Ухвала суду № 29359968, 18.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.

справа № 2а/0470/7228/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/7228/11 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпромплюс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгпромплюс» (далі - ТОВ «Торгпромплюс») 01 липня 2011 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог просить:

- визнати дії відповідача щодо проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та проведення 26.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс» протиправними;

- визнати дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки № 500/233-37150623 від 26.04.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року протиправними.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року за результатами якої складено акт № 500/233-37150623 від 26.04.2011 року, в якому відображено висновок про нікчемність правочинів ТОВ «Торгпромплюс» з контрагентами, була проведена відповідачем з порушенням статті 79 Податкового кодексу України. Отже, дії податкового органу щодо проведення перевірки є протиправними, а висновки в акті перевірки необґрунтованими.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено, суд визнав дії відповідача:

- щодо проведення перевірки ТОВ «Торгпромплюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та проведення 26.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс» протиправними;

- щодо висновків, викладених в акті перевірки № 500/233-37150623 від 26.04.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року протиправними.

Постанова суду мотивована тим, що дії відповідача щодо проведення перевірки не відповідають положенням статті 2 КАС України, а тому є протиправними. Крім того виходячи із аналізу статей 10, 20 Закону України «Про державну податкову службу України» у податкового органу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, відсутні права щодо визнання правочинів нікчемними.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу Начальника ДПІ у Ленінському районі «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс» від 22.04.2011 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності визначення та нарахування податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року (а.с.76).

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено Акт № 500/233-37150623 від 26.04.2011 року (далі - акт перевірки) (а.с.69-75).

Згідно акту перевірки посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська встановлено, що згідно декларації з ПДВ за лютий 2011 року №1117012 від 17.03.2011 року, ТОВ «Торгпромплюс» за результатами діяльності з контрагентами задекларовано податкового кредиту у сумі 1 046 778,00 грн. Враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи, які б підтверджували укладення правочинів з контрагентами, відсутні; підприємство, за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, не знаходиться; місцезнаходження посадових осіб, які б надали такі первинні документи, не відомо, тому встановлено порушення вимог п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов’язань на загальну суму 1 093 812,00 грн. та податкового кредиту на загальну суму 1 046 778,00 грн. за лютий 2011 року.

Крім того, встановлено, що у ТОВ «Торгпромплюс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому згідно ч. 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що перевірку позивача було проведено без належного повідомлення останнього, що є порушенням п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а також з порушенням п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем повідомлення про проведення перевірки було направлено позивачу раніш наказу, який є правовою підставою для винесення такого повідомлення.

Крім того виходячи із аналізу статей 10, 20 Закону України «Про державну податкову службу України» суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у податкового органу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, права щодо визнання правочинів нікчемними.

Визнання дій відповідача протиправними, щодо проведення перевірки позивача та викладення в акті перевірки висновків щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, було предметом судового спору переданого на вирішення суду.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Положення пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачають, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позапланова невиїзна документальна перевірка позивача була проведена на підставі наказу Начальника ДПІ у Ленінському районі «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс» від 22.04.2011 року. Копія даного наказу була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням 22.04.2011 року, про що свідчить реєстр відправки з печаткою поштового відділення (а.с.79).

Як зазначено у п.2.1 Розділу 2 акту перевірки від 26.04.2011року, перевірка проводилась з 22.04.2011 року по 26.04.2011 року. Тобто, податковим органом було розпочато перевірку у день направлення наказу на проведення такої перевірки, що є порушенням порядку проведення такої перевірки.

Крім того судом першої інстанції вірно встановлено, що повідомлення про дату, час та місце проведення перевірки було відповідачем надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням 11.04.2011 року, про що свідчить реєстр відправки з печаткою поштового відділення. Тобто, на 10 днів раніше, ніж було прийнято відповідний наказ про проведення такої перевірки, що є також порушенням пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, оскільки повідомлення про проведення перевірки направляється перевіряємому суб’єкту разом з наказом, який є правовою підставою для винесення такого повідомлення.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів в підтвердження того, що на момент початку проведення перевірки, податковий орган мав докази одержання перевіряємим суб’єктом копії наказу від 22.04.2011 року.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції що, відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача без належного повідомлення останнього, що є порушенням п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині правильності висновків зазначених в акті перевірки ТОВ «Торгпромплюс» з питань достовірності визначення та нарахування податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року № 500/233-37150623 від 26.04.2011 року суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, що діяла на час перевірки податковим органом позивача), визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

З аналізу вищенаведеної норми права, вбачається, що податковому органу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, не надано право щодо визнання правочинів нікчемними, такого права, також, не надано і статтею 20 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок щодо протиправності висновку податкового органу викладеного в акті перевірки №500/233-37150623 від 26.04.2011 року стосовно наявності ознак нікчемності правочинів укладених позивачем з контрагентами та порушення такими правочинами публічного порядку з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, оскільки у відповідача немає повноважень на визначення нікчемності правочину.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/7228/11– без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко