Ухвала суду № 29362186, 07.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2013 р. м. Київ К-18718/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 07.02.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укрспецпоставки" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010

у справі № 2-а-41511/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім

„Укрспецпоставки"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі

м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укрспецпоставки" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000331550/0 від 14.08.2009.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення -рішення № 0000331550/0 від 14.08.2009.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009, скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача податкової декларації по податку на додану вартість та складено акт № 3810/15-510/35859377 від 14.08.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення № 0000331550/0 від 14.08.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1090260, 26 грн.: основний платіж 726840,17 грн., штрафні санкції 363420, 09 грн.

Перевіркою встановлено, що при проведенні звірки за допомогою Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України за серпень 2008 року встановлено, що ТОВ „ТД Укрспецпоставки" завищено податковий кредит на загальну суму по податку на додану вартість 750289, 17 грн. по контрагенту ТОВ „Фортуна Фьючер 2007".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2008 року ТОВ „ТД Укрспецпоставки" віднесло до складу податкового кредиту суму по податку на додану вартість у розмірі 538889, 17 грн. по товару, отриманого від ТОВ „Фортуна Фьючер 2007" по податковим накладним №1 та №2 від 05.08.2008.

У вересні 2008 року ТОВ „ТД Укрспецпоставки" віднесло до складу податкового кредиту суму по податку на додану вартість у розмірі 211400 грн. по товару, отриманого від ТОВ „Фортуна Фьючер 2007" по податковій накладній №3 від 19.08.2008.

Проте, зазначені податкові накладні мали значні вади, які унеможливлювали їх використання, а саме: у податкових накладних зазначене недостовірне місцезнаходження продавця: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 18, а згідно довідки з СДРПОУ, місцезнаходження підприємства з 07.08.2008 року є Луганська область, м. Луганськ, Ленінський район, вул. Дніпровська, 53А.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується сплата податку на додану вартість покупцем - ТОВ „ТД Укрспецпоставки" в ціні товару, що перераховані на користь продавця - ТОВ „Фортуна Фьючер 2007".

Крім цього, матеріали справи не містять доказів визнання недійсними податкових накладних та доказів анулювання на дату видачі податкової накладної свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість контрагента позивача.

Відмовляю чи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не було надано нових доказів, зокрема, первинних бухгалтерських документів щодо фактичності здійснення придбання, перевезення, зберігання товару, його відповідності укладеному договору та не доведена реальність транспортування придбаного товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ „Фортуна Фьючерс 2007" договір купівлі-продажу №03/08/08-УФ від 01.08.2008 з метою придбання у власність вкладувача для пральної машини (4 доріжки) LАVАNЕС Аmfeed Q124 загальною вартістю 1300000 грн. в тому числі податок на додану вартість.

Оплата за товар передбачалася шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця ТОВ „Фортуна Фьючерс 2007" не пізніше 14 банківських днів з моменту відвантаження товару.

Доставка товару відбувалося транспортом продавця.

Також, на виконання умов укладеного договору ТОВ „Фортуна Фьючер 2007" було видано ТОВ „ТД Укрспецпоставки", відповідні податкові накладні №1 від 05.08.2008 на суму 820135 грн., у тому числі податок на додану вартість 136689, 17 грн.; №2 від 05.08.2008 на суму 2413200 грн., у тому числі податок на додану вартість 402200 грн.; №3 від 19.08.2008 на суму 1268400 грн., у тому числі податок на додану вартість 211400 грн.

в яких місцем знаходженням продавця зазначена адреса: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 18. В той же час, згідно наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. 05.08.2008 року державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради були внесені відповідні зміни з зазначенням нового місцезнаходження ТОВ „Фортуна Фьючер 2007": 91033, м. Луганськ, Ленінський район, вул. Дніпровська, буд. 53 А, у зв'язку з чим 07.08.2008 таку юридичну особу було знято з обліку у виконавчому комітету Одеської міської ради та поставлено на облік у виконавчому комітету Луганської міської ради 1 01.08.2008.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом підпункту 7.2.1 п. 7.2 цієї ж статті Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 165, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 названого Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Таким чином, обов'язок зі складення податкових накладних, які слугують підтвердженням права на податковий кредит платника - покупця товарів, та відображення у них відомостей, передбачених пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", покладається на продавця.

Відповідно, при дотриманні контрагентом наведених вимог при оформленні необхідних документів відсутні підстави для висновку про недостовірність відомостей, що містяться у таких податкових накладних, та про недобросовісність покупця як платника податків, якщо не встановлені обставини на підтвердження того, що платник знав або повинен був бути обізнаним про зазначення продавцем неправдивих або протирічливих даних.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укрспецпоставки" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010 у справі № 2-а-41511/09/2070 задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укрспецпоставки" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010 у справі № 2-а-41511/09/2070 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2009 у справі № 2-а-41511/09/2070 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко