Ухвала суду № 29397552, 13.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р. Справа № 9104/59336/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

з участю секретаря - Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАН» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року по справі № 2а-159/12/1970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАН» до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 0000522301,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАН» 17.01.2012 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо внесення недостовірних відомостей до акту перевірки від 28.10.2011 року № 686/2300/34566828, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області від 29.12.2011 року № 0000522301.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року в задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що всупереч вимогам наказу ДПА України від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» в акті перевірки від 28.10.2011 року № 686/2300/34566828 чітко не викладено зміст порушень з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, а також на те, що при корегуванні податкового кредиту у зв'язку з переходом на спеціальний режим оподаткування внесенню до декларації з податку на додану вартість (скороченої) підлягала лише та сума податкового кредиту, яка виникла у зв'язку з проведенням операцій з придбання основних фондів після набрання чинності статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим в вересні 2011 року й проводилось корегування.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просили відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в грудні 2010 року, після переходу на спеціальний режим оподаткування, правомірно було проведено корегування податкового кредиту шляхом перенесення до декларації з податку на додану вартість (скороченої) суми податкового кредиту в розмірі 1486756.00 грн, а дії щодо корегування податкового кредиту в вересні 2011 року шляхом перенесення в декларацію з податку на додану вартість (основну) суми в розмірі 782242.00 грн є неправомірними та такими, що направлені на ухилення від сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у зв'язку з переходом з 01.12.2010 року на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість ТзОВ «БІО-ЛАН» було проведено корегування податкового кредиту за грудень 2010 року пов'язане з використанням раніше придбаних товарів, основних фондів частково для використання в сільськогосподарському виробництві в сумі 1486756.00 грн Вказану суму податкового кредиту було включено до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої).

14.09.2011 року позивачем подано до органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість (основної) за грудень 2010 року. Відповідно до уточнюючого розрахунку до вказаної декларації до податкового кредиту уточнюючого розрахунку до податкової декларації за грудень 2010 року (основної) суму податку на додану вартість, яку було попередньо вилучено з податкового кредиту декларації з податку на додану вартість (основної) за грудень 2010 року зменшено на 782242.00 грн.

Таке корегування проведено ТзОВ «БІО-ЛАН» з урахуванням вимог листа ДПА України від 07.04.2009 року № 7255/7/16-1117 «Щодо застосування спеціального режиму оподаткування», відповідно до якого норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» розповсюджуються на операції виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, починаючи з 01.01.2009 року, тобто з дня набрання чинності вказаною статтею.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 81.6 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до підпункту 81.15.1 пункту 81.15. статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» до виробничих факторів зокрема належать товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 81 Закону України «Про податок на додану вартість») суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Відповідно до абзацу 5 пункту 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 16 при реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування корегування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших проводиться виходячи із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що корегування податкового кредиту при переході на спеціальний режим оподаткування повинно проводитись з урахуванням залишкової вартості всіх основних фондів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському або переробному виробництві, а не лише тих, які були придбані з дня набрання чинності статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, ТзОВ «БІО-ЛАН» не мало жодних правових підстав для проведення корегування податкового кредиту шляхом вилучення з декларації з податку на додану вартість (скороченої) суми податку на додану вартість з операцій щодо придбання основних фондів, які були проведені до 01.01.2009 року.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО-ЛАН» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року по справі № 2а-159/12/1970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС