Ухвала суду № 2939481, 04.11.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

          ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа  № 22а-560/08 (22а-2455/07)                                                                                                                                                           Головуючий суддя у 1 -ій

      Категорія статобліку – 39                                                                                                                                                                    інстанції – Добродняк І.Ю.                    

                                                                                                                                                                           № А23/91

        У Х В А Л А        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

             04 листопада 2008 року                                                                  м. Дніпропетровськ

             Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді-доповідача   –  Туркіної Л. П. суддів       –     Коршуна А. О., Проценко О. А. при секретарі – Галоян О.Г.              За участі представників сторін:

позивача – Гемонова о.Л,

відповідача  – не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2007 року

у справі№ А23/91

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво», м. Дніпродзержинськ

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ

             про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №261/15-2/01235047/3/40022 від 19.12.2006 р., -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Будівельні матеріали та будівництво», м. Дніпродзержинськ (далі ВАТ«Будівельні матеріали та будівництво») звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ (далі ДПІ у м. Дніпродзержинську) №261/15-2/0112355047/3/40022 від 19.12.2006 р.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2007 р. задоволено позов ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво», визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську від 19.12.2006 р. №261/15-2/0112355047/3/40022. Стягнуто з державного бюджету на користь ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» 3,40 грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтовано тим, що штрафні санкції, передбачені п. п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181), можуть бути застосовані податковим органом в межах строку передбаченого ст. 15  названого закону.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» протягом 2000-2001 років надавало до ДПІ розрахунки земельного податку, у яких підприємство самостійно визначило суми податкового зобов'язання по земельному податку.

Підпунктом 5.1. ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» задекларовані суми земельного податку сплачувало несвоєчасно.

П.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язані сплатити штраф.

Підставою для нарахування штрафу є дві обов'язкові умови: податкове зобов'язання повинно бути узгоджено, а строк його сплати повинен бути визначений Законом.

Норми вказаних підпунктів не передбачають застосування строків давності 1095 днів у разі нарахування штрафних санкцій по п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181 за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Таким чином, ДПІ у м. Дніпродзержинську правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення № 261/152/01235047/3/40022 від 19.12.2006 р. про нарахування штрафних санкцій за порушеня термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку в сумі 10799,10 грн.

В акті перевірки зазначено, що підприємством порушені вимоги п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону №2181, а саме, несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по земельному податку.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що застосування строку давності при нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій, у випадку нарахування податкового зобов’язання самим платником податку, законом не передбачено, оскільки встановлений п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181термін давності стосується лише податкових зобов'язань, які визначаються контролюючим органом у випадках, передбачених п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181. Норма зазначеного пункту не передбачає застосування терміну позовної давності при нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просить апеляційну скарги залишити без задоволення.      

Представник відповідача до суду не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ДПІ у м. Дніпродзержинську проведена перевірка ВАТ «Будівельні матеріали та будівництво» з питань несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по платі за землю. За результатами перевірки складено акт №188/15-2/01235047.

Перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно проведена сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за землю на загальну суму 99463,70 грн. із затримкою до 30 календарних днів та від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 12.05.2006 р. №261/15-2/012355047/13493 на сплату 12729,10 грн. штрафних санкцій в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону №2181.

Рішенням ДПІ у м. Дніпродзержинську від 26.07.2006 р. № 23052/00/25-008 податкове повідомлення-рішення від 12.05.2006 р. №261/15-2/012355047/13493 скасовано в частині 1930,00 грн. застосованої штрафні санкції.

28.07.2006 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №261/15-2/012355047/13493/1/23382 на суму 10799,10 грн.

Повторні скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

19.12.2006 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №261/15-2/012355047/3/40022, відповідно до якого позивачу на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 нараховано штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання 53995,50 грн. в розмірі 20%, що складає суму 10799,10 грн.

              Відповідно до п. п. 2.2.1 п. 2.2 ст.2 Закону № 2181 податкові органи стосовно податків, зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних ці­льових фондів мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції.

              Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за остан­нім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

    Відповідно до п. 1.2 Закону № 2181 податкове зобов’язання – зобов'язання платника податківсплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

     Згідно з п. 1.5 ст. 1 названого Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

    Отже суми, визначені, у якості штрафних санкцій, відносяться законом до податкових зобов'язань, у зв'язку із чим їх нарахування повинно здійснюватись у загальному порядку, визначеному для нарахування податкових зобов'язань.

    Зазначене підтверджується також нормами п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181, де зазначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

   Відповідно до п. п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181 за винятком випадків, визначених п.п.15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових, зобов'язань платника податків у випадках, визначених, цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

   За правилами п. 17.3 ст. 17 зазначеного Закону сплата (стягнення) штрафних, санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюються до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

    У зв'язку з цим та за відсутності окремих застережень щодо строківнарахування штрафних санкцій суд вважає, що строки давності для донарахування податкових зобов’язань поширюються також на штрафні санкції, які відповідно до п. п. 1.2, 1.5 ст. 1 Закону № 2181 є одним із видів податкових зобов’язань, що визначаються податковим органом за наявності певних обставин.

            Обставини справи свідчать, що оспорювані штрафні санкції визначені за межами строку, встановленого п. п. 15.1.1 ст. 15 Закону № 2181.

            Таким чином, штрафні санкції визначені податковим органом протиправно, за межами строку, встановленого ст. 15 Закону № 2181.

             На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.

             Доводи апеляційної скарги не приймаються колегією суддів, виходячи із зазначеного вище, а також, виходячи з того, що за відсутності норм щодо строків застосування штрафних санкцій, передбачених п. п. 17.1.7  ст. 17 Закону № 2181, на що посилається податкова інспекція, суд відповідно до норм ч. 7 ст. 9 КАС України повинен був би застосувати норми, що регулюють подібні правовідносини, тобто норми ст. 15 Закону № 2181.

       Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2007 р. – без змін.

            Ухваланабирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

            Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 211 КАС України.

        Ухвалу оформлено відповідно до ст. 160 КАС України 11.11.2008 р.

            Головуючий суддя:                                                                          Л.П. Туркіна

            Судді:                                                                                                 А.О. Коршун

                                                                                                                        О.А. Проценко