Ухвала суду № 29381911, 07.07.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р.

справа № 2а-3507/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2009р.

у справі № 2а-3507/09

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Укренергочормет"

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Укренергочормет» (далі - ЗАТ «УЕЧМ») до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя ( далі - ДПІ у Заводському районі)про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2009 року № 0000602301/2/985.

Постановою запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2009 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано посиланнями на норми п.1.32 ст.1, п.п. 5.1, 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств», а також тим, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про порушення позивачем названих норм шляхом віднесення до складу валових витрат, пов’язаних з придбанням інформаційно-консультаційних послуг та послуг з операційного аудиту, які відповідач вважає такими, що не пов’язані з господарською діяльністю платників податків.

Суд також дійшов висновку , що податковий орган не довів обґрунтованості суми податку, донарахованого позивачу у зв’язку з перевіркою розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, результати якого є складовою визначення підприємством об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Крім того, судом зазначено, що ДПІ у Заводському районі не надано суду розрахунку штрафних санкцій, що становлять майже 162 % суми донарахованого податкового зобов'язання. Таким чином, суд дійшов висновку, що ДПІ у Заводському районі необґрунтовано застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 115 222 грн., визначену податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2009 року № 0000602301/2.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне зясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволені позову відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що перевіркою господарської діяльності ЗАТ «УЕЧМ» встановлено заниження податку на прибуток у сумі 70 968 грн. у результаті допущених порушень податкового законодавства, а саме, невірного розрахунку показника балансової вартості запасів у зв’язку з включенням до складу останньої частини балансової вартості незавершеного виробництва, яка не відноситься до матеріальної складової виробничої діяльності.

Як зазначає відповідач, станом на 01.01.2007р. у рядку А2 Таблиці 1 до Декларацій підприємством відображено дебетові залишки по бухгалтерському рахунку 23 „Виробництво" на початок звітного періода у повному обсязі, крім того, при заповненні рядка А2 Таблиці 1 до Декларацій за 1 квартал 2008р. та півріччя 2008р. підприємством також були відображені дебетові залишки по бухгалтерському рахунку 23 „Виробництво" у повному обсязі.

При обранні платником податку такого методу визначення балансової вартості запасів у незавершеному виробництві, зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку приведе до викривлення показників Таблиці №1 „Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатків К1/1 Декларацій з податку на прибуток підприємств попереднього та наступного податкових періодів.

Про неправомірність включення до складу валових витрат, пов’язаних з придбанням інформаційно-консультаційних послуг та послуг з операційного аудиту у апеляційній скарзі не йдеться.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просив апеляційну скаргу ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду 30 липня 2009 року залишити без задоволення. Постанову суду першої інстанції без змін.

У своїх запереченнях позивач зазначив, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем валового доходу та невірно розрахував показники приросту (убутку) балансової вартості запасів підприємства.

У судовому засіданні представник позивача просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача до суду не прибув. Про час та місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ЗАТ «УЕЧМ» є юридичною особою, ідентифікаційний код 00192502. Позивач зареєстрований як платник податків у ДПІ Заводського району м. Запоріжжя.

На підставі направлень від 06.10.2008 року №523 та №523/1 фахівцями ДПІ у Заводському районі було проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства з період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року. На підставі перевірки був складений акт від 21.11.2008 року №1189/23-012/00192502. Актом перевірки встановлено порушення вимог п1.32 ст.1, п.5.1, пп. 5.2.1 п 5.2 пп. 5.3.9 п.5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств. На підстав виявлених порушень ДПІ у Заводському районі було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.12.2008 року №0000602301/0, яким ЗАТ УЕЧМ» було нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 208 338 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем 25 000 грн. і за штрафними санкціями - 183 338 грн.

17.02.2009 року ЗАТ «УЕЧМ» подало повторну скаргу до ДПА у Запорізькій області. При розгляді повторної скарги ДПА у Запорізькій області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що було складено акт №349/23-012/00192502 від 13.04.2009. За результатами перевірки ДПА у Запорізькій області прийняло рішення №1686/10/25-020, на підставі якого, ДПІ у Заводському районі було скасовано податкове повідомлення рішення від 03.12.2008 року №0000602301/0 і прийняте податкове повідомлення рішення №0000602301/2 від 27.04.2009 року, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 186 190 грн., у тому числі за основним платежем 70 968 грн., за штрафними санкціями - 115 222 грн.

Рішенням ДПА України від 29.05.2009 року №5023/6/25-0115 повторну скаргу позивача залишено без розгляду у зв'язку із пропуском терміну для подання скарги.

Як свідчить зміст акту перевірки від 13.04.2009, позивачем порушено п.1.32, п.5.1 п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся , на загальну суму 70 968 грн., у тому числі: за 1 півріччя 2007 року заниження у розмірі 108 020 грн.; за 3 квартали 2007 року завищення у розмірі 36 536 грн.; за 2007 рік заниження у розмірі 30 981 грн.; за 1 квартал 2008 року заниження у розмірі 78 011грн.; за 1 півріччя 2008 року заниження у розмірі 39 987 грн.

Так, при перевірці балансової вартості запасів у незавершеному виробництві встановлено, що підприємство не використовувало методику розрахунку матеріальної складової в залишках незавершеного виробництва, про що свідчить той факт, що станом на початок звітного періода, а саме станом на 01.01.2007р., у рядку А2 Таблиці 1 до Декларацій підприємством відображено дебетові залишки по бухгалтерському рахунку 23 „Виробництво" на початок звітного періода у повному обсязі, крім того, при заповненні рядка А2 Таблиці 1 до Декларацій за 1 квартал 2008р. та півріччя 2008р. підприємством також були відображені дебетові залишки по бухгалтерському рахунку 23 „Виробництво" у повному обсязі.

Відповідач дійшов висновку, що зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку приведе до викривлення показників Таблиці №1 „Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатків К1/1 Декларацій з податку на прибуток підприємств попереднього та наступного податкових періодів.

За значеним не можна погодитись, виходячи з такого.

Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткуванні прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Згідно пункту 11.1 ст.11 цього закону для визначення показників використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій від 30 11 199 року №297 на рахунку «Виробництво» 23 підприємством відображається не лише вартість сировини та матеріалів, а і вартість затраченої праці з відрахуванням до соціальних фондів, зносу, спожитих послуг та інших нематеріальних витрат, із яких формується виробнича собівартість незавершеного виробництва та готової продукції. А для розрахунку приросту (убутку) береться лише матеріальна складова у залишках незавершеного виробництва та готової продукції, що неодноразово підтверджувалося офіційними податковими роз'ясненнями ДПА України.

Так, ДПА України своїм листом №1564/7/15-0217 від 29.01.2007 року роз'яснила, що при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції визначається вартість не всього незавершеного виробництва або залишків готової продукції за даними бухгалтерського обліку, а тільки вартість запасів (матеріальних ресурсів), використаних у виробництві продукції (робіт, послуг). При цьому відповідно до Закону податковий облік запасів ведеться без урахування витрат, що понесені платником податку в цілях, не пов'язаних з придбанням таких запасів (витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації тощо).

Як зазначає позивач, та встановлено судом першої інстанції, у акті перевірки при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів бралися до уваги та виправлялися лише показники на кінець звітних періодів, без урахування та коригування помилок, допущених підприємством при відображенні у деклараціях залишків балансової вартості запасів на початок звітного року, що призвело до викривлення результатів розрахунку та значного завищення показників приросту запасів на складах.

Пояснень та розрахунків, які б спростовували пояснення позивача та обставини, встановлені судом, відповідач не надав.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податковий орган не довів обґрунтованості нарахування суми основного платежу.

Крім того, слід зазначити наступне відповідно до пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як свідчать матеріали справи, штрафні санкції, визначенні у податковому повідомленні-рішенні №0000602301/2, складають 162% від суми основного платежу. Розрахунок штрафних санкцій, який би свідчив про дотримання податковим органом норм п.п. 17.1.3 ст. 17 названого закону до суду не надано.

Отже, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2009 року № 0000602301/2 є законним та таким, що відповідає обставинам справи.

Доводи відповідача стосовно того, що рішення суду не відповідає нормам п.п.5.1, 5.9 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та фактичним обставинам справи, не приймається судом апеляційної інстанції, виходячи з того, що рішення суду відповідає нормам ч.2 ст.71 КАС України. В той же час, як зазначено вище, податковий орган не довів обґрунтованості сум, визначених у податковому повідомленні-рішенні.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.07.2009р.-без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2009 року. – без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко