Ухвала суду № 29364183, 05.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/58382/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м.Львові Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року

по справі №2а-1229/10/1370

за позовом Іноземного підприємства «Західна індустріальна компанія»(надалі -ІП «Західна індустріальна компанія»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м.Львові, Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові, ДПІ у Личаківському районі м.Львова)

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У лютому 2010р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові, ДПІ у Личаківському районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень №0000722301/0/9422 та №0000732301/0/9423 від 09.06.2009р., №0000902301/1/14110 та №0000732301/1/14111 від 20.08.2009р., №0000732301/2/18845 та №0000732301/2/18846 від 04.11.2009р., №0000722301/3 та №0000732301/3 від 11.03.2010р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2011р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012р. та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.08.2011р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції -без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у м. Львові проведено планову виїзну перевірку ІП «Західна індустріальна компанія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено акт від 25.05.2009р. №181/23-2/33169878.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.п.1.20.4, п.п.1.20.5, п.п.1.20.9, п.п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2008р. в сумі 170902,00грн.; п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 275655,00грн., за рахунок заниження податкового зобов'язання; ст.1 Закону України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби», ст.ст.3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», у зв'язку з чим позивачем занижено акцизний збір за 2008р. на суму 71158,51грн. та п.1.3, п.1.15 ст.1, п.п.4.3.25 п.4.3 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у зв'язку з чим позивачем не утримано та не сплачено до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 3150грн.

На підставі зазначеного акта було прийнято податкове повідомлення рішення №000722301/0/9422 від 09.06.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 221993,60грн., з яких 51091,60грн. штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення - рішення №000732301/0/9423 від 09.06.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем акцизний збір в сумі 106738,50грн., з яких 3557950грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження позивачем результатів документальної перевірки ДПІ у м. Львові та ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкові повідомлення - рішення №0000902301/1/14110 та №0000732301/1/14111 від 20.08.2009р., №0000732301/2/18845 та №0000732301/2/18846 від 04.11.2009р., №0000722301/3 та №0000732301/3 від 11.03.2010р.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду цілком правильно та обгрунтовано виходила з наступного.

Так, в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. позивач здійснював продаж тютюнових виробів за цінами нижче фактичної собівартості, в результаті чого занижено валові доходи за 2008р. в сумі 1326051,60грн.

При цьому, даний висновок податкового органу полягає у здійсненні ІП «Західна індустріальна компанія»у 2008р. господарських операцій з продажу готової продукції на митній території України (пов'язаній особі - ТОВ «ЛТФ»), та на експорт (особам, які не є платниками податку на прибуток, або сплачують його за іншими ставками) за цінами, які є нижчими за звичайні. Для визначення рівня показників звичайних цін використовувались показники собівартості реалізованої готової продукції.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Відповідно до п.1.20 ст.1 цього Закону звичайна ціна - це ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності.

Згідно із п.1.26 ст.1 вказаного Закону пов'язана особа - це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї. Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

З довідки ІП «Західна індустріальна компанія»підписаної С. Ю. Зимою та головним бухгалтером В. Б. Демчук, вбачається, що позивач не мав господарських відносини із пов'язаними особами, а контрагент позивача не є пов'язаною особою, оскільки не має ознак пов'язаної особи, наведених у п.1.26 вищезазначеного Закону.

Пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає оподаткування операцій саме із пов'язаними особами.

Згідно із п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 даного Закону витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

Відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 вказаного Закону положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з юридичними особами, які не є платниками податку, встановленого ст.10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками. Отже, зазначеним пунктом встановлюється оподаткування операцій саме з пов'язаними особами.

Оскільки встановлено, що при здійсненні операцій з продажу продукції для ТОВ «Торговий дім «ЛТФ», останнє не є пов'язаною особою з позивачем, то судом апеляційної інстанції обгрунтовано відхилено висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок реалізації товарно-матеріальних цінностей за цінами нижче ніж звичайні.

Згідно із висновком акту перевірки в порушення п.1.32 ст.1, п.п.5.3.9 п.5.3 п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування при підприємств»позивачем не проведено коригування рядка 4 «запасів, використаних не в господарській діяльності таблиці 1 «розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів»додатку К1/1 до рядків 01.2 декларації податку надприбуток за 1-е півріччя 2008р., 3 квартал 2008р., 2008р., що призвело до заниження валових доходів сумі 194695,37грн. та завищення валового доходу в сумі 1073,13грн.

В акті перевірки зазначено про включення позивачем до складу валових витрат вартості запасів, використаних не на виробничі цілі внаслідок списання у виробництво тютюнової сировини із перевищенням затверджених на підприємстві норм розходу тютюнової сировини на одиницю продукції.

Згідно з п.5.1 ст.5 зазначеного вище Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахування обмежень установлених п. п. 5.3, 5.7 вказаної статті.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем за 2008р. вироблено 7951500 пачок сигарет (7951500 х 20 = 159,03 млн. сигарет). Згідно із звітами про використання матеріалів на виробництво 159,03 млн. сигарет використано 149404,40кг. тютюнової сировини. При цьому, згідно з «Нормами розходу тютюнової сировини, нетютюнових матеріалів по ІП «Західна індустріальна компанія» за 2008рік»при нормі використання 850 кг тютюнової сировини для виготовлення 1 млн. сигарет необхідно було використати 135175,5кг

Норми розходу тютюнової сировини, нетютюнових матеріалів по ІП «Західна індустріальна компанія»на 2008 рік, затверджені директором Висоцьким Б. М.

Вартість тютюну розраховувалась з врахуванням ароматизатора ТОР FLAVOUR, а саме: за квітень 2008 - 15,75грн.; травень 2008 - 2,21грн.; червень 2008 - 5,58грн.; червень 20087,39грн.; липень 2008 - 29,12грн.; серпень 2008 - 3,78грн.; листопад 2008 - 14,07грн.; грудень 2008 - 3,62грн.

Як вбачається з письмових пояснень технолога виробництва ІП «Західна індустріальна компанія»ОСОБА_4 використання тютюнової сировини в 2008р. становило 146140,5кг. За існуючими нормами розходу використання тютюнової сировини повинно становити 135175,5кг. Перерозхід тютюнової сировини пояснюється неритмічною роботою і нерівномірним завантаженням обладнання для випуску сигарет. Підготовлений в грудні 2007р. тютюн для виробництва сигарет в кількості 4588,5кг, три місяці не використовувався за призначенням, що призвело до значного збільшення втрат (до 18%). Цифра 149404,4кг, яка виникла зі звітів про використання матеріалів за 2008р. зі стрічки «суміш», включає не тільки тютюнову сировину, а ще й: ароматизатори, пластифікатори, пом'якшувачі, як в кількісному (3263,5кг) так і грошовому виразі.

Суд апеляційної інстанції зазначено, що «Норми розходу тютюнової сировини, не тютюнових матеріалів по ІП «Західна індустріальна компанія»на 2008 рік»є основою для списання товарно-матеріальних цінностей і віднесення таких до валових витрат.

Водночас звертає увагу на те, введення таких норм на підприємстві спрямоване на покращення контролю над товарно-матеріальними цінностями, однак, на думку суду апеляційної інстанції, перевищення встановлених на підприємстві «Західна індустріальна компанія»норм розходу тютюнової сировини, не тютюнових матеріалів, не свідчить про придбання таких не для застосування в господарській діяльності та неможливість включення такого перевищення до складу валових витрат.

В порушення вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено валові доходи за 4-й квартал 2007р. на суму 30892грн., в зв'язку із проведенням коригування показника валового доходу попередніх звітних податкових періодів, проте судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що податковим органом безпідставно не враховано, що таке коригування мало місце внаслідок зменшенням в 1-му кварталі 2008р. площ, переданих в оренду ТОВ «БТК-Україна», згідно із додатками до договору оренди №1/12 від 01.12.2006р. №1/01/2007 та №1/02/2007, а отже безпідставним є висновок про завищення позивачем валових витрат в першому кварталі 2008р. та першому півріччі 2008р. та заниженні за три квартали 2008р.

Перевіркою також встановлено заниження підприємством акцизного збору за 2008р. в сумі 71158,51грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: за липень 2008р. в сумі 10883,63грн., серпень 2008р. в сумі 60274,88грн. Причиною проведення донарахування позивачу акцизного збору за липень-серпень 2008р в спірній сумі була різниця між показниками максимальної роздрібної ціни, щодо реалізованих у вказаних звітних періодах сигарет Ling», задекларованих підприємством та встановлених перевіркою.

У ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»зазначено, що об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.

Згідно з ст.4 цього Декрету акцизний збір обчислюється: за ставками у процентах до обороту з продажу товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану акцизного збору; у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції); одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Відповідно до ст.6 зазначеного Декрету встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.

Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари подається відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України у формі, спільно визначеній цими органами за погодженням з Комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики.

У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також про дату, з якої запроваджуються встановлені у декларації мі роздрібні ціни.

Декларація повинна бути подана виробником або імпортером підакцизних товарів відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України не пізніше, ніж за п'ять календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін.

Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари запроваджуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідну декларацію було подано відповідно до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, і діють до їх зміни у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі необхідності зміни будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, виробник імпортер повинен подати до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України нову декларацію.

Зміна будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України, може здійснюватися не частіше одного разу протягом календарного місяця.

Оскільки з «Розрахунку акцизного збору»за липень 2008р., «Розрахунку акцизного збору»за серпень 2008р. та «Декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари» з 01 липня 2008р. вбачається, що розрахунки показників цін проводились згідно з даними бухгалтерського обліку про виробничу собівартість продукції за весь 2008р., тобто на підставі показників собівартості продукції, виготовленої у наступних звітних податкових періодах, тому судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що висновки податкового органу стосовно максимальної роздрібної ціни одиниці товару без ПДВ та акцизного збору, а також максимальної роздрібної ціни одиниці товару - є безпідставними.

Крім цього, згідно висновку судово-економічної експертизи від 31.03.2011р.:

- дослідженням поданих документів не підтверджується документально обґрунтованість висновку податкової перевірки (акт від 26.05.2009р. №181/23-2/33169878) щодо заниження підприємством податку на прибуток за 2008р. на загальну суму 170902,00грн., в тому числі у розрізі податкових періодів І півріччя 2008р. в сумі 42507,00грн., 3 квартали 2008р. в сумі 126605,00грн., за 2008р. в сумі 170902,00грн.;

- дослідженням поданих документів не підтверджується документально обґрунтованість висновку податкової перевірки (акт від 26.05.2009р. №181/23-2/33169878) щодо заниження підприємством акцизного збору за 2008р. на загальну суму 71158,51 грн., в т.ч. за липень 2008р. на суму 10883,63грн., серпень 2008р. на суму 60274,88грн.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м.Львові Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов