Постанова № 29369441, 12.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5023/4085/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Россолов В.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Здор Т.О. (посвідчення № 013776 від 16.12.12р.)

позивача - не з'явився

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - Калашник З.Г. (директор)

3-ї особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (вх. № 31Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 26 листопада 2012 року по справі № 5023/4085/12

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство", смт. Кочеток

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ Держкомзему у Печенізькому районі Харківської області, смт. Печеніги

до 1. Печенізької районної державної адміністрації, смт. Печеніги

2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Віроніка", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор м. Харкова в інтересах держави в особі Державного підприємства "Чугуєво-Бабчанське лісове господарство" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Печенізької районної державної адміністрації с. Печеніги, 2) ПСП "Вероніка", м. Харків, в якій просить скасувати розпорядження Печенізької районної адміністрації від 19.08.2003 р. за №285 "Про затвердження проекту відведення земельних ділянок із земель лісового фонду та земель запасу Печенізької селищної ради та надання їх в оренду ПСП "Віроніка". Також прокурор просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,5 га на території Печенізької селищної ради Печенізького району, що укладений Печенізькою райдержадміністрацією з ПСП "Віроніка" 16.10.2003, скасувавши запис про його державну реєстрації за №23 від 04.11.2003.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 листопада 2012 р. (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Прокурор з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована посиланням на порушення вимог ст.ст. 18-20, 116, 123, 124, 149 Земельного кодексу України в зв'язку з незаконністю прийнятого Печенізькою районною державною адміністрацією розпорядження та укладеного договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки, як вказує прокурор, держлісгосп погоджень на вилучення земель із його постійного користування не надавав, а тому вважає, що Печенізька районна державна адміністрація спірні земельні ділянки фактично незаконно вилучила із постійного користування держлісгоспу та змінила їх цільове призначення із лісогосподарського призначення на рекреаційне, шляхом надання їх для забудови, що унеможливить їх використання із збереженням лісових культур.

2-й відповідач, Приватне сільськогосподарське підприємство "Віроніка" у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними прокурором доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, оскільки прокурором не доведено ні факту вилучення земель лісогосподарського призначення з постійного користування ПП «Чугуєво-Бабчанського лісового господарства», ні факту порушень земельного та лісового законодавства з боку відповідачів при укладенні договору оренди та видання спірних розпоряджень. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

24.01.2013 р. 1-й відповідач надав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Печенізької районної державної адміністрації за наявним у справі доказами.

Позивач , 1-й відповідач та 3-я особа своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення за № 000209.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте вказані учасники судового процесу не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача, 1-го відповідача та 3-ї особи за наявними у справі доказами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши прокурора та уповноваженого представника 2-го відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Розпорядженням Печенізької райдержадміністрації №1250 ПСП "Віроніка" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель лісового фонду та земель запасу для рекреаційного використання під розміщення будинків відпочинку загальною площею 1,5 га на території Печенізької селищної ради.

ПСП "Віроніка" (2-й відповідач) виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5 га із земель для рекреаційного використання під розміщення будинків відпочинку, у подальшому цей проект був затверджений Розпорядженням від 19.08.2003 року № 285.

16 жовтня 2003 року між Печенізькою селищною радою та ПСП "Віроніка" був укладений договір оренди від 16.10.2003 року на земельну ділянку 1,5 га, яка знаходиться на території Печенізької селищної ради Печенізького району зі строком дії на 50 років. Відповідно умов договору зазначена земельна ділянка передана в оренду з метою несільськогосподарського використання для рекреаційного використання.

Таким чином, ПСП "Віроніка" відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України набуло право тимчасового користування (оренди) на земельну ділянку площею 1,5 га на території Печенізької селищної ради для рекреаційного призначення.

Звертаючись до господарського суду прокурор зазначив про те, що в ході проведення Харківською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у серпні 2012 року перевірки додержання вимог земельного законодавства на території Печенізького району області встановлено факт незаконного вилучення земель лісогосподарського призначення Печенізької райдержадміністрацією, які перебувають в постійному користуванні державного підприємства «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство», та надання їх в оренду ПСП "Віроніка", чим, як вказує прокурор, фактично змінено цільове призначення земель з категорії лісогосподарського на рекреаційного призначення, зокрема її забудову, під розміщення будинків відпочинку, що виключає ведення лісового господарства. Позов обґрунтований посиланням на порушення 18-21, 57, 60,61, 149 Земельного кодексу України, ст. 75 Лісового кодексу України та вимог цивільного законодавства.

Судом першої інстанції при дослідженні обставин справи встановлено, що ПСП "Віроніка" не був отриманий державний акт на право постійного користування та спірна земельна ділянка із постійного користування ДП "Чугуєво- Бабчанське лісове господарство" не вилучалась.

Крім того, судом також з'ясовано, що ПСП "Віроніка" було створено внутрішній підрозділ, який займається лісогосподарською діяльністю.

Місцевим господарським судом прийнято до уваги, що у проекту відведення, який додано до матеріалів справи, містяться: 1) Пояснювальна записка до проекту відведення земельної ділянки; 2) Погодження "Чугуєво- Бабчанського держлісгоспу" про надання права користування земельною ділянкою на умовах оренди для рекреаційного використання ПСП "Віроніка" від 12 серпня 2003 року; 3) Погодження Харківського обласного виробничого управління меліорації та водного господарства меж ділянки водного фонду на території Печенізької селищної ради від 24 жовтня 2003 року; 4) Висновок Печенізького районного відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства про надання права користування земельною ділянкою на умовах оренди для рекреаційного призначення ПСП "Віроніка" від 08 липня 2003 року; 5) Висновок Печенізького районного відділу земельних ресурсів про погодження місця розташування об'єкта рекреаційного призначення ПСП "Віроніка" від 08 липня 2003 року; 6) Висновок Начальника регіональної інспекції екології та природних ресурсів північного регіону Харківської області про погодження місця розташування об'єкта рекреаційного призначення ПСП "Віроніка" від 08 липня 2003 року; 7) Висновок Печенізької районної санепідемстанції про погодження місця розташування об'єкта рекреаційного призначення ПСП "Віроніка" від 08 липня 2003 року; 8) Акт вибору земельної ділянки від 07 липня 2003 року.

Застосувавши до даних правовідносин положення ст.ст. 20, 50, 51, 57,123, 149 Земельного кодексу України, ст. 5, 18 Лісового кодексу України, беручи до уваги. що земельна ділянка площею 1,5 га, яка знаходиться на території Печенізької селищної ради Печенізького району передана 2-му відповідачу на підставі розпорядження №285 від 19.08.2003 р. Печенізької райдержадміністрації, згідно якого укладено договір оренди земельної ділянки від 16.10.2003 р., а прокурором не доведено суду та не надано доказів в підтвердження факту незаконної передачі у оренду земельної ділянки лісогосподарського призначення ПСП "Віроніка" з фактичною зміною цільового призначення для забудови ставка, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального права до даних правовідносин, колегія суддів встановила наступне.

Приписами ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі Розпорядження Печенізької райдержадміністрації №1250 ПСП "Віроніка" виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5 га із земель для рекреаційного використання під розміщення будинків відпочинку. У подальшому цей проект був затверджений Розпорядженням від 19.08.2003 року № 285 і укладений договір оренди від 16.10.2003 року між Печенізькою селищною радою та ПСП "Віроніка".

Відповідно до ст. 50 Земельного Кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно ст. 51 Земельного Кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

З аналізу даної норми вбачається, що забудова спірної ділянки будинками відпочинку є використанням земельної ділянки саме в рекреаційних цілях.

Дослідивши умови договору оренди від 16.10.2003 року, укладеного між Печенізькою селищною радою та ПСП "Віроніка", колегія суддів зазначає, що цільове призначення земельної ділянки у договорі оренди повністю співпадає з положеннями земельного законодавства та не суперечить їм.

Колегія суддів з вертає увагу, що ПСП "Віроніка" не був отриманий державний акт на право постійного користування і таке право у системі Державного земельного кадастру за цим підприємством не було зареєстроване, відповідно до цього спірна земельна ділянка із постійного користування ДП "Чугуєво- Бабчанське лісове господарство" не вилучалась.

Крім того, ніякого факту житлової чи громадської забудови спірної ділянки, як і її фактичного вилучення матеріали справи не містять і таких доказів прокурором до матеріалів справи не надано.

Відповідно до положень ст. 57 Земельного Кодексу України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Таким чином, законом передбачено використання земель лісового фонду в цілях рекреації.

У відповідності до вимог ст. 57 Земельного кодексу України ПСП "Віроніка" було створено внутрішній підрозділ, який займається лісогосподарською діяльністю. При поданні на затвердження проекту відведення земельної ділянки рекреаційного призначення для передачі її в оренду строком на 50 років для рекреаційного використання (під створення зони відпочинку та розміщення будинків відпочинку) ПСП "Віроніка" було надано завірена копія наказу по підприємству №4 від "18" липня 2003 року про створення на підприємстві спеціалізованого лісогосподарського підрозділу по обслуговуванню орендованої земельної ділянки лісового фонду для рекреаційних робіт.

Також, колегія суддів зазначає, що договір оренди від 16.10.2003 року повністю відповідає нормам ст. 5 та ч.3 ст. 18 Лісового Кодексу України, згідно яких право на орендне користування земельними ділянками лісового фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт надається юридичним і фізичним особам відповідними місцевими радами за погодженням з постійними лісокористувачами.

Так, в матеріалах справи міститься зокрема пояснювальна записка до проекту відведення земельної ділянки, а також погодження Чугуєво-Бабчанського держлісгоспу про надання права користування земельною ділянкою на умовах оренди для рекреаційного використання ПСП "Віроніка" від 12 серпня 2003 року, згідно якого Чугуєво-Бабчанський держлісгосп, враховуючи обґрунтованість технічної документації «По встановленню меж земельної ділянки для оформлення права користування на умовах оренди для рекреаційного призначення», погоджує та вважає за можливе надати ПСП "Віроніка" у користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 1,50 га на території Печенізької селищної ради за рахунок земель лісового фонду Печенізького лісництва при дотриманні відповідних умов (а.с. 31, т. 1).

Відповідно ч.1 ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно вимог ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки надані у користування із земель державної чи комунальної власності можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади.

Прокурором не надано в підтвердження своєї позиції рішення органів місцевого самоврядування про вилучення земельної ділянки 1,5 га, яка знаходиться на території Печенізької селищної ради Печенізького району з земель лісового фонду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає посилання прокурора на факт вилучення земель лісогосподарського призначення з постійного користування ДП "Чугуєво-Бабчанського держлісгоспу", а також на те, що при передачі в оренду даної земельної ділянки порушу вались вимоги законодавства, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки чи порядку надання в оренду земельної ділянки є необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Однак, прокурором не доведено, що спірний договір укладено з порушенням приписів чинного законодавства, у тому числі Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України.

З урахування викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відсутні докази наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків та які є підставою для визнання договору недійсним, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,5 га на території Печенізької селищної ради Печенізького району, що укладений Печенізькою райдержадміністрацією з ПСП "Віроніка" 16.10.2003, а також відсутні правові підстави для скасувати розпорядження Печенізької районної адміністрації від 19.08.2003 р. за №285 "Про затвердження проекту відведення земельних ділянок із земель лісового фонду та земель запасу Печенізької селищної ради та надання їх в оренду ПСП "Віроніка".

Слід зазначити, що у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічно ст.20 ГК України передбачає можливість визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом з метою захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання.

Отже, господарський договір, в тому числі спірний договір може бути визнаний за наявності двох умов: перша це порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача; друга це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Втім прокурор ані в місцевому господарському суді, ані в суді апеляційної інстанції не довів, яким чином права та/або інтереси позивача порушуються спірним правочином. Відсутні в матеріалах справи й інші докази, які б могли б привести суд до висновку про наявність таких порушень прав, інтересів позивача.

В даному випадку зміст договору не суперечить діючому законодавству, сторони при його укладенні дійшли згоди стосовно всіх істотних умов договору, та своїми діями щодо виконання умов договору підтвердили, те, що вказаний договір був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Вказані обставини прокурором та позивачем будь-якими доказами не спростовані.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обох необхідних умов для визнання договору недійсним (порушення права, інтересу позивача та порушення норми закону), а отже і про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі прокурора і його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від 26 листопада 2012 року по справі № 5023/4085/12 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи заявника, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26 листопада 2012 року по справі № 5023/4085/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 11 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Черленяк М.І.