Ухвала суду № 29397185, 05.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р. Справа № 9104/11313/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Багрія В.М., Гінди О.М.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

5 січня 2011 року ТзОВ «Тропік» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова в якому просило визнати протиправними дії відповідача в частині викладення висновків у акті позапланової перевірки від 12.10.2010 року № 533/23-4/20831737 щодо безтоварності господарських операцій.

10 січня 2011 року, на підставі ч. 1 ст. 137 КАС України, позивачем подано заяву про зміну позовних вимог в якій просить скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000782340/0/30915 від 08.12.2010 року, яким йому було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2058727,00 грн. з яких у 9 місяці 2010 року на суму 1422023,00 грн., у 7 місяці 2010 року на суму 636704,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що висновки посадових осіб відповідача в акті перевірки від 30.11.2010 року про безтоварність господарських операцій з ТзОВ «Клепсідра» спростовуються доданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами та іншими доказами, а тому прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано, прийняте ДПІ у Личаківському районі м. Львова, податкове повідомлення-рішення від 08.12.2010 року за № 0000782340/0/30915.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що наявні в матеріалах справи докази спростовують висновки податкового органу державної податкової служби щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Клепсідра», а відтак, оскаржуване податкове повідомлення - рішення слід скасувати.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Личаківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 02.11.2010 року № 913, від 16.11.2010 року № 962 та відповідно до наказів ДПІ в Личаківському районі м. Львова від 02.11.2010 року № 492, від 16.11.2010 року № 514 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Тропік» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за серпень-вересень 2010 року.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 1.3, 1.7, п.п. 1.8, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), що призвело до завищення заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за серпень 2010 року 1422023 грн. 00 коп. та за вересень 2010 року 636704 грн. 00 коп. Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі ТМЦ від продавця до покупця, а також на тому, що ТОВ «Клепсідра» має стан платника 9 (відсутність за місцезнаходженням), у звітному періоді декларує податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту.

За результатами перевірки складено акт №622/23-4/20831737 від 30.11.2010 року на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000782340/0/30915 від 08.12.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2058727 грн. 00 коп., в тому числі за серпень 2010 року 1422023 грн. 00 коп. та за вересень 2010 року 636704 грн. 00 коп.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю таких висновків суду першої інстанції з наступних підстав.

Закон України від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість", порушення якого встановлено податковим органом, втратив чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).

Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому положення Закону України "Про податок на додану вартість" застосовуються судом при вирішенні спору.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.1.8 ст.1 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Так, згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зміст наведених вище норм Закону свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 20.05.2010 року між ТзОВ «Тропік» та ТОВ «Клепсідра» укладено договір про поставку товарів № 1/20 (купівля фруктів та овочів). Згідно умов договору покупцю надаються рахунки - фактури, видаткові та податкові накладні.

На виконання договору у серпні та вересні 2010 року позивачем придбано у ТОВ «Клепсідра» фрукти та овочі про що виписано рахунки - фактури, видаткові та податкові накладні (Т.1, а.с. 61-99, 110-134).

Листом від 28.01.2011 року філія АБ «Південний» підтвердило, що з поточного рахунку ТОВ «Тропік» на ТОВ «Клепсідра» за період з 01.05.2010 року по 26.01.2011 року було перераховано кошти в сумі 5400000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (Т.1, а.с. 157-159).

Стосовно доводів податкового органу про відсутність ТОВ «Клепсідра» за місцезнаходженням, то такі спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 4 с. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою пов'язується виникнення цивільної правоздатності.

Згідно з ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.12.2010 р. ТзОВ «Клепсідра» знаходиться за адресою: 65125, м. Одеса, вул. Арнаутська, буд. 2 «Б». В графі «статус відомостей про юридичну особу» вказано «підтверджено» (Т.1, а.с. 55-56).

З метою підтвердження вказаної обставини 11.01.2011 року ТзОВ «Тропік» звернулось до ТзОВ «Клепсідра» за зареєстрованою адресою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, з проханням провести звірку взаємних розрахунків за період з 20.05.2010 року по 31.12.2010 року (Т.1, а.с. 142-144).

Стосовно доводів податкового органу про відсутність документів, які підтверджують транспортування купленого позивачем товару, то вони вірно не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки такі обставини повинні аналізуватись та досліджуватись з урахуванням конкретних договірних відносин, які були визначені сторонами (позивачем та його контрагентом) у вказаному вище договорі про поставку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору № 1/20 від 20.05.2010 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «Клепсідра» транспортування здійснюється продавцем. Відтак, відсутні правові підстави вимагати у позивача товаро-транспортні документи.

В той же час, у підтвердженні реальності господарських операцій з ТзОВ «Клепсідра» та використання придбаного товару у господарській діяльності позивачем до матеріалів справи було приєднано завірені копії: подорожніх листів за серпень, вересень 2010 року, копії квитанцій з АЗС за серпень, вересень 2010 року (Т.2, а.с. 136-247); договору оренди № 17/08 від 30.09.2008 року згідно якого позивач орендує складське приміщення з обладнанням загальною площею 2909,7 м.кв. та адміністративне приміщення з обладнанням площею 175 м.кв., за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8 (Т.1, а.с. 145-147); договору оренди № 19/09 від 01.01.2009 року згідно якого позивач орендує складське приміщення з обладнанням загальною площею 3043,4 м.кв., за адресою м. Одеса, вул. Моторна, 8/17 (Т.1, а.с. 148-150); свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів власниками яких є позивач (Т.1, а.с. 153-156); договорів поставок та купівлі-продажу, які засвідчують те, що придбаний у ТзОВ «Клепсідра» в подальшому реалізовувався іншим суб'єктам підприємницької діяльності (Т.2, а.с. 248-254, 278-285, 299-312).

На виконання вимог договору щодо оплати придбаного товару у ТзОВ «Клепсідра» позивачем надано копії виписок із банківського рахунку про перерахування з поточного рахунку ТОВ «Тропік» на ТОВ «Клепсідра» за період з 01.05.2010 року по 26.01.2011 року коштів в сумі 5400000,00 грн. (Т.1, а.с. 157-159).

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ в ціні товару, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на бюджетне відшкодування.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що реальність господарської операції, вчиненої між позивачем та ТзОВ «Клепсідра» підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які стали підставою для формування показників сум податкового кредиту.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що придбані в ТзОВ «Клепсідра» товарно-матеріальні цінності були використані з метою їх подальшої реалізації. Тобто, зазначена господарська операція здійснена в рамках господарської діяльності позивача та спрямована на отримання в майбутньому прибутку.

Таким чином, позивач, придбавши у контрагента товарно-матеріальні цінності, а також сплативши їх вартість, на підставі отриманих податкових накладних відніс до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів зазначені в них суми ПДВ з дотриманням приписів статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року по справі № 2а-258/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді : О.Б. Заверуха В.М. Багрій О.М. Гінда Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

07.02.2013 року