Ухвала суду № 29398416, 08.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/4580/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1670/4580/12

за позовом Комунального госпрозрахункового підприємства "Союзрембуд"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне госпрозрахункове підприємство "Союзрембуд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 р. позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано винесені Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення №0003582301/74 від 06.03.2012 року та №0003592301/75 від 06.03.2012 року.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку КГП "Союзрембуд" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Промислова група ДФМ" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року В зв`язку з ненаданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 20.01.2012 року № 2539/10, за результатами якої був складений акт №966/23-308/03332139 від 22 лютого 2012 р. (а.с. 81-101).

Зазначеним актом встановлені наступні порушення позивачем податкового законодавства України, а саме: -п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 20651 грн.; -ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8162 грн. 46 коп., в тому числі, за травень 2011 року -8026 грн. 96 коп., червень 2011 року -135 грн. 50 коп.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесені податкове повідомлення-рішення №0003582301/74 від 06.03.2012 року про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 20 651 грн. та податкове повідомлення - рішення №0003592301/75 від 06.03.2012 року про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі в розмірі 8163 грн. 46 коп., з них за основним платежем 8162 грн. 46 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. ( а.с. 39, 41).

Позивачем були оскаржені зазначені податкові повідомлення - рішення у адміністративному порядку, проте зазначені податкові повідомлення - рішення були залишені податковим органом без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що протягом перевіряємого Кременчуцькою ОДПІ періоду, позивач знаходився у господарських відносинах з ТОВ "Промислова група ДФМ" щодо поставки товару (труб, муфти, карбіду та інші).

Поставка товару від ТОВ "Промислова група ДФМ" підтверджується рахунками із зазначенням асортименту та кількості товару, що буде постачатися, а саме: рахунок №209 від 05.05.2011 року (а.с. 22), рахунок №205 від 23.05.2011 року (а.с. 17), рахунок №239 від 03.06.2011 року (а.с. 14) та податковими накладними: - № 54 від 23.05.2011 року щодо поставки товарів на загальну суму 8648 грн. 62 коп., в тому числі ПДВ -1441 грн. 44 коп. (а.с. 18); - № 61 від 25.05.2011 року щодо поставки товарів на загальну суму 39513 грн. 11 коп., в тому числі ПДВ -6585 грн. 52 коп. (а.с. 23); - № б/н від 14.06.2011 року щодо поставки товару на загальну суму 813 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -135 грн. 50 коп. (а.с. 15).

Судовим розглядом встановлено, що зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Промислова група ДФМ", яке на момент їх видачі було зареєстровано як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі доказами.

Факт господарських операцій позивача із ТОВ "Промислова група ДФМ" у травні 2011 року та червні 2011 року щодо поставки товарів підтверджується накладними № 209 від 10.05.2011 року (а.с. 21), № 205 від 23.05.2011 року, № 239 від 14.06.2011 року, банківськими документами щодо оплати товару (а.с. 102-103).

Перевезення товару від ТОВ "Промислова група ДФМ" здійснювалось ГКП "Союзрембуд" автомобілями, що знаходяться на балансі підприємства, - ІЖ 2715 ВІ 9517 ВС, МАЗ 5549 9514 ВС водієм ОСОБА_1, який згідно наказу № 26-К від 11 серпня 2010 року працював на посаді водія підприємства.

Перевезення придбаного товару підтверджується товарно - транспортними накладними, а саме: товарно-транспортною накладною від 23.05.2011 року та товарно-транспортною накладною від 10 травня 2011 року , та подорожніми листами № 11 від 23.05.2011 року, №18 від 10.05.2012 року (а.с. 19, 20, 24, 25).

Використання придбаного позивачем у ТОВ "Промислова група ДФМ" товару в межах господарської діяльності шляхом виконання робіт з капітального ремонту трубопроводів холодного водопостачання в житловому будинку №37 по вул. Червона Гірка в м. Кременчуці підтверджується укладеним позивачем з Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради договору № 29 від 04 травня 2011 року. Господарські операції позивача здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД.

Позивачем був повністю проведений розрахунок з ТОВ "Промислова група ДФМ" за придбаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок (а.с. 102-103).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, діючого на момент подання позивачем декларації з ПДВ за травень 2011 року та червень 2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України встановлене, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складанні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанціїї стосовно того, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи, що господарські операції позивача з ТОВ "Промислова група ДФМ" у травні 2011 року та червні 2011 року мали реальний характер, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Промислова група ДФМ" ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0003592301/75 від 06.03.2012 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 8163 грн. 46 коп., з них за основним платежем 8162 грн. 46 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. необґрунтоване та прийнято з порушенням діючого законодавства, оскільки матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій з придбання товарів та їх подальшого використання у межах господарської діяльності.

З матеріалів акту перевірки від 22.02.2012 року №966/23-308/03332139 вбачається, що Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку про отримання позивачем від ТОВ "Промислова група ДФМ" безоплатно товару, вартість якого підлягає включенню до валових доходів ГКП "Союзрембуд" згідно пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

З акту перевірки позивача від 22.02.2012 року №966/23-308/03332139 вбачається, що Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку про отримання позивачем від ТОВ "Промислова група ДФМ" безоплатно товару, вартість якого підлягає включенню до валових доходів ГКП "Союзрембуд" згідно пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами апеляційної скарги, оскільки зазначений товар був придбаний позивачем в межах господарських відносин з ТОВ "Промислова група ДФМ", господарські операції мали реальний характер, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку (які досліджувались вище), що жодним чином не підпадає під визначення безповоротної або поворотної фінансової допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стсовно того, що Кременчуцька ОДПІ дійшла помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 20651 грн. за 2 квартал 2011 року.

Доводи відповідача стосовно того, що у контрагента ТОВ "Промислова компанія ДМФ" власних виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначені висновки не враховують нічим не обмежені права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди (користування) приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2012р. по справі № 2а-1670/4580/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 14.01.2013 р.