Ухвала суду № 29374405, 14.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3849/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року, позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, зменшено суму податкового кредиту позивача та донараховано податок на додану вартість на підставі зустрічних перевірок ТОВ «Фарма Трейдімпекс», які свідчать про нікчемність укладених між позивачем та цим товариством угод. Позивач наполягає на тому, що між ним та ТОВ «Фарма Трейдімпекс» було проведено реальну господарську операцію, ним придбано у контрагента товар - піддони, та здійснено розрахунки за цей товару у безготівковій формі. Реальність цієї операції підтверджують необхідні бухгалтерські документи, а саме договори, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, які відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент формування позивачем податкового кредиту з ПДВ, підставою для зарахування сум ПДВ, сплачених позивачем у ціні товару, є податкова накладна. Таким чином, податковий кредит Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 сформовано на підставі документу, який відповідає по формі і змісту Закону України «Про податок на додану вартість» та є єдиною підставою для такого формування. На момент укладення договорів та поставки товару контрагент позивача зареєстрований в якості юридичної особи, та є платником податку на додану вартість, про що свідчить інформація з офіційного вебсайту ДПС України. Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі за позовом ТОВ «Фарма Трейдімпекс» до ДПІ в Ленінському районі м.Харкова про визнання нечинним наказу та визнання протиправними дій було визнано протиправними дії ДПІ в Ленінському районі м.Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фарма Трейдімпекс» за наслідками якої було складено довідку від 28.03.2011 року № 416/18-015/37091349.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби №0044841740 від 29.11.2012 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Чернігівською МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року. За результатами перевірки складено акт №143/17/НОМЕР_1 від 30.10.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ФОП - ОСОБА_2 п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6954,00 грн., в тому числі за вересень 2010 року - на 3477,00 грн., за жовтень 2010 року на 3477,00 грн.

На підставі акту перевірки Чернігівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0044841740 від 29.11.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8692,50 грн., в тому числі 1738,50 штрафних санкцій.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що: - за даними податкової декларації за вересень 2010 року: сума задекларованих податкових зобов'язань ФОП - ОСОБА_2 склала 3757,00 грн., сума задекларованого податкового кредиту - 3477,00 грн., сума податку що підлягає нарахуванню та сплати в бюджет - 280,00 грн.; - за даними податкової декларації за жовтень 2010 року: сума задекларованих податкових зобов'язань позивача становить 3757,00 грн., сума задекларованого податкового кредиту - 3477,00 грн., сума податку що підлягає нарахуванню та сплати в бюджет - 280,00 грн.; - ФОП - ОСОБА_2 до складу податкового кредиту за вересень 2010 року на підставі податкової накладної №2009106 від 20.09.2010 року, віднесено ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Фарма Трейдімпекс» на суму 3476,67 грн. (загальна сума придбання 20860,00грн.,в т.ч. ПДВ - 3476,67 грн.), за жовтень 2010 року на підставі податкової накладної №211029 від 21.10.2010р. віднесено суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Фарма Трейдімпекс» в розмірі 3476,67 грн. (загальна сума придбання 20860,00грн., в т.ч. ПДВ - 3476,67 грн.).

Перевіркою було встановлено, що позивач у вересні та жовтні 2010 року придбав у ТОВ «Фарма Трейдімпекс» піддони 1200*800. На виконання зазначеного договору ТОВ «Фарма Трейдімпекс» було виписано позивачу рахунок-фактуру №1009201 від 20.09.2010 року на загальну суму 20860,00 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 3476,67 грн.

Також ТОВ «Фарма Трейдімпекс» виписано видаткові накладні №2009106 від 20.09.2010 року, №2110029 від 21.10.2010 року та податкові накладні №2110029 від 21.10.2010 року та 2009106 від 20.09.2010 року.

Розрахунок за придбаний товар відповідно до зазначених накладних був проведений у безготівковій формі.

На перевірку були надані платіжні доручення на перерахування коштів через розрахунковий рахунок НОМЕР_2, відкритому ФОП - ОСОБА_2 в ПАТ "Ерсте Банк", згідно яких останньому було перераховано: - згідно договору купівлі-продажу від 20.09.2010 року №22-09/10 - платіжне доручення від 30.11.2010 року №63 кошти в розмірі 868,00 грн.; - згідно договору про відступлення права вимоги від 07.12.2010 року №28/131 «новому кредитору» ПП «Елітрембудімідж», яке діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО №497073, видане виконавчим комітетом Харківської міської Ради за №14801020000008064 від 25.03.2005 року та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №29463048 серії НБ №358654 від 07.04.2005 року та платіжних доручень від 22.03.2011 року №26 та 23.03.2011 року №27 на загальну суму 10852,0 грн.; - згідно договору про відступлення права вимоги від 09.12.2010 року №6 «новому кредитору» ПП «Фірма КРИСТАЛ», яке діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії АОІ №081857, видане виконавчим комітетом Харківської міської Ради за №14801020000037226 від 09.08.2007 року та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100061557 серії НБ №055206 від 29.08.2007 року та платіжного доручення від 21.01.2011 року №5 на загальну суму 30000,0 грн.

Згідно із наявними в матеріалах справи доказами ТОВ «Фарма Трейдімпекс» є юридичною особою, зареєстрованою належним чином, ТОВ «Фарма Трейдімпекс» зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Крім того, було встановлено, що позивачем було реалізовано отримані за договором з ТОВ «Фарма Трейдімпекс» піддони згідно договору поставки №12 від 21.04.2010 року та додаткової угоди №1 від 01.08.2010 року, укладених з ТОВ «Фірма «Ворма». Про що свідчать також відповідні рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортна накладна та довіреність на отримання товару.

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ФОП - ОСОБА_2 та ТОВ «Фарма Трейдімпекс».

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв до 01.01.2011 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Закону України «Про податок на додану вартість» визначає податкові накладні.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що висновки Чернігівської МДПІ про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентом зроблені на підставі висновків акту перевірки ТОВ «Фарма Трейдімпекс» від 28.03.2011 р. №416/18-015/37091349, складеного ДПІ у Ленінському районі м.Харкова є безпідставними та неправомірними, оскільки, позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента, на момент укладення договору ТОВ «Фарма Трейдімпекс» зареєстровано в якості юридичної особи та платника податку на додану вартість, про що свідчать письмові докази, надані позивачем. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 року по справі за позовом ТОВ "Фарма Трейдімпекс" до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про визнання нечинним наказу та визнання протиправними дій було визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фарма Трейдімпекс», за наслідками якої було складено довідку від 28.03.2011 року № 416/18-015/37091349. Також визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо викладення в довідці документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фарма Трейдімпекс»від 28.03.2011 року № 416/18-015/37091349 висновків щодо: встановлення порушень п.1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу; визнання недійсними даних, відображених ТОВ "Фарма Трейдімпекс" у деклараціях з податку на прибуток за період з 05.07.2010 р. по 31.01.2011 р; визнання недійсними податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Фарма Трейдімпекс" за період з 05.07.2010 року по 31.01.2011 року.

Враховуючи те, що було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом первинних бухгалтерських документів, суд першої інстанції прийшов вірного висновку про те, що договір купівлі-продажу від 20.09.2010 року №22-09/10 року створив реальні юридичні наслідки для ФОП - ОСОБА_2

Крім того, було встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів та факт подальшої реалізації цієї продукції третім особам, що підтверджує використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності, позивачем на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість» отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, отже, суд першої інстанції також дійшов правильного висновку, що Чернігівська МДПІ неправомірно донарахувала ФОП ОСОБА_2 податок на додану вартість в розмірі 8692,50 грн..

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 19 лютого 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.