Ухвала суду № 29358554, 15.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р.справа № 2а-6175/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Семененка Я.В. Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - Сидорчук П. П. (дов. від 01.11.11)

відповідача: - Овсяникова Л. О. (дов. від 08.11.10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2010 року

у справі № 2а-6175/10/0470

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпролісзбут»

до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпролісзбут»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому, з урахування уточнення позовних вимог (т.1 а.с. 66), просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001812302/0 від 25.10.06, № 0001812302/1 від 06.12.06, № 0001812302/2 від 28.02.07, № 0001822302/2 від 28.02.07.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків відповідача, що пільга суб'єкту видавничої справи з оподаткування не поширюється на позивача, а вивільнені ним кошти внаслідок застосування цієї пільги використані не за цільовим призначенням.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.10 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.151), в якій просить скасувати постанову суду, прийняти рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки усім обставинам справи. Пільги, визначені пп.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», в частині звільнення від оподаткування прибутку, стосуються операцій з виконання робіт та поставки послуг у видавничій діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями книжкової продукції, виробленої в Україні, а також операцій з поставки книжкової продукції, зробленої в Україні, розповсюджуються лише на операції з поставки видань, які містять інформацію, призначену для поширення, мають обсяг понад 48 сторінок. В ході перевірки встановлено, що позивач здійснював оптову та комісійну торгівлю товарами виробничого призначення та папером, а також виробництво альбомів для малювання та кольорового паперу. При цьому встановлено, що альбоми для розмалювання не відповідають вимогам ГОСТ 301-88.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що позивачем порушено строки перерахування вивільнених коштів на окремий банківський рахунок за підсумками 3 кварталу 2005 року відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1643 Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничого - поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 18.09.2006 відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "Дніпролісзбут" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 по 31.03.2006, за результатами якої складений акт від 18.09.2006 № 97/23-2-24443340.

В ході перевірки встановлено, що в порушення пп.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»та п.3 Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничого - поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1643, підприємством використані грошові кошти не за цільовим призначенням у розмірі 987803,82 грн., а саме:

- платіжним дорученням № 156 від 20.12.2005 позивачем перераховано зі спеціального банківського рахунку 902503,82 грн. на придбання валюти згідно заяви 0161і від 20.12.2005 року, в тому числі, пенсійний фонд 1,5% за сировину;

- платіжним дорученням № 190 від 18.01.2006 та №224 від 17.02.2006 підприємством перераховано 65000 грн. та 20300 грн. приватному підприємцю ОСОБА_3 з призначенням платежу: оплата згідно акту 13/0101-06, проте акт підприємством не надано.

В порушення абз.2 п.4 вказаного вище Порядку підприємством несвоєчасно перераховано за 9 місяців 2005 року грошові кошти на окремий банківський рахунок у розмірі 445,4 тис грн., які відповідно абз.2 п. 4 Порядку вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням.

При складанні декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2005 року підприємством зменшено прибуток, що підлягає оподаткуванню на суму 1781,7 тис грн. Кошти, вивільнені у зв'язку з наданням пільг, складають 445,4 тис. грн. Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»граничний термін сплати складає 21.11.2005. Фактично грошові кошти підприємством перераховано 20.12.2005 платіжним дорученням № 155 від 20.12.2005.

За результатом перевірки відповідачем збільшено оподаткований прибуток за 2005 рік на суму 3955,2 тис. грн., в тому числі: за 3 квартали 2005 рік - 1781,7 тис. грн. Податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, складає 988,8 тис. грн., в тому числі за 3 квартали 2005 року - 445,4 тис. грн.

На підставі акту перевірки від 18.09.2006 № 97/23-2-24443340 та у відповідності до рішень про розгляди скарг позивача в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0001812302/0 від 25.10.2006 -про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1824380,00 грн., в т.ч. 988800,00 грн. -основний платіж, 835580,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

№ 0001812302/1 від 06.12.2006 - про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1824380,00 грн., в т.ч. 988800,00 грн. -основний платіж, 835580,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

№ 0001812302/2 від 28.02.2007 - про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 1824380,00 грн., в т.ч. 988800,00 грн. -основний платіж, 835580,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

№ 0001822302/2 від 28.02.2007 - про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 98880,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач правомірно скористався у 2005 році податковою пільгою та не допустив у 2006 році нецільового використання вивільнених від оподаткування коштів шляхом їх неналежного витрачання, внаслідок чого спірні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Відповідно до пп.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»тимчасово, до 1 січня 2009 року звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Суми коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, спрямовуються суб'єктом господарської діяльності - платником податків на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і запровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Встановлюючи факт заниження позивачем податку на прибуток за 2005 рік у розмірі 988,8тис.грн., відповідач виходив з відсутності у позивача права на використання пільги з податку на прибуток згідно наведеної вище норми.

Як зазначає відповідач, для звільнення від оподаткування відповідно до пп.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»необхідно дотримання вимог Закону України «Про видавничу справу»та Положення про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції в частині отримання свідоцтва про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Позивач у періоді, що перевірявся, не був включений до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про видавничу справу»з метою обліку суб'єктів видавничої справи ведеться Державний реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, положення про який затверджується Кабінетом Міністрів України. Суб'єкти видавничої справи підлягають внесенню до Державного реєстру в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про видавничу справу»видавець - фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання.

Видавнича діяльність - сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції (ст.2 цього Закону).

За правилами ст.10 Закону України «Про видавничу справу»до суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що Державний реєстр ведеться з метою обліку суб'єктів видавничої справи (ст.12 вказаного Закону), а також те, що Закон України «Про видавничу справу»має чіткі обмеження щодо тих суб'єктів видавничої справи, які можуть здійснювати діяльність тільки після внесення до Державного реєстру (ст.21, 25 цього ж Закону), колегія суддів погоджується з доводами позивача, що в даному випадку невнесення позивача в 2005 році до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції не позбавляє позивача статусу видавця в розумінні Закону України «Про видавничу справу»з відповідними правовими наслідками.

Крім того, пп.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не встановлює в якості обов'язкової умови для застосування цієї норми факту включення підприємства до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції. Передбачена цією нормою пільга розповсюджується також на підприємства поліграфії, які взагалі не є суб'єктами видавничої справи та не підлягають внесенню до Державного реєстру.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає відсутніми на законодавчому рівні підстави для невизнання права позивача на користування встановленою пп.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»пільгою через те, що позивач почав видавничу діяльність до того, як був внесений до Державного реєстру.

Стосовно продукції, яка виготовляється позивачем, судом встановлено, що згідно з довідкою статистичного управління від 15.04.2005 №14772, видами діяльності підприємства є книговидавнича справа, поліграфічна діяльність, інші види видавничої діяльності. Дані акту перевірки свідчать про те, що продукцією позивач є альбоми та зошити для малювання. Листом від 20.02.2007 №0-27/380 Державне підприємство «Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»підтвердило належність вказаної продукції до коду 22.11.20 «Книги, брошюри, листівки друковані та продукція аналогічна».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про видавничу справу»видавнича продукція - це сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями). Видання - це твір (документ), який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у 2005 році позивач здійснював видавничу діяльність, що дає право на пільгове оподаткування з податку на прибуток.

Щодо дотримання позивачем вимог Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1643, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що вивільнені кошти акумулюються платниками податку на окремому банківському рахунку для обліку коштів цільового використання та спрямовуються на цілі, визначені п.3 цього Порядку, з відображенням їх руху.

На зазначений рахунок кошти перераховуються у строки, встановлені для сплати податку на прибуток, а не перераховані у ці строки кошти вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням.

У відповідності з п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вивільнені кошти за 9 місяців 2005 року платником податку повинні перераховуватись на окремий банківський рахунок до 21.11.2005. Фактично грошові кошти позивачем перераховано 20.12.2005 платіжним дорученням №155 від 20.12.2005.

Відповідач з цього приводу посилається на те, що згідно з п.5 Порядку у разі нецільового використання вивільнених коштів платники податку включають суми отриманих валових доходів і валових витрат під час провадження видавничої діяльності, виготовлення і розповсюдження книжкової продукції, виробленої в Україні, з урахуванням яких визначено прибуток, звільнений від оподаткування, до загальних валових доходів і валових витрат у податковому (звітному періоді), в якому отримані такі звільнені доходи. При цьому пеня та штрафні санкції нараховуються у розмірах і порядку, встановлених законом.

Разом з тим, Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" призупинено з 01.01.2004 дію пп.7.13.7 п.7.13. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 17.06.2004 № 1801 дію вищевказаної норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відновлено.

В період між призупиненням і відновленням дії пп.7.13.7 п.7.13. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 378, якої внесено зміни в Постанову Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1643.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що мала місце ситуація, коли законодавчо встановлена пільга не діяла, а до Порядку спрямування коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкових пільг, на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції, внесені певні зміни.

З огляду на викладене податковим органом не доведено, який вплив мало несвоєчасне відкриття та перерахування вивільнених коштів від пільгового оподаткування на банківський рахунок для акумулювання коштів та подальше накопичення коштів, на сплату підприємством податку.

Крім того, з фактичних обставин справи вбачається, що позивачем порушений строк перерахування вивільнених грошових коштів на окремий банківський рахунок за 9 місяців 2005, але в цілому за 2005 рік, позивачем кошти перераховані в повному обсязі.

Також є помилковим висновок відповідача про нецільове використання вивільнених коштів. Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, кошти зі спецрахунку використані позивачем для закупівлі більшої кількості сировини для збільшення обсягів виробництва. Придбана згідно заяви 01611 від 20.12.2005 валюта використана позивачем саме на покупку сировини, яка пов'язана з виробничою діяльністю позивача.

Щодо перерахування позивачем перераховано зі спеціального банківського рахунку 65000 грн. та 20300 грн. приватному підприємцю ОСОБА_3 з призначенням платежу: оплата згідно акту 13/0101-06 встановлено наступне.

Як свідчать подані позивачем договір поставки №01/09-05Л від 01.09.2005, укладений між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, накладна №15/09 від 01.09.2005, податкова накладна №0109 від 01.09.2005, акт про вексельний платіж від 10.11.2005, копія векселю №65305299872365, а також акт від 13.01.2006 про пред'явлення векселю до платежу, що позивач придбав сировину для власного виробництва, розрахувався за товар шляхом видачі простого векселю, який був погашений ним третій особі - підприємцю ОСОБА_3

Відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Таким чином, кошти, які сплачені позивачем в погашення векселю за рахунок вивільнених від оподаткування коштів, безпосередньо пов'язані з придбанням сировини для виробництва, що є підтвердженням цільового використання таких коштів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 у справі № 2а-6175/10/0470 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська