Ухвала суду № 29398574, 08.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2013 р.Справа № 2а-8676/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: предстанвиків сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012р. по справі № 2а-8676/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Моторс"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баварія Моторс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнень, просило: скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 р. позов задоволено, а саме: скасовані податкові повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №000093021 від 20.07.2012 р., №0000940221 від 20.07.2012 р., №0001140221 від 17.08.2012 р.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, КАС України та невідповідність висновкім суду першої інстанції обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенні не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Баварія Моторс» зареєстровано як платник податків та взято на облік платника податків у ДПІ Комінтернівського району № 45 від 14.01.2008 р., ТОВ «Баварія Моторс» зареєстровано як платник податку на додану вартість та має свідоцтво платника ПДВ №100092451 від 25.01.2008 р.

Фахівцями податкового органу проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Баварія Моторс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 р., про що складено акт №1880/22-104/30428043 від 25.06.2012 р.

За результати проведеної перевірки складений акт №1880/22-104/30428043 від 25.06.2012 р., на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення: №000093021 від 20.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 390 086,50 грн. з яких 284 857,00 грн. - за основним платежем, 105229, 50 грн. - штрафна санкція; № 0000940221 від 20.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 264 593,00 грн.; №0001140221 від 17.08.2012 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 13 046 419, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені на підставі висновків відображених в акті перевірки №1880/22-104/30428043 від 25 червня 2012 р., а саме: податковим органом було встановлено, що позивачем було завищено задекларовані показники у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11» всього у сумі 124 750,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 124 750,00 грн., зміст порушення вказано в акті № 335/23-405/30428043 від 24.02.2012 р. за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Баварія Моторс" по взаємовідносинам з ТОВ «ПП Рем-Тех-Ком» код 36370633, ТОВ НВП «Кванта» код 36507544, ПП «Бізнес Тема» код 32492456, який є невід'ємною частиною даного акту. Крім того, на думку відповідача, позивачем завищено податковий кредит в розмірі 218 357,00 грн. внаслідок порушень зміст яких, вказано в акті № 335/23-405/30428043 від 24.02.2012 р. за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки; також, позивачем зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання юридичних послуг у ТОВ «Промтехноопт» (Код ЄДРПОУ 37092055) в розмірі 66 500,00 грн. В результаті вказаних порушень перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 284 857,00 грн. Крім того, на думку відповідача, на порушення п.150.1. ст.150 Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), з урахуванням вимог щодо його застосування, встановлених п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, позивачем завищено показники у рядку 6 Декларації «Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування» всього у сумі 5 356 040, 00 грн., внаслідок завищення «від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду» (від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 р. рядок 06.6. Декларації) всього в сумі 5 356 040, 00 грн., а за 2011 р.- в сумі 3 972 461,00 грн. В результаті вказаних порушень перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 264 593,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ НВП «Кванта»було укладено договір №28-12 про надання рекламних послуг від 28.12.10, згідно якого Виконавець (ТОВ «НВП Кванта») проводить рекламні компанії в інтересах Замовника (ТОВ «Баварія Моторс» ), а Замовник приймає та сплачує такі послуги Виконавця в порядку та на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов вищезазначеного договору сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 30.01.11 р. , №2 від 04.04.11 р., №3 від 05.05.11, №4 від 02.06.11 р., №5 від 05.07.11р.

Також виконання зазначеного договору підтверджується наявними в справі копіями актом прийому - передачі наданих послуг, а саме: №1 від 31.01.11 р. на суму 149700,00 грн., у т.ч. ПДВ 24950,00 грн., № 2 від 29.04.11 р. на суму 178200,00 грн., у т.ч. ПДВ 29700,00 грн.; № 3 від 30.05.11 р. на суму 118500 ,00 грн., у т.ч. ПДВ 19750 ,00 грн., №4 від 28.07.11 р. на суму 292620,00 грн. у т.ч. ПДВ 48770,00 грн.; №5 від 08.08.11 р. на суму 278200 грн., у т.ч. ПДВ 46366,67 грн. та копіями платіжних доручень №149 від 03.02.2011 р., №157 від 04.02.2011 р., 673 від 13.05.2011 р., №1060 від 15.07.2011 р., №1245 від 19.08.2011 р. ТОВ «Баварія Моторс» здійснило оплату за надані послуги на користь ТОВ «НВП Кванта».

ТОВ «Баварія Моторс» отримало від ТОВ «НВП Кванта» податкові накладні №14 від 31.01.2011 р. на суму 149700,00 грн., у т.ч. ПДВ 24950,00 грн., №30 від 29.04.2011 р. на суму 178200,00 грн., у т.ч. ПДВ 29700,00 грн.; №16 від 30.05.2011 р. на суму 118500 ,00 грн., у т.ч. ПДВ 19750 ,00 грн., №26 від 28.07.2011р. на суму 292620,00 грн. у т.ч. ПДВ 48770,00 грн., №17 від 08.08.2011 р. на суму 278200 грн., у т.ч. ПДВ 46366,67 грн., які булі внесені до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

28.12.2010 р. між ТОВ «Баварія Моторс» та ПП «Бізнес Тема» було укладено договір №01/09-11 про надання рекламних послуг від 01.09.11 р., згідно умов якого виконавець (ПП «Бізнес Тема») зобов'язується протягом всього строку дії зазначеного договору надавати послуги із проведення рекламних кампаній замовника (ТОВ «Баварія Моторс») в обсязі та умовах, визначених договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

До зазначеного договору була укладена додаткова угода про умови рекламної компанії № 1 від 01.09.11 р.

Виконання зазначеного договору підтверджується копіями акту приймання передачі наданих послуг №1 від 30.09.11 р. на суму 292 920,00 грн, у т.ч. ПДВ 48820,00 грн. Платіжним дорученням № 1537 від 03.10.2011 р., ТОВ «Баварія Моторс» здійснило оплату за надані послуги на користь ПП «Бізнес Тема». ТОВ «Баварія Моторс» отримало від ПП «Бізнес Тема» податкову накладну №12 від 30.09.2011 р. на суму 292920,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%-48820,00 грн., яка була внесена до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2011 р.

05.01.2011 р. між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» було укладено договір про надання юридичних послуг №05/01/2011 р., згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених договором.

Виконання зазначеного договору підтверджується актом прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2011 р. на суму 399 000,00 р. з урахуванням ПДВ 20%-66500,00 грн. та платіжним дорученням №1723 від 03.11.2011 р., згідно якого ТОВ «Баварія Моторс» здійснило оплату в сумі 399 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%-66500,00 грн. за надані юридичні послуги на користь ТОВ «Промтехноопт». ТОВ «Баварія Моторс» отримало від ТОВ «Промтехноопт» податкову накладну №699 від 31.10.2011 р. на суму 399 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%-66500,00 грн., яка була внесена до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2011 р.

Судовим розглядом встановлено, що у 2011 р. ТОВ «Баварія Моторс» не отримувало товари (послуги) від ПП «Рем-Тех-Ком».

Матеріалами справи встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагентами ТОВ «Баварія Моторс»- ТОВ «Промтехноопт», ТОВ НВП «Кванта», ПП «Бізнес Тема» вказані підприємства були зареєстровані як платники ПДВ та мали свідоцтва платника ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що вищезазначені первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що платіжні доручення №1060 від 15.07.2011 р., №673 від 13.05.2011 р., №157 від 04.02.2011 р., №149 від 03.02.2011 р., №1537 від 03.10.2011 р., №1245 від 19.08.2011 р., №1722 від 02.11.2011 р., №1723 від 03.11.2011 р. засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Таким чином, зазначені документи належним чином підтверджують оплату отриманих послуг, є належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, жодних зауважень до правоздатності та дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами у Основ'янської МДПІ Харківської області ДПС відсутні.

Судовим розглядом встановлено, що податковим органом були зроблені висновки про порушення позивачем діючого законодавства на підставі складеного податковим органом акту № 335/23-405/30428043 від 24.02.2012 р. за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Баварія Моторс" по взаємовідносинам з ТОВ «ПП Рем-Тех-Ком» код 36370633, ТОВ НВП «Кванта» код 36507544, ПП «Бізнес Тема» код 32492456 та висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ПП Рем-Тех-Ком», ТОВ НВП «Кванта», ПП «Бізнес Тема».

Колегія суддів зазначає, що акт податкової перевірки не може бути визнаний належним, допустимим та достатнім в розумінні ст.ст. 70, 86, 159 КАС України доказом факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись.

Натомість до кола таких доказів можуть бути віднесені такі, що набрали законної сили обвинувальний вирок суду, винесений відносно посадових осіб платника податків за вчинення злочинів, що передбачені ст. ст. 191 або 212 Кримінального кодексу України (адже метою вчинення нікчемного правочину або викривлення дійсних показників господарських операцій в податковому обліку платника податків є намір платника податків на заволодіння державним майном або намір платника податків на ухилення від сплати податків, зборів), рішення адміністративного суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, рішення адміністративного суду про визнання правочину недійсним.

Проте, перелічених доказів відповідач до суду не подав, в основу спірного рішення таких доказів не поклав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону ,не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За умови фактичного здійснення господарських операцій, єдиним документом, який надає право платнику податку формувати податковий кредит, є податкова накладна. Закон України "Про податок на додану вартість" не вимагає від платника надання додаткових документальних відомостей щодо обґрунтування вартості наданих послуг (смети витрат, калькуляції) тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. На час укладання договорів із позивачем, його контрагенти були належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, тобто мали достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод та були платниками ПДВ згідно чинного законодавства.

За змістом п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Також судовим розглядом встановлено, що в акті перевірки №1880/22-104/30428043 від 25.06.2012 р. відповідачем зазначено порушення позивачем п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем, на думку суб'єкта владних повноважень, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3972461,00 грн. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001140221 від 17.08.2012 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 13 046 419,00 грн., вказана сума не відображена та не підтверджується висновками акту перевірки №1880/22-104/30428043 від 25.06.2012р.

Зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням здійснено відповідачем у зв'язку із відображенням позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у рядку 6 Декларації « Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування» всього в сумі 5356040,00 грн. у тому числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 5 356 040,00 грн., внаслідок завищення «від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний період або від'ємне значення оподаткування за І квартал 2011 року)(рядок 06.6) всього в сумі 5 356 040,00 грн. в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся по деклараціях за І півріччя 2011 р. у сумі 5 356 040,00 грн., за 9 місяців 2011 року у сумі 3 593 168,00 грн., за 2011 рік- у сумі 3 972 461,00 грн., що, на думку відповідача, не узгоджується із положеннями п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту дозволяє включати тільки від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

З акту перевірки вбачається, що докази достовірності встановлених фактів завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Висновки акту перевірки базуються на обставинах набрання чинності розділу III Податкового кодексу України з 01.04.2011 року, яким, на думку відповідача, не передбачена можливість обліку у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року. Податковий орган доводив, що у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається від'ємне значення за 2010 рік, а лише за 1 квартал 2011 року.

Відповідно до вимог підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

10.05.2011 р. у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі -5356040 грн. У ході судового засідання встановлено, що зауважень у відповідача по декларації не було.

Таким чином, в декларацію від 09.08.2011р. за ІІ квартал 2011 року в рядок 06.6 включено від'ємне значення об`єкту оподаткування в сумі 5356040 грн. грн. із рядка 08 декларації від 10.05.11р. за І квартал 2011 р., яке відповідно відображено і в рядку 06.6 декларації від 24.11.2011 р. за ІІ - ІІІ квартал 2011 року та рядку 06.6 декларації від 09.02.2012 р. ІІ- ІV квартал 2011 року.

Від'ємне значення об`єкту оподаткування за І квартал 2011 року, в свою чергу, призвело до відображення від'ємного об`єкту оподаткування від усіх видів діяльності за ІІ квартал 2011 року в сумі - 6742843 грн. (рядок 07); за ІІ- ІІІ квартал 2011 року в сумі-3593168 грн. (рядок 07), за ІІ- ІV квартал 2011 року в сумі-3972461 грн. (рядок 07).

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений ст. 150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим п. 3 підр. 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з п. 1 підр. 4 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у п. 3 підр. 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-3 кварталу 2011 року, яким визначено особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, зважаючи на норми Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

У разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року така сума від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Будь-яких обмежень витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, адже у подальшому (у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі) він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Відповідно до вимог ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст. 139 Податкового кодексу України. Цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України, які не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за І, ІІ- ІV квартал 2011 року та відповідач цього факту не заперечує, і правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування І, ІІ- ІV кварталу 2011 року не оскаржує.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2012р. по справі № 2а-8676/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 14.01.2013 р.