Постанова № 2939451, 24.09.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-5505/08

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем України

   м. Харків                                                                                                                                         24 вересня 2008 року                                                                                       

            Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -               Тацій Л. В.

при секретарі           -               Андрієць М.О.

 за участю:

прокурора – Миргород І.І.

представника позивача –  Шебаніц Н.М., діє за дорученням від 23.01.2008 за № 0610-11/181 

представника відповідача – не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом  Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Харківського оружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, в якому просив суд стягнути з Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь позивача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році у сумі 5100,00 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Відповідачем було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік. Відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача складає 1 робоче місце. Відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2007 рік становить 10328,57 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незаняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2007 році становить 5164,29 грн. На момент звернення до суду відповідачем адміністративно-фінансові санкції не сплачені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з тих самих підстав.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час, дату та місце судових засідань, призначених на 13.06.2008, 20.08.2008 та 24.09.2008 року був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 23, 25, 30), причин неприбуття не повідомив, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.  Разом з тим, Кодексом адміністративного судочинства не врегульовано питання можливості розгляду справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, який не є суб’єктом владних повноважень. Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Таким чином, у зв’язку з неврегульованістю КАС України питання про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, який не є суб’єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.  Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, заслухавши прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

                Відповідно до розрахунку встановлено, що на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників за звітній період становить 14 осіб, норматив для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2007 рік встановлено у кількості 1 особа, середньооблікова чисельність інвалідів на підприємстві у 2007 році 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників в 2007 році склав 144,6 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві в 2007 році складала 10328,57 грн.(а.с. 5), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік 5100,00 грн. (а.с. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних  осіб,  які  використовують найману працю, установлюється норматив  робочих  місць  для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків    середньооблікової   чисельності   штатних працівників  облікового  складу  за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.  

                Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, яка діє на цей час в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2960-IV, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

                 Вказана вище адміністративно господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.

                Працевлаштування – це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення. 

Відповідно до ч. 3 ст. 18  Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи,  організації, фізичні особи, які використовують  найману працю,  зобов'язані виділяти та створювати робочі  місця  для  працевлаштування інвалідів,  у   тому   числі спеціальні   робочі  місця,  створювати  для  них  умови  праці  з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації  і  забезпечувати інші    соціально-економічні    гарантії,    передбачені    чинним законодавством,  надавати державній службі зайнятості  інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів,  і звітувати Фонду   соціального   захисту   інвалідів   про   зайнятість    та працевлаштування  інвалідів  у  порядку,  встановленому  Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов’язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих  місць  для  працевлаштування інвалідів, у   тому   числі спеціальних   робочих  місць,  створення  для  них  умови  праці  з урахуванням індивідуальних програм  реабілітації  і  забезпечення інших  соціально-економічних    гарантій, а також надання  державній службі зайнятості  інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів. Згідно листа Чугуївського міськрайонного центру зайнятості від 08.05.2008 за № 682 Кочетоцьке виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства заявок на потребу в працевлаштуванні інвалідів протягом 2007 року не подало (а.с. 7).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито жодних заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України  «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Суму адміністративно-господарських санкцій відповідачем сплачені не були.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної  захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.07, ст. 169 ЦПК України,  ст.ст. 9, 71, 94, 110, 111, 121, 122, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст. 163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.   Адміністративний позов Чугуївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити в повному обсязі.

                2. Стягнути з Кочетоцького виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (ідентифікаційний код 32858894, місце знаходження – вул. Літвінова, 55, смт. Кочеток, Чугуївського району, Харківської області, 63513) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 24134567, Держпром, 1 під’їзд, 1 поверх, м. Харків, 61022) адміністративно-господарські санкції та пеню за  незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування  інвалідів  у  2007  році  у  сумі  5100,00  (п’ять тисяч сто грн. 00 коп.) грн.

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 29 вересня 2008 року.

               Суддя                                                    (підпис)                                                Л.В. Тацій

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя