Ухвала суду № 29362195, 31.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2013 р. м. Київ К-31694/10

К-31694/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010

у справі № 2а-1361/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Кредитної спілки «Ізюм»

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання нечинною податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000012200/0 від 13.01.2010 та № 0000012200/1 від 11.02.2010, прийнятті Ізюмською ОДПІ; визнано нечинною першу податкову вимогу Ізюмської ОДПІ № 999/10/24-0 від 24.02.2010.

Висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що КС «Ізюм»існує виключно на членські внески своїх членів та не має доходів з інших джерел та залучених коштів, а тому в силу пункту 2 Положення про порядок нарахування і сплати місцевих податків і зборів, затвердженого рішенням Ізюмської міської ради №0217 від 18.09.2006, звільнена від сплати комунального податку до місцевого бюджету.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Ізюмська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування попередніх судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких з посиланням на надання правильної оцінки судами першої та апеляційної інстанції податковим повідомленням-рішенням, з приводу яких виник спір, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Ізюмською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка КС «Ізюм»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складений акт № 2155/220/25864954 від 28.12.2009, за висновками якого спілкою порушено статтю 15 Декрету КМ України «Про місцеві податки та збори», а саме: занижено податкові зобов'язання з комунального податку на 163,20 грн., не надано до Ізюмської ОДПІ розрахунки комунального податку на цю суму.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що КС «Ізюм»зареєстрована в Ізюмській ОДПІ як неприбуткова організація з ознакою неприбутковості «10», має лише пасивні доходи, провадить свою діяльність виключно за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки, тобто її прибуток дорівнює нулю, не є платником комунального податку згідно з пунктом 2 Положення про порядок нарахування і сплати місцевих податків і зборів, затвердженого рішенням Ізюмської міської ради № 0217 від 18 вересня 2006 року, як організація, що існує на членські та добродійні внески.

Статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів «Про місцеві податки і збори»(втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку набранням чинності Податковим кодексом України) встановлено перелік платників та неплатників комунального податку, а саме: комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до статті 18 цього Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Пунктами 24, 28 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції сільських, селищних і міських рад віднесено встановлення місцевих податків. Зборів і розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень про надання відповідно до чинного законодавства пільг щодо сплати місцевих податків і зборів.

Згідно з пунктом 2 Положення про порядок нарахування і сплати місцевих податків і зборів, затвердженого рішенням Ізюмської міської ради від 18 вересня 2006 року, не сплачують комунальний податок сільськогосподарські підприємства, бюджетні установи, планово-дотаційні підприємства, що отримують дотацію з бюджету, організації, що існують на членські та добродійні внески.

Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача обов'язку сплачувати комунальний податок до місцевого бюджету у звязку із звільненням від такого обов'язку рішенням міської ради позивача від сплати комунального податку відповідає рішенню Конституційного Суду України від 16.02.2010 у справі за конституційним зверненням Акціонерного товариства «Страхова компанія «Аванте»»щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 1 Закону України «Про систему оподаткуваення», статті 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак