Ухвала суду № 29362080, 05.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2013 р. м. Київ К-25674/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Смирнова Ю. В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.09.2007 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009 рокуу справі№ 23/758/06-АП за позовомВідкритого акціонерного товариства Науково-інженерний центр «ЗТЗ -Сервіс»доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжяпровизнання незаконними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.09.2007 року у справі № 23/758/06-АП, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0000272302/0/3454/10-23 від 27.03.2006 року, № 0000272302/1-6765 від 05.06.2006 року та № 0000272302/2-2621 від 22.08.2006 року на суму 387 200,00 грн., в тому числі 352 000,00 грн. -основного платежу та 35 200,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову та прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, пп. 1.25 ст. 1, пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5, п. 10.1 ст. 10, пп. 12.1.4 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просить залишити без змін судові рішення у справі.

Клопотання позивача про заміну його правонаступником підлягає задоволенню відповідно до ст. 55 Кодеку адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя планової виїзної документальної перевірки ВАТ НІЦ «ЗТЗ -Сервіс»вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»за період з 01.01.2003 року по 01.01.2006 року складено акт від 17.03.2006 року № 166/23/136055779, яким зафіксовано порушення п. 1.25 ст. 1, пп.5.2.8 п. 5.2 ст. 5, п. 10.1 ст. 10, п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке призвело до заниження підприємством податку на прибуток в сумі 403 200,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2006 року № 0000272302/0/3454/10-23, яким підприємству донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 403 200,00 грн.

Актом позапланової перевірки від 05.06.2006 року № 313/23-07/13605779 податковим органом підтверджено порушення, встановлені актом перевірки від 17.03.2006 року.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області.

Рішенням про результати розгляду скарги від 11.08.2006 року Державна податкова адміністрація Запорізькій області залишила спірне податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000272302/1-6765 від 05.06.2006 року та № 0000272302/2-2621 від 22.08.2006 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ВАТ НІЦ «ЗТЗ -Сервіс»та ВО Запорізька АЕС, реорганізована у 1998 році у відособлений підрозділ Запорізької АЕС ДП НАЕК «Енергоатом»у 1998-2004р.р. уклали договори, предметом яких є здійснення послуг по ремонту трансформаторного обладнання, обстеження його стану та виконання інших робіт. На виконання своїх обов'язків по договорам виконавцем у 2000-2004 роки виконані послуги та роботи, об'єм яких зафіксовано в актах виконаних робіт по договору на загальну суму -987 509,99 грн. в т.ч. ПДВ,

Позивач до складу валового доходу по першій із подій суми по вищеназваних актам виконаних робіт.

Оскільки оплата по даному договору здійснена на суму 300 000,00 грн. заборгованість складає 687 509,99 грн. в т.ч. ПДВ -114 584,99 грн.

У зв'язку із наявним боргом позивачем подано у 2003-2004 роках до Господарського суду Запорізької області позови, які задоволені відповідними судовими рішеннями, які на момент складання акта перевірки перебували на примусовому виконанні в органах ДВС.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 43/167 від 02.12.2003 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП НАЕК «Енергоатом»Запорізька АЕС, в зв'язку з чим державним виконавцем відділу ДВС Енергодарського МУЮ винесено постанову про зупинення виконавчих проваджень.

Ухвалою Господарського суду м. Києва 26.01.2005 року у справі № 43/167 заборонено відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києві та іншим відділам державної виконавчої служби вчиняти дії по виконанню рішень судів і інших компетентних органів відносно боржника до припинення провадження справи про банкрутство ДП НАЕК «Енергоатом»Запорізька АЕС.

У зв'язку із наявною заборгованістю, позивачем надано до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за рік 2002 рік вх. № 32904/10 від 07.12.2005 року, 1 півріччя 2003 року вх. №32609/10, рік 2003 вх. № 32907/10 від 07.12.2005 року, 1 квартал 2004 року вх. №32908/10 від 07.12.2005 року, 1 півріччя 2004 року вх. №32907/10 від 07.12.2005 року, в яких відображено не враховані валові витрати.

На думку податкового органу такі дії платника є порушенням норм п. 1.25. ст. 1, пп. 5.28 п. 5.2 ст. 5, Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій, зокрема платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

На момент звернення до суду з приводу стягнення заборгованості позивач мав право на збільшення валових витрат, проте помилково не застосував норми п. 12.1.1 ст. 12 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено: податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Статтею 15 цього Закону передбачено можливість платника податків корегувати податкові зобов'язання протягом 1095 днів.

У відповідності до пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи наведене, дії позивача щодо подання у 2005 року уточнюючих розрахунків є правомірними, а тому податкове повідомлення-рішення №0000272302/0 від 27.03.2006 року, у якому зазначено виключно про порушення платником податків норм п. 1.25 ст. 1, пп. 5.2.8 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», підлягає скасуванню.

В податкових повідомленнях-рішеннях № 0000272302/1-6765 від 05.06.2006 року та № 0000272302/2-2621 від 22.08.2006 року йдеться також про порушення норм п. 10.1 ст. 10, п. 10.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Пунктом 16.2 статті 16 цього Закону передбачено, що податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з п.3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 1.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

Судами встановлено, що про конкретні порушення норм ст. ст. 10, 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в акті перевірки не йдеться, відсутні відомості, яку ставку податку та у який період повинен був застосувати позивач, згідно якої редакції Закону, на чому будуються такі висновки податкової, яка різниця у сумах, нарахованих за ставкою, що використовував платник, та ставкою, що необхідно застосувати.

У зв'язку з відсутністю в акті перевірки необхідних відомостей та враховуючи положення ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, судом першої інстанції призначено експертизу, результатами якої підтверджено висновки податкового органу щодо порушення платником вимог п. 10.1 ст. 10, п. 16.2 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»частково на суму 51 200,00 грн.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не доведено наявності порушення на відповідну суму, вказану в актах та спірних податкових повідомленнях-рішеннях, суди дійшли вірного дійшов висновку про часткове задоволення позову, відмовивши позивачу щодо сум основного боргу та штрафних санкцій, обґрунтованість нарахування яких підтверджена експертом.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити позивача Відкрите акціонерного товариства Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс»правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс».

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 03.09.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2009 року у справі № 23/758/06-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак