Ухвала суду № 29369492, 05.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

« 04» лютого 2013 р. Справа №5023/020/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

апелянта - Гавриленко М.Ю., за довіреністю №2019/9/10-013 від 13.07.2012 року;

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецстройтранс» - Капустюк А.С., за довіреністю б/н від 15.06.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, м.Харків (вх.№37Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.06.2012 року по справі №5023/020/12,

за заявою Приватного підприємства «Харківбудмонтаж 2005», м.Харків,

до Приватного підприємства «Харківбудмонтаж 2005», м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2012 року по справі №5023/020/12 (суддя Усатий В.О.) затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс.

Ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство «Харківбудмонтаж 2005» (код 33672743), яке зареєстроване виконкомом Харківської міської ради 08.08.2005 року за адресою: 61017, м.Харків, вул. Серіковська, б.1.

Провадження у справі припинено.

Зобов'язано Головне управління статистики у Харківській області виключити з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України Приватне підприємство «Харківбудмонтаж 2005» (код 33672743).

Зобов'язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - банкрута, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що факт проведення ліквідації підприємства - платника податків викликає необхідність обов'язкового проведення позапланової перевірки органами державної податкової служби повноти нарахування та сплати підприємством податків. Крім того, ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України визначає, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання. Однак, на теперішній час склалася така ситуація, при якій податкова інспекція як контролюючий орган, не має можливості виконати покладені на неї законодавством завдання та функції. Тобто, винесення ухвали про затвердження ліквідаційного балансу та ліквідацію підприємства унеможливлює здійснення донарахувань податкових зобов'язань за наявності відповідних підстав за результатами документальної перевірки ПП «Харківбудмонтаж 2005» та збільшення потенційних кредиторських вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 року апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 16.01.2013 року розгляд справи було відкладено для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та необхідністю надання сторонами додаткових документів, які мають суттєве значення для розгляду справи.

В судовому засіданні 04.02.2013 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник ТОВ «Укрспецстройтранс» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні пояснив, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції від 14.06.2012 року та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Боржник та ліквідатор у судове засідання 04.02.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи на 04.02.2013 року була направлена боржнику та ліквідатору.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р., то до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання

фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення боржника та ліквідатора про час та місце судового засідання.

Ухвалою суду від 16.01.2013 року сторони було повідомлено, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Таким чином, зважаючи на належне повідомлення боржника та ліквідатора про час та місце засідання суду, а також те, що строки визначені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України та те, що явка боржника та ліквідатора у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби за їх відсутності.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта та ТОВ «Укрспецстройтранс», порадившись, дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Учасниками провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство є сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Провадження у даній справі здійснювалося в порядку ст. 51 Закону України про банкрутство, яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме, кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

У той же час порушення права заявника апеляційної скарги - податкового органу, у тому числі позбавлення його можливості стати учасником справи про банкрутство, може мати місце лише у разі наявності у цієї особи відповідного суб'єктивного права.

Як вбачається із матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м.Харкова звернулася до господарського суду Харківської області 20.03.2012 року з завою про кредиторські вимоги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби створена шляхом об'єднання Червонозаводської ДПІ та Комінтернівської ДПІ.

Листом вих.№004211 від 22.03.2012 року господарський суд Харківської області повідомив, що заява долучена до матеріалів справи, але відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заява з кредиторськими вимогами повинна бути розглянута ліквідатором, який повинен повідомити заявника про результати розгляду. В разі незгоди з рішенням ліквідатора, заявник має право оскаржити результати розгляду своїх вимог ліквідатором до господарського суду до затвердження судом ліквідаційного балансу.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, та апелянтом не доведено, що він в порядку, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», звернувся до ліквідатора з заявою з кредиторськими вимогами, і така заява була розглянута, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що кредиторські вимоги невизнані належним чином.

В матеріалах справи міститься реєстр вимог кредиторів, складений ліквідатором банкрута, з якого вбачається, що кредитором ПП «Харківбудмонтаж 2005» є ДПІ у Ленінському районі. Однак ДПІ у Ленінському районі не входить до складу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби вказує про наявність податкової заборгованості у розмірі 74470,20 грн. Така заборгованість включена до реєстру кредиторів, однак кредитором по такій заборгованості є Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Харкова, яка не входить до складу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Право на оскарження ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу належить лише учаснику справи про банкрутство, а, як вбачається з матеріалів справи, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби не є учасником справи про банкрутство, оскільки нею не надано доказів про звернення та розгляд заяви з грошовими вимогами, визнання або не визнання цих вимог.

Тобто, в порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України апелянт не надав доказів в підтвердження того, що він є учасником у справі про банкрутство.

Така правова позиція, узгоджується із позицією, викладеною у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», яка передбачає, що правом оскарження судових рішень згідно зі ст. 1 Закону наділені: сторони - кредитор (представник комітету кредиторів) і боржник (банкрут), - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном боржника), а також у випадках, передбачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, права яких порушено таким рішенням. Також згідно з п. 12 вказаної Постанови визначено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 Господарського процесуального кодексу України на підставі статей 91 та 107 Господарського процесуального кодексу України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство, неможливо, у зв'язку з чим апеляційне провадження за даною апеляційної скаргою підлягає припиненню.

Крім того, колегія вважає за необхідне, щодо доводів апелянта про необхідність проведення позапланової перевірки органами державної податкової служби повноти нарахування та сплати підприємством податків, зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункта 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова було подану заяву за формою 8-ОПП про припинення платника податків.

Враховуючи те, що кредитором у даній справі є ДПІ у Ленінському районі м.Харкова, то саме вона не була позбавлена права вчасно провести перевірку банкрута щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПП «Харківбудмонтаж 2005» податків та зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів звертає увагу на те, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Податкового кодексу України не містять положень про те, що затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс та ліквідація юридичної особи не може бути здійснена судом, у зв'язку з необхідністю проведення позапланової документальної перевірки підприємства банкрута податковим органом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Натомість апелянт, доказів того, що оскаржувана ухала господарського суду порушує саме його права та обов'язки до апеляційної скарги, не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спір згідно поданої апеляційної скарги Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.06.2012 року у справі №5023/020/12 не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 80, 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.06.2012 року по справі №5023/020/12.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.