Ухвала суду № 29358015, 12.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 р.Справа № 2а/1570/10175/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Локаш Д.Є.,

представник відповідача - Василенко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2011 року №0001201610 щодо зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 18863,00 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 05.09.2011 року №0001201610 щодо зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 18863,00 грн., з яких 18862,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 року №0001201610.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.09.2011 року №0001201610, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» в порушення вимог п.п.198.3, 198.6 ст.198 п.п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 18862,00 грн., у тому числі у січні 2011 року - у сумі 18862,00 грн.

В судове засідання представники сторін прибули та надали свої пояснення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 19.05.2011 року по 20.05.2011 року на підставі отриманої інформації від ДПІ у м. Южному від 20.04.2011 року №6872/7/23-3411, від 20.04.2011 року № 6875/7/23-3411, наказу №343 від 19.05.2011 року, та повідомлення № 33/10/16-1 36 від 19.05.2011 року, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу, чорної та кольорової металургії СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі - Стародубовою О.В., на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

За наслідками вказаної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі складений акт №226/16-1/33268860/27 від 26.05.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «Дельта Вільмар СНД» з ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року», у висновках якого наголошено на тому, що ТОВ «Дельта Вільмар СНД» внаслідок порушення вимог п.п.198.3, 198.6 ст.198 п.п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 18862,00 грн., у тому числі у січні 2011 року - у сумі 18862,00 грн.

На підставі складеного акта перевірки №226/16-1/33268860/27 від 26.05.2011 року, а також за результати адміністративного оскарження, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі 05.09.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001201610 щодо зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 18 863,00 грн., з яких 18 862,00 грн. - основний платіж, та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від 05.09.2011 року №0001201610, позивач звернувся до суду з позовною заявою про його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 05.09.2011 року №0001201610 щодо зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 18 863,00 грн., винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Так, як вбачаться з наявних у матеріалах справи документів, між ТОВ «Дельта Вільмар СНД» (Замовник) в особі Генерального директора Барильченко А.М., діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» (Підрядчик) в особі директора Третьякова Е.А., діючого на підставі Статуту, з іншої сторони, 22.11.2010 року укладено Договір підряду №374, згідно з п.1.1-1.9 якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати своїми силами на власний ризик роботи з виготовлення та монтажу швидкоз'ємної термоізоляції трубопровідної арматури в Резервуарному парку №2 на об'єкті Замовника - комплексі перевантаження та переробки тропічних олій. Перелік, види та вартість робіт по кількості та якості обумовлюється сторонами шляхом оформлення Протоколу угоди Договірної вартості, який підписується повноважними представниками сторін та є додатком №1 до даного Договору.

Згідно з п.п.2.1-2.3 Договору підряду від 22.11.2010 року №374 до загальної вартості Договірної вартості даного Договору входить вартість робіт та матеріалів (Додаток №1). Вартість робіт та матеріалів є фіксованою, з використанням твердої договірної ціни та може змінюватись лише у випадку прямого підтвердження її зміни Замовником шляхом оформлення додаткової угоди до договору. Загальна вартість виконаних Підрядником робіт, включаючи матеріал, складає 247649,74 грн., у т.ч. ПДВ 20% - у сумі 41274,96 грн. До початку робіт Замовник перераховує Підряднику аванс у сумі 120000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - у сумі 20000,00 грн., до яких входить 100% вартості матеріалів на підставі рахунка Підрядника.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дельта Вільмар СНД» та ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» у повному обсязі виконали умови означеного Договору підряду від 22.11.2010 року №374, що підтверджується наданими позивачем та наявними у справі: протоколом погодження Договірної ціни на використання та монтаж швидкоз'ємної термоізоляції трубопровідної арматури в Резервуарному парку №2 від 22.11.2010 року, який є Додатком №1 до Договору підряду від 22.11.2010 року №374 на загальну суму 247649,74 грн., у т.ч. ПДВ 41274,96 грн.; актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2011 року на виготовлення та монтаж швидкоз'ємної термоізоляції трубопровідної арматури в резервуарному парку №2 на об'єкті Замовника - Комплексі перевантаження та переробки тропічних олій; рахунками-фактури №СФ-000135 від 01.12.2010 року на загальну суму 120000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20000,00 грн., №СФ-00010 від 10.01.2011 року на загальну суму 127649,74 грн., у т.ч. ПДВ 21274,96 грн.; платіжними дорученнями №21116 від 07.12.2010 року на загальну суму 120000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20000,00 грн., №22368 від 03.02.2011 року на загальну суму 127649,74 грн., у т.ч. ПДВ 21274,96 грн.; податковими накладними №101 від 07.12.2010 року на загальну суму 120000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20000,00 грн., №8 від 28.01.2011 року на загальну суму 127649,74 грн., у т.ч. ПДВ 21274,96 грн.

Таким чином, колегія суддів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні у справі документи, а саме: договору, податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, акти приймання виконаних підрядних робіт, спростовують висновок відповідача щодо відсутності фактичного надання послуг, виконання робіт, а також твердження, що угода укладалась між ТОВ «Дельта Вільмар СНД» та ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» без мети настання реальних наслідків.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги доводи відповідача про порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI, з урахуванням наступного.

Так, згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У даному випадку датою виникнення у ТОВ «Дельта Вільмар СНД» права на податковий кредит по ПДВ є, зокрема, дата отримання виписаних ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» податкових накладних.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, в першу чергу відсутність оформлених у законодавчо визначеному порядку податкових накладних позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

До того ж, платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкта господарювання (продавця). При цьому, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» зареєстроване Виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області 09.11.2005 року, про що в Єдиному державному реєстрі зроблено відповідний запис №15581020000000210, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №187930. ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» взято на податковий облік у ДПІ у м. Южному Одеської області 17.11.2005 року за №391, що підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою про взяття на облік платника податків №32/29-0011 від 17.04.2006 року, та відповідно є платником ПДВ, що підтверджується наявною у справі, належним чином засвідченою копією Свідоцтва №22083523 про реєстрацію платника ПДВ серії НВ №110232 від 09.12.2005 року, а також має Ліцензію серії АВ №117487 на зайняття будівельною діяльністю, видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, за підписом Першого заступника Міністра А.В. Беркута, строком дії з 12.05.2006 року по 12.05.2011 року, згідно з переліком видів робіт провадження будівельної діяльності, який є додатком означеної Ліцензії серії АВ №117487 від 12.05.2006 року, Товариство, серед іншого, може проводити монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, а саме опалення, водопроводу та каналізації, вентиляції та кондиціонування повітря, електропостачання, електроосвітлення; захист конструкцій, устаткування та мереж, а саме гідроізоляційний, теплоізоляційний, антикорозійний; монтаж технологічного устаткування, а саме паливно-енергетичного комплексу.

Також, як вбачається з наданих позивачем та наявних у матеріалах справи документів, теплоізоляція швидкоз'ємна багаторазового використання «Термопак», технічні умови ТУ У 26.1-33762208-001:2010, розроблена Головним інженером ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій», 16.07.2010 року затверджена Директором ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» Е.О. Третьяковим, погоджена Державним Департаментом пожежної безпеки України (Лист №87/4-1246 від 16.07.2010 року), Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 25.03.2010 року №05.03.02-07/19045, 28.07.2010 року зареєстровано Державним підприємством «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та взято на облік за №04725906/012523, у зв'язку з чим виробнику швидкоз'ємної теплоізоляції багаторазового використання «Термопак», типів економ, універсал, стандарт, каркас, код ДКПП 26.14.12, а саме ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій», ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», видано сертифікат відповідності серії ХА №001380, терміном дії з 26.05.2009 року по 25.05.2012 року, за підписом Керівника органу з добровільної сертифікації М.М. Будьонного.

Крім того, як вбачається з акта перевірки, на підстава якого відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, висновків щодо порушення ТОВ «Дельта Вільмар СНД» вимог п.п.198.3, 198.6 ст.198 п.п.201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 18 862,00 грн. за період - січень 2011 року, фахівці податкового органу дійшли, зокрема, з урахуванням Акта ДПІ у м. Южному від 13.04.2011 року №193/16/23-1007/33762208 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року», в якому встановлено нікчемність укладеного між ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» та ПП «Технодім трейдинг» правочину у січні 2011 року, з огляду на те, що в Акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.03.2011 року №1102/23-5 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Технодім трейдинг» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами у січні 2011 року», встановлено відсутність у ПП «Технодім трейдинг» трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, виробничих потужностей тощо.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для зазначених висновків Акта №226/16-1/33268860/27 від 26.05.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «Дельта Вільмар СНД» з ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року» недостатньо посилань лише на дані інформаційних баз податкової служби та на інші акти податкових органів щодо перевірки правовідносин контрагента позивача - «Центр енергозберігаючих технологій» з його контрагентами, зокрема, ПП «Технодім трейдинг», оскільки без визначення та дослідження в акті договорів контрагентів, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, не може бути перевірено правомірність висновків акта перевірки, та, як наслідок, такі висновки не можуть слугувати підставою для прийняття рішень відносно позивача та його контрагента, оскільки будь-яких інших доказів чи ґрунтовних пояснень щодо порушення, зокрема, позивачем - ТОВ «Дельта Вільмар СНД», вимог податкового законодавства, представниками податкового органу не надано.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновки акта перевірки щодо відсутності факту поставки саме від ПП «Технодім трейдинг» до ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій», з підстав відсутності у постачальника, на думку податкового органу, необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та як наслідок нікчемності укладеної між ТОВ «Дельта Вільмар СНД» та ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» угоди, та відповідно неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 21274,96 грн., сплаченого в ціні отриманих за вказаного угодою послуг, без чіткого визначення порушень податкового законодавства з боку, зокрема, позивача - ТОВ «Дельта Вільмар СНД», без посилання на певні недоліки конкретних договорів, первинних документів, тощо, грубо порушує права та інтереси позивача як добросовісного платника податків.

Відтак, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Дельта Вільмар СНД» мало усі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у загальному розмірі 18862,00 грн., що підтверджуються наданими позивачем та наявними у матеріалах справи податковими накладними, виписаними позивачу ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій» у законодавчо визначеному порядку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вільмар СНД» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2011 року №0001201610 щодо зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 18863,00 грн. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 14 лютого 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/