Ухвала суду № 29397508, 29.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р. Справа № 49479/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

11 квітня 2011 року головне управління Пенсійного фонду України (ГУ ПФУ) у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 28.03.2011 року серії ВП № 25452312 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 1360,00 грн. та скасувати вказану постанову.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 23.03.2011 року, а постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №25452312 щодо стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. винесена державним виконавцем лише 28.03.2011 року, тобто з порушенням строків, визначених ст.28 Закону.

Крім того, суд не врахував, що рішення суду боржником не виконане у визначений державним виконавцем строк з поважних причин.

Поза увагою суду залишилось ті обставини, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі, а згідно з ч.2 ст.28 Закону України ,,Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів.

Згідно ст.73 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.

Тимчасовим кошторисом головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2011 рік не передбачено коштів на виплату сум виконавчого збору.

Таким чином, позивач вважає, що державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника виконавчого збору з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що 23.03.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову серії ВП №22908774 про стягнення з боржника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконавчого збору в розмірі 1360 грн. 00 коп.

28.03.2011 року головний державний виконавець виніс постанову серії ВП № 25452312 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу: постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 1360,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору відповідає вимогам Закону України ,,Про виконавче провадження", а тому дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є правомірними.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, в силу вимог п.7 ч.2 статті 17 Закону України ,,Про виконавче провадження" ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Частиною 1 статті 18 Закону України ,,Про виконавче провадження" визначено вимоги до виконавчого документу, в якому зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження або місце проживання; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч.1 ст. 19 вказаного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до ст. 28 Закону України ,,Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.1).

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (ч.7).

Передбачені ст. 26 Закону України ,,Про виконавче провадження" підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження були відсутні, а тому державний виконавець зобов'язаний був відкрити виконавче провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та законності оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ - постанова про стягнення виконавчого збору містить всі необхідні реквізити та відповідає вимогам ч. 1 ст.18 Закону України ,,Про виконавче провадження".

Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає безпідставними, оскільки вони стосуються правомірності постанови про стягнення виконавчого збору, а не оскарженої постанови.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2а-4235/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й.Коваль