Ухвала суду № 2939513, 13.10.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                     Справа  №22а-2928/08                                                                                                                    головуючий суддя у 1-ій 

                     категорія статобліку-36                                                                                                                  інстанції- Соловйов В.М.

                  ( справа №5/173-3/377)

                                                                                                           

УХВАЛА

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

13 жовтня 2008 року                                                                                                            м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

 

за участю представників:

відповідача –

Семененко Я.В., Нагорної Л.М.

Горностаєва О.М.  

Буханєвіч І.В., довіреність №22300/10/10-07 від 10.10.2008р.

Волошина Т.І., довіреність №24707/10 від 07.10.2007р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на рішення Господарського суду Запорізької області

від 18.08.2005р. року у справі №5/173-3/377

за  позовом:

Приватного підприємства «Життя», с. Жовтневе, Токмацький район, Запорізька обл.

до:

про:Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

 

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А :

25.05.2004р. Приватне підприємство «Життя» (далі ПП «Життя») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Токмацька ОДПІ Запорізької області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позовна заява була мотивована тим, що податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов’язання у вигляді штрафних санкцій в розмірі 62089,00 грн., було прийнято відповідачем за висновками акту перевірки від 19.12.2003р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси підприємства, а тому ПП «Життя» просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ Запорізької області №0000222600/0/9316/26 від 19.12.2003р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.07.2004р. у справі №5/173 у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено /а.с. 76-78, т. 2/.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.01.2005р. апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.07.2004р. у справі №5/173 – без змін /а.с. 95-97, т. 2/.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2005р. касаційну скаргу ПП «Життя» задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.07.2004р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25.01.2005р. скасовано, справу направлено до Господарського суду Запорізької області на новий розгляд /а.с. 131-134, т. 2/.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.08.2005р. у справі №5/173-3/377 позовні вимоги позивача задоволено, визнано недійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ Запорізької області №0000222600/0/9316/26 від 19.12.2003р. /а.с. 147-149, т. 2/.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2005р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2005р. у справі №5/173-3/377 – без змін /а.с. 15-16, т. 3/.

            Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2007р. закрито касаційне провадження за скаргою Токмацької ОДПІ Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2005р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2005р. у справі №5/173-3/377, касаційну скаргу відповідача зі справою повернено до Вищого господарського суду України /а.с. 57-60, т. 3/.

                Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2007р. касаційну скаргу Токмацької ОДПІ Запорізької області задоволено частково, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2005р. справі №5/173-3/377 скасовано, справу направлено на розгляд до Запорізького апеляційного господарського суду зі стадії прийняття апеляційної скарги за правилами КАС України /а.с. 63-64, т. 3/.

                Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.12.2007р. адміністративну справу№5/173-3/377 передано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду /а.с. 66, т. 3/.

            Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008р. відкрито апеляційне оскарження у справі №22а-2928/08 за апеляційною скаргою Токмацької ОДПІ Запорізької області на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.08.2005р. у справі №5/173-3/377, справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 13.10.2008р. /а.с. 69, т. 3/.

            Відповідач – Токмацька ОДПІ Запорізької області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення у справі з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції від 18.08.2005р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі /а.с. 3-5, т. 3/.

                Позивач – ПП «Життя», у письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідача посилаючись на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи з’ясував усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи та ухвалив законне та обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу Токмацької ОДПІ Запорізької області залишити без задоволення, рішення суду від 18.08.2005р. у даній справі залишити без змін / а.с. 9-10, т. 3/.

                Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 18.08.2005р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився. Позивач про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином /а.с. 70, 71, т. 3/, про поважність причин неявки свого представника у судове засідання суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин, колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника позивача – ПП «Життя».

Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної карги та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Василівською МДПІ Запорізької області, на підставі посвідчення Токмацької ОДПІ Запорізької області №33045126000095 від 15.12.2003р., проведено позапланову документальну перевірку ПП «Життя» з питань дотримання вимог законодавства за період з 30.11.2002р. по 01.10.2003р.

За результатами перевірки Василівською МДПІ Запорізької області складено акт №44-26-31791200 від 19.12.2003р.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення Постанови Кабінету Міністрів України №488 від 11.04.2002р. «Про внесення деяких змін до Постанови Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р. та визнання такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України №233 від 01.03.2002р.» за період 2002-2003рр. не перераховано на спеціальні рахунки по тваринництву та рослинництву кошти у розмірі 62089,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 19.12.2003р. Токмацькою ОДПІ Запорізької області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000222600/0/9316/26, яким визначено суму податкового зобов’язання на загальну суму 62089,00 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції – 62089,00 грн. /а.с. 11, т. 1/.

Відповідно до свідоцтва від 30.11.2001р., виданого виконавчим комітетом Токмацької міської ради,  ПП «Життя» зареєстровано як юридична особа, про що зроблено реєстраційний запис №02140828Ю0010334.

Згідно з довідкою №24/8723 від 20.12.2001р., виданою Запорізьким обласним управлінням статистики, позивач внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та перебуває на обліку у відповідача як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво №11344319 серії НБ №257042 від 09.04.2002р.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки, податковим органом було зроблено висновок щодо порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України №488 від 11.04.2002р. «Про внесення деяких змін до Постанови Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р. та визнання такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України №233 від 01.03.2002р.» у зв’язку з тим, що у перевіряємому періоді нараховані суми податку на додану вартість по таким видам діяльності, як тваринництво та рослинництво, до бюджету не перераховуються, а акумулюються на спецрахунках з подальшим використанням на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, проте ПП «Життя» у 2002-2003рр. суми пільгового податку на додану вартість по скороченим деклараціям №1 (тваринництво), №2 (рослинництво), які підлягали перерахуванню на  спецрахунки, у загальному розмірі 62089,00 грн., у тому числі за 2002р. – 57471,00 грн., за період з 01.01.2003р. по 01.10.2003р. – 4618,00 грн., не були перераховані, внаслідок чого, на думку Василівської МДПІ Запорізької області, зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.                      

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції Закону, яка була чинною у періоді, за який проводилась перевірка) до 1 січня 2004 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, визначається Порядком акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р. ( у редакції від 11.04.2002р. №488).

Абзацем 2 п. 4 цього Порядку встановлено, що залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:

податкове зобов'язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (пункт 1.2); штрафна санкція (штраф) – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами (пункт 1.5); податкове повідомлення – письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 1.9).

Штрафні санкції за порушення платником податків податкового законодавства встановлені ст. 17 вищезазначеного Закону, але аналіз норм цієї статті свідчить про те, що законодавцем застосування штрафних санкцій у разі нецільового використання акумульованих коштів не передбачено.

Крім цього, системний аналіз вищевикладених норм права дозволяє дійти до висновку про те, що кошти, які залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, не є податковим зобов’язанням платника податків, а у випадку, коли такі кошти не перераховуються з поточного рахунку на окремий у передбачені для цього терміни, вони вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку, а не підлягають перерахуванню у порядку та визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки до бюджетів або державних цільових фондів.

 

Таким чином, висновки акту перевірки №44-26-31791200 від 19.12.2003р. щодо порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України №488 від 11.04.2002р. не відповідають фактичним обставинам, суперечать дослідженим судом доказам та вимогам законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача, яким до ПП «Життя» застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 62089,00 грн., є необґрунтованим та неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки та застосувавши до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права, що регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Токмацької ОДПІ Запорізької області №0000222600/0/9316/26 від 19.12.2003р., а тому вказану постанову необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись  ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційну скаргу Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області – залишити без задоволення.

                Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.08.2005р. у справі №5/173-3/377– залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2008р.

Головуючий:                                                                                                    А. О. Коршун

Судді:                                                                                                                 Я. В. Семененко

                                                                                                                             Л. М. Нагорна