2009, посилаючись на те, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 01.01.2008, за результатами якої складено акт №1364/2320/00130694 від 01.07.2008.

В ході перевірки встановлено порушення з боку позивача п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»283/97-ВР від 22.05.1997, в результаті чого занижено податок на прибуток, в періоді що перевірявся, на загальну суму 893769,00 грн., а також порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 621353,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення №0000692320/0 від 14.07.2008 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1162451,00 грн., в тому рахунку за основним платежем сума складає 774967,00 грн., за штрафними санкціями 387484,00 грн., а також №0000702320/0 від 14.07.2008 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 932030,00 грн., в тому рахунку за основним платежем 621353,00 грн., за штрафними санкціями 310677,00 грн.

В результаті адміністративного оскарження даних рішень, відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення: №0000692320/1 від 17.09.2008, №0000702320/1 від 17.09.2008, №0000692320/2 від 26.11.2008, №0000702320/1 від 26.11.2008, №0000692320/3 від 03.02.2009 та №0000702320/3 від 03.02.2009.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що електроенергія була фактично придбана підприємством для подальшого продажу користувачам і, відповідно, вся вартість електроенергії підлягає включенню до складу валових витрат підприємства.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті Закону.

У п. 1.32 ст. 1 даного Закону господарську діяльність визначено як будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та істотною. Як безпосередню участь слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що господарська діяльність позивача полягає в закупівлі електричної енергії в оптових обсягах і за оптовими цінами у Державного підприємства «Енергоринок»та її реалізації у роздріб через мережу ліній електропередач.

Допустимі втрати електричної енергії (нормативні витрати) для позивача затверджені Міністерством палива та енергетики України на ІІ-ІV кв. 2006 року та І кв. 2007 року протокол від 15.03.2006 та на ІІ-ІV кв. 2007 року та І кв. 2008 року.

У звітному періоді позивач включив до складу валових витрат вартість електричної енергії згідно з податковими накладними та рахунками Державного підприємства «Енергоринок»у повному обсязі, не зменшивши при цьому валові витрати на суму понаднормативних втрат електричної енергії, яка не використовувалася в його господарській діяльності, не пройшла через лічильники споживачів.

До складу валових витрат належать лише витрати, прямо передбачені Законом, що використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства. Ці вимоги є обов'язковими і для підприємств, метою діяльності яких є роздрібний продаж електричної енергії, придбаної оптом.

Визначальною ознакою віднесення понаднормативних втрат електроенергії до складу валових витрат є її безпосереднє використання у господарській діяльності, а саме у підготовці, організації, веденні виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороні праці.

Порядок визначення спожитої електроенергії, поставленої населенню встановлено Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357, відповідно до яких розрахунок та оформлення документів щодо визначення кількості та вартості спожитої електроенергії проводиться самостійно за розрахунковими книжками, платіжними документами або за карткою попередньої оплати (п. 21, п. 22 Правил).

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат підприємства витрати електричної енергії, яка не використовувалася в його господарській діяльності, оскільки він не підтвердив продаж цієї електроенергії споживачам, тому позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином застосовані норми матеріального та процесуального права. Порушень, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія Вінницяобленерго»залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.О. Федоров (підпис)С.Е. Острович З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова