Ухвала суду № 29381954, 27.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р.

справа № 0870/747/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Головко О.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової адміністрації

України

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової адміністрації

України

про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними, які виразилися у зарахуванні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за даними податкової декларації за жовтень 2009 року у сумі 12 819 149 грн. в рахунок погашення податкових зобовязань з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за січень 2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»задоволено в повному обсязі, визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекцій по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі щодо зарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за даними податкової декларації за жовтень 2009 року у сумі 12819149 грн. в рахунок погашення податкових зобовязань з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2010 року.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2009 ПАТ «ЗФЗ»як платник податку на додану вартість подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку у розмірі 12 819 109,00 грн., разом з декларацією була подана довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а також розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування. Також 20.11.2009 ПАТ «ЗФЗ»подало копію декларації із заявою про відшкодування податку до Головного управління державного казначейства у Запорізькій області.

Була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності нарахування від’ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2009 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.09.2009року по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки було складено Довідку № 206/08-08/00186542 від 18.12.2009року, відповідно до якої встановлено, що згідно з поданою ПАТ «ЗФЗ»до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок, складає 12 819 149 грн. Але сума ПДВ, яка була задекларована ПАТ «ЗФЗ»до відшкодування із бюджету на підставі даних декларації з цього податку за жовтень 2009 року не була повернута підприємству на розрахунковий рахунок.

Суд попередньої інстанції правильно виходив з того, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість та правомірністю бюджетного відшкодування, зобов'язаний діяти у спосіб, передбачений законом.

Відповідно, суд правильно застосував Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР, зокрема п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), який зобов'язує податковий орган у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У апеляційній скарзі податкова інспекція свою позицію обґрунтовує тим що є цілком правомірно те, що СДПІ здійснила погашення суми зобов’язань з ПДВ за січень 2010 року та лютий 2011 року за рахунок суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача за даними деклараціями з ПДВ за листопад 2009 року суми податку на додану вартість які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за січень 2010 року.

Інших правових та фактичних підстав для невідшкодування позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не наведено.

Обставини, на які посилається податковий орган, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження права на отримання відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Закон України «Про податок на додану вартість»передбачає, що платник може прийняти самостійне рішення, щодо напрямку отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ: або в рахунок майбутніх платежів з цього податку, або на розрахунковий рахунок у банку. Про таке рішення платник зазначає в декларації, яка подається на адресу податкового органу.

При цьому, чинне законодавство не дає право податковому органу самостійно змінювати рішення платника податку щодо напрямку бюджетного відшкодування, який було обрано платником податку. Тобто, податковий орган не має прав та повноважень погашати суми поточних податкових зобов'язань платника податків з ПДВ за рахунок тих сум ПДВ, які були визначені, як такі що підлягають до відшкодування на розрахунковий рахунок.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного та не спростованого доводами апеляційної скарги висновку стосовно того, що позивачем надані всі необхідні докази, які підтверджують його право на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 12 819 109,00 грн. за жовтень 2009 року.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової адміністрації України - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова