Ухвала суду № 29372286, 12.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 212/8832/2012 Провадження № 22-ц/772/219/2013Головуючий в суді першої інстанції:Саблук С.А.Категорія: 5Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

12 лютого 2013 року м. ВінницяКолегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Судді-доповідача: Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтко Ю.Б.,

При секретарі: Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2012 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні власністю, -

встановила:

ОСОБА_5 в червні 2012 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності та усунення перешкод. В обґрунтування позову посилався на те, що 05.04.2012 року ним з прилюдних торгів щодо реалізації арештованого майна було придбано трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

На підставі акту про проведення прилюдних торгів від 18.04.2012 року, складеного державним виконавцем Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 позивачеві було видано свідоцтво про право власності на квартиру придбану з публічних торгів, яке 01.06.2012 року було зареєстроване в КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації».

Про продаж квартири з прилюдних торгів відповідач ОСОБА_3, яка проживала у ній на той час, знала, однак відмовилася звільняти житло, на тій підставі, що не визнає позивача власником квартири.

Просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю шляхом примусового виселення її та інших осіб, які проживають спільно з нею.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2012 року позов задоволено. Ухвалено визнати за ОСОБА_5 право власності на трикімнатну квартиру, загальною площею 61,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні власністю для ОСОБА_5 з боку ОСОБА_3, шляхом примусового виселення ОСОБА_3 та інших осіб, які спільно з нею проживають, із трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 2970,30 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, представник відповідача ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм процесуального та матеріального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з'явилися. Відповідач подала заяву про відкладення апеляційного розгляду справи у зв'язку з перебуванням її представника в іншому судовому засіданні. Колегія суддів відхилила дане клопотання, оскільки вказана причина неможливості явки в судове засідання апеляційного суду не є поважною, а відповідно до статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Позивач ОСОБА_5 і його представник ОСОБА_7 проти вимог апеляційної скарги заперечують, просять залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 квітня 2012 року ОСОБА_5 з прилюдних торгів щодо реалізації майна було придбано трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1

За придбану квартиру позивач сплатив кошти в сумі 286295,20 грн., з яких: 13742,17 грн. становить гарантійний внесок, 272553,03 грн. - доплата за квартиру, що підтверджується відповідними квитанціями.

18 квітня 2012 року після проведення повного розрахунку Вишенським відділом ДВС Вінницького міського управління юстиції на підставі Протоколу №02-0100/11-3 від 05.04.2012 року проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна був складений Акт про проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки).

На підставі зазначеного акту приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 24 квітня 2012 року видано свідоцтво про право власності на квартиру придбану з публічних торгів, яке 01 червня 2012 року було зареєстровано в КП Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 Тимчасового положення про порядок проведення торгів та реалізації арештованого нерухомого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року передбачено, що після повного розрахунку покупців за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги та подає його на затвердження начальникові відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві. На підставі цього акту нотаріус видає свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Отже позивач набув право власності на житлове приміщення (квартиру) відповідно до встановленого законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей.Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості.Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.

Згідно із частиною1 статті321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до статті 319 цього ж Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано суду належних та допустимих доказів щодо неправомірності набуття позивачем права власності на спірну квартиру, так як і не надано будь-яких доказів в підтвердження законності зайняття і проживання у ній.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Відповідно до статті 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Таким чином, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, правильно їх оцінив і дійшов до законного і обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача - визнання за ним права власності на трикімнатну квартиру та усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні власністю для ОСОБА_5 з боку ОСОБА_3 шляхом примусового виселення її та інших осіб, які з нею проживають.

Доводи апеляційної скарги не є конкретними та істотними, висновків суду першої інстанції не спростовують і не вказують на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Тому відповідно до статті 308 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М. Судді: З оригіналом вірно Суддяапеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.